Аналіз платоспроможності підприємства

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність платоспроможності підприємства

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з питань аналізу платоспроможності підприємства

3. Організаційно-економічна характеристика ЗАТ «Поділля»

4. Методика аналізу платоспроможності на базовому підприємстві

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури


Вступ

В Україні, незважаючи на значний науковий доробок вітчизняних вчених і практиків з даної теми (Баканов М.І., Бланк І.А., Ковальов В.В., Шеремет А.Д. та ін.), ряд важливих проблем організації методики аналізу платоспроможності підприємства вимагають подальших досліджень та глибокого вивчення.

Це підкреслює актуальність обраної теми курсової роботи.

Головною метою курсової роботи є удосконалення методики аналізу платоспроможності підприємства в умовах реформування бухгалтерського обліку як інформаційної бази фінансового аналізу.

Виходячи із поставленої мети, сформовані наступні завдання:

- вивчення нормативно-правової бази та спеціальної літератури;

- оцінка аналітичної роботи на базовому підприємстві;

- розробка та обґрунтування методики аналізу платоспроможності підприємства;

- побудова організаційно-інформаційної моделі аналізу платоспроможності підприємства;

- здійснення апробації розробленої методики на базовому підприємстві.

Об’єктом дослідження виступає платоспроможність підприємства. Дослідження проводиться на базі підприємства легкої промисловості ЗАТ «Поділля» за 2016 – 2019 рр.


Економічна сутність платоспроможності підприємства

В ринковій економіці, коли ймовірна ліквідація компаній внаслідок їхніх банкрутств, одним із найважливіших даних фінансового становища являється платоспроможність.

Менеджмент компаній повинен мати правдиву інформацію щодо власних засобів, потрібних для розрахунку з заробітної плати із колективом, за платежами у бюджет із фінансовими органами, за позиками із кредитними установами, за товари та виробничі запаси із продавцями. Таке інформування необхідне й задля прогнозування фінансового функціонування в майбутньому.

У оцінюванні платоспроможності зацікавлені і компанії-партнери, що дають комерційні кредити та вирішують запитання щодо відстрочення платежу, та банки при відзначенні кредитоспроможності позичальника.

Платоспроможність – це присутність в компанії засобів задля повернення нею в установлені терміни та у повних обсягах своєї боргової заборгованості, що випливає з позикових і інакших дій грошового процесу.

Показниками платоспроможності підприємства на відзначену дату являються відсутності протермінованих боргів банків, бюджетів, продавців, робітників і службовців.

Оцінка платоспроможності здійснюється на підставі оцінки ліквідності обігових ресурсів.

Ліквідність означає можливість перетворення ресурсу у гроші.

Ліквідність ресурсів – це величина, обернена до платоспроможності компанії за часом перетворення ресурсів в монетарні засоби. Чим менше потрібно часу задля перероблення того чи інакшого ресурсу у монетарну форму, то вища його платоспроможність.

Цей показник свідчить про те, як швидко фірма може продати ресурси й отримати грошові кошти задля сплати своєї заборгованості.

Самою ліквідною формою являється готівкові кошти (залишок бухгатерського субрахунку 311 «Поточні рахунки у гривні»). Подальшим за ступенем платоспроможності ресурсом являється поточні інвестиції (цінні папери), оскільки в випадку потреби їх швидко можливо продати.

Дебіторські заборгованості – теж платоспроможний ресурс, оскільки передрікається, що дебітори сплатять рахунок в найближчим часом.

Самим меншим платоспроможним поточним ресурсом являються запаси, тому що задля перероблення їх на грошові ресурси потрібно їх реалізувати.

Методичне забезпечення аналізу платоспроможності


Суттєвою ознакою платоспроможності являється більша сума поточних ресурсів над поточними зобов’язаннями. Одночасно треба уникати ситуацій збереження залишку засобів і резервів ліквідних ресурсів на тривалий термін за процесами діяльності, тому що це призводить до скорочення прибутковості діяльності. Щодо погіршення ймовірної платоспроможності компанії свідчить зростання іммобілізації наявних обігових засобів і появи неліквідів: протермінованої заборгованості дебіторів, отриманих облігацій тощо. В таблиці 1.1 розкриті чинники, що впливають на зростання або скорочення платоспроможності підприємства.


Таблиця 1.1

Опис чинників, впливаючих на платоспроможність підприємств

Фактори, які впливають на зростання платоспроможностіФактори, які впливають на скорочення платоспроможності
отримання тривалих кредитівсплата тривалих кредитів
Вкладення у власний капіталоплати грошовими коштами
ПрибутокЗбиток
суми амортизаціїподаток на прибуток на дооцінку ресурсів
зменшення дебіторських заборгованостейвкладення в необігові активи
зменшення запасівзростання дебіторської заборгованості
виплата кредитуоплата поточного кредиту
реалізація необігових ресурсіввикористання резервного капіталу

Залежно від ступеня платоспроможності ресурси підприємства поділяються на такі групи:

1. Самі платоспроможні ресурси – це су-ма за всіма рядками засобів і їхніх еквівалентів, тобто грошові кошти, що можливо використати задля поточних виплат. Сюди входять і поточні фінансові інвестування, цінні папери, що можливо прирівняти до грошей (рядки 150, 220, 230, 240 статей балансу).

2. Активи, які швидко продаються – це ресурси, задля перетворення яких на грошові кошти необхідний деякий час. В цю групу входять дебіторська заборгованість (рядки 160 – 220 балансу). Платоспроможність оцих ресурсів являється різноманітною та залежить від суб’єктивних і неупереджених чинників: кваліфікації фінансового колективу, платоспроможності покупців, умови видачі позик споживачам і т.д.

3. Активи, які реалізуються довго – це рядки 2-го розділу балансу, що включають запаси і інакші оборотні ресурси (статті 100 – 140, 250 балансу). Запаси не будуть реалізовані, допоки нема споживача. Деколи деякі запаси потребують додаткового оброблення задля того, щоб їх можливо було реалізувати, а для цього необхідно час.

4. Активи, яка повільно продаються – це ресурси, що потрібно застосовувати у підприємницькій діяльності на протязі довгого періоду. В цю групу входять всі рядки 1-го розділу балансу («Необоротні активи»).

Найперші три групи ресурсів (найбільш платоспроможні; ресурси, які швидко продаються; ресурси, яка продаються важко) на протязі поточного підприємницького періоду стабільно змінюються та через те відносяться до поточних ресурсів підприємства.

Коефіцієнти платоспроможності


Пасиви в балансі відносно до росту строків повернення заборгованості групуються наступним чином:

1. Негайні пасиви – це поточні зобов’язання (статті 530 – 610 в балансі), виплати по дивідендам, вчасно не повернені позики.

2. Короткострокові пасиви – це позики банків на короткий термін, поточні зобов’язання за довгостроковою заборгованістю, векселі видані. Задля розрахунків головних коефіцієнтів платоспроможності можливо застосовувати інформацію 4-го розділу балансу («Поточні зобов’язання»).

3. Довгострокові пасиви – це довгострокові заборгованості (3-й розділ пасиву).

4. Постійні пасиви – це рядки 1-го, 2-го і 5-го розділу в пасиві балансу.

Підприємство буде платоспроможним, коли його поточні ресурси перевищують поточну заборгованість.

Поняття платоспроможності і ліквідності за своїм змістом сильно близькі, але ліквідність найбільш змістовний показник, поскільки від ліквідності балансу залежить платоспроможність.

Аналіз платоспроможності підприємства вміщує такі кроки:

- аналіз платоспроможності фінансової звітності;

- обчислення і аналіз головних даних платоспроможності.

аналіз платоспроможності звітності полягає у зіставленні засобів в активі, згрупованих за рівнем їхньої платоспроможності та розміщені за порядком скорочення платоспроможності, з заборгованістю в пасиві, по групам за термінами їхнього повернення та розміщеними у порядку росту термінів.

Ліквідність балансу, або платоспроможність, убезпечується у тому випадку, якщо менш платоспроможні ресурси перекриваються відповідними стійкими пасивами, а короткострокові боргові заборгованості збігаються з максимально платоспроможними елементами ресурсів.

Другим кроком аналізу платоспроможності підприємства являється обчислення і аналіз головних коефіцієнтів платоспроможності. Вони застосовуються задля оцінювання ймовірностей підприємства оплачувати свої поточні заборгованості. Коефіцієнти платоспроможності надають уяву не лише про платоспроможність підприємства на визначену дату, а й в випадках виняткових ситуацій. Показники платоспроможності бувають різноманітними по назві, але сутність їхня однакова як на національних підприємствах, так та у закордонних компаніях. Головними показниками платоспроможності являються:

1) коефіцієнт поточної платоспроможності (визначає платоспроможність підприємства в середньостроковому періоді та обчислюється як співвідношення оборотних ресурсів до поточних зобов’язань);

2) коефіцієнт швидкої платоспроможності (визначає платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді та обчислюється як співвідношення монетарних ресурсів, їхніх еквівалентів до поточних зобов’язань);

3) коефіцієнт абсолютної платоспроможності (характеризує миттєву платоспроможність підприємства та розраховується як відношення монетарних засобів і їхньої еквівалентів до поточних зобов’язань).


Показники платоспроможності підприємства

Наявність різноманітних коефіцієнтів платоспроможності пояснюється різноманітними запросами замовників оціночної інформації: показник абсолютної платоспроможності являється важним для продавців сировини та матеріалів; коефіцієнт швидкої платоспроможності – для банківських установ; коефіцієнт поточної платоспроможності – для споживачів та власників акцій і облігацій підприємства.

Для внутрішнього оцінювання фінансового становища підприємства важним являється оперативний аналіз поточної платоспроможності. Він проводиться за допомогою платіжного календаря, у якому, із одного боку, розраховуються очікуваних прихід засобів за всіма напрямами, а із інакшого – спроможність підприємства вчасно оплатити всю свою заборгованість. Платіжний календар, розробляється на місяць із розбивкою на декади або тижні.

Балансуючою величиною при складанні платіжного календаря являється залишок (сальдо) поточного рахунку у банку, оскільки саме становище цього рахунку відзначає на кожний день платоспроможність підприємства, або від’ємна величина, яка утворюється у випадку недостачі поточних надходжень засобів задля покриття очікуваних платежів.

Незбалансованість платіжного календаря спонукає товариство негайно шукати резерви зростання об'єму фінансових коштів як за рахунок пришвидшення відправлення товарів, ліквідації недоліків в сфері платежів із замовниками товарів, так і за допомогою скорочення деяких затрат, налагодження партнерських зв’язків із банківськими установами. Якщо показники оперативного фінансового планування вказують, що у той чи інакший період товариство убезпечує стале перевищення засобів над потребами у них, є сенс внести деяку суму вільних коштів на депозит в банку, який приноситиме товариству дохід. Присутність постійного значного залишку грошей на поточному рахунку підприємства недоцільна.

Оцінка платоспроможності підприємства передрікає вивчення і аналіз причин фінансових ускладнень підприємства. Досліджується, як часто виникають неплатежі, тривалість протермінованих боргів. Причинами поганої платоспроможності є:

- невиконання плану із випуску і продажу продукції;

- недотримання режимів економії, перевитрати щодо собівартості продукції;

- недовиконання планів доходів та як наслідки – недостача наявних джерел фінансування;

- високі ставки податків;

- відведення засобів в надлишкові залишки запасів тощо.


Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з питань аналізу платоспроможності підприємства

Протягом дослідження законодавства, що регламентує ведення господарювання компаніями, потрібно виходити із того, що це функціонування відбувається у системі деякого законодавчої бази, утвореної в Україні, відображення якої внесений в Конституцію України. Вона – важне джерело законодавства. В Конституції України являються статті, що регламентують права держорганів і права, взаємопов’язані із убезпеченням фінансової політики України. Конституційні основи фінансової політики в сфері податків відображаються в спеціалізованих законодавчих актах, серед яких максимально суттєву важність для фірм посідають Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс України і ін.

Позаяк фінансове функціонування товариств в значній мірі відображає становище їхніх майнових зв'язків із контрагентами, природно, що вона ґрунтується на правових нормах, що регламентують майнові зв'язки. Мається на увазі насамперед норми цивільного права, зафіксовані в Цивільному кодексі, що стосується застосування коштів компаній. Окрім нього, джерелами нормативно-правового убезпечення фінансового функціонування товариств являється низка законів України та нормативно-правових актів, що регламентують правові зв'язки. Це закони України «Про власність», Господарський кодекс України, «Про цінні папери та фондову біржу», «Про банки та банківську діяльність» і т.д.

Під впливом різних мотивів в перехідний час утворення ринкового господарства у Україні нормативно-правова основа господарювання підприємств не відзначається постійністю. Нормативно-правові акти зазнали змін і доповнень. На недосконалість законодавчих актів позначається недорозвиненість фінансового права, здобуття якого повинні ураховуватись в нормативно-правових актах.

Отже, здійснивши загальний огляд економіко-правового середовища фінансової діяльності підприємств, виникла необхідність систематизації нормативної бази, яка регламентує питання аналізу платоспроможності підприємств (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Огляд нормативно-правової бази з питань платоспроможності підприємств

№ з/пНазва документуЗміст документуДе використовується
1Конституція України, прийнята Верховною Радою України від 28.06.96 р.Проголошує права та обов’язки органів управління, суб’єктів підприємницької діяльності і громадян в УкраїніВикористана в організаційно-економічній характеристиці базового підприємства
2Закон України «Про власність», постанова ВРУ № 885-12 від 26.03.91 р. із змінами та доповненнямиРегулює відносини власності на території УкраїниВикористано в організаційно-економічній характеристиці базового підприємства
3Закон України «Про підприємства в Україні» від 26.02.91р. №785-12 (зі змінами та доповненнями)Встановлює правові основи здійснення підприємництва в Україні, гарантії свободи підприємницької діяльностіВикористано в організаційно-економічній характеристиці базового підприємства
4Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91р. №1577-12 (зі змінами та доповненнями)Встановлює види господарських товариств, порядок їх створення, діяльність, права і обов’язки учасників та засновниківВикористано в організаційно-економічній характеристиці базового підприємства
5Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.97р. №283-97 (зі змінами та доповненнями) Регламентує основні положення щодо оподаткування прибутку підприємства Використовується при проведенні аналізу фінансової стабільності підприємств
6Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95 р. №328/95 (зі змінами та доповненнями)Регламентує основні правила та порядок здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинахВикористовується при здійсненні характеристики стану бухгалтерського обліку на базовому підприємстві
7Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93р. №168/97-ВРРегулює порядок сертифікації аудиторів, організацію роботи аудиторських фірм, здійснення аудиторської діяльності в УкраїніВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства
8Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: Наказ МФУ ТА ФДМУ №49/121 від 26.01.01 р.Визначає порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизаціїВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства

Для більш поглибленого вивчення питань, пов’язаних з проведенням аналізу платоспроможності підприємства, дуже важливим є перегляд і обробка спеціальної літератури.

Основні джерела, використані при написанні курсової роботи, представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Характеристика спеціальної літератури з питань аналізу платоспроможності підприємства

№ з/пАвтор і назва літературиКороткий змістВикористання в курсовій роботі
1Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. Підручник знайомить із загальною теорією економічного аналізу підприємства, його завданнями, методиками, методами та прийомамиВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства
2Білуха М.Т. Курс аудиту. Підручник.Питання організації та методики аудиту і контролю із застосуванням загальнонаукових та інших методичних прийомівВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства
3Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.Підручник знайомить із сучасними методами фінансового управління активами і пасивами підприємства, його інвестиціями і грошовими потокамиВикористано у питанні економічна сутність платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
4Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Викладаються теоретичні основи техніко-економічного аналізу діяльності підприємства та розглядаються практичні методики, прийоми та етапи його виконанняВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства
5Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент Викладені концептуальні основи логіки і принципів управління фінансами комерційної організації з використанням закордонного досвіду і вітчизняної практикиВикористано при розгляді питання місця і ролі фінансового аналізу в загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства
6Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры.Посібник містить описання логіки, методів і процедур аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економікиВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства
7Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій.Наукова монографія містить розробки теорії, методології та практичного інструментарію антикризового управління підприємством, яка враховує особливості функціонування національної економікиВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства
8Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. КоментаріУ збірник включені основні нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку станом на 1 квітня 2018р.Використовується у питанні бухгалтерський облік як інформаційна база фінансового аналізу
9Фінансова діяльність підприємства:/ Підручник. О.М. БандуркаУ підручнику на базі законодавства розглядається фінансова діяльність підприємства як суб’єкта цивільно-правових відносинВикористано при розгляді питання аналізу економіко-правового середовища
10Шеремет А.Д. Методика финансового анализа: Практическое пособие для финансовых менеджеровЯвляє собою комплексне методичне керівництво з проведення процедури фінансового аналізу на підприємствіВикористовується при розробці методики аналізу платоспроможності підприємства
11Шеремет А.Д. Финансы предприятий: Учебное пособиеПосібник знайомить з фінансами та фінансовим механізмом комерційних організаційВикористано при розгляді питання місця і ролі фінансового аналізу в загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства

Вітчизняні теоретики (Баканов М.І., Бланк І.А., Ковальов В.В., Шеремет А.Д. та інші) розглядають аналіз платоспроможності підприємства орієнтуючись на світову практику, і як наслідок – ми маємо певні труднощі для реалізації їх методик на конкретному підприємстві, яке працює у вітчизняному правовому полі.

Не набагато краща ситуація із літературою з фінансового менеджменту та антикризового управління. Адже, переважна більшість методик проведення фінансового аналізу, що пропонуються авторами книг з даної тематики, взагалі не мають зв’язку з вітчизняним бухгалтерським обліком, а тому їх застосування на практиці є цілком нереальним.

Публікації в періодичній літературі («Економіка, Фінанси, Право», «Бізнес», «Фінанси», «Фінанси України», «Финансовые Риски» та ін.) стосовно методики проведення аналізу фінансової стабільності підприємства також мають недоліки. Одні автори публікують статті, що містять загальну характеристику принципів та методів проведення фінансового аналізу та пропонують методики, запозичені у вітчизняних та зарубіжних теоретиків, а публікації інших – є авторськими розробками і можуть застосовуються тільки на певних підприємствах та за конкретних умов.

Вивчення існуючого стану методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства дало змогу визначити такі критерії (класифікаційні ознаки) систематизації:

- статус методичного підходу;

- інформаційне забезпечення;

- напрям дослідження (функціональне спрямування);

- методика формування та дослідження оціночних показників;

- характер формування узагальнюючого висновку;

- технологія обробки інформації.


Організаційно-економічна характеристика ЗАТ «Поділля»

Закрите акціонерне товариство «Поділля» – підприємство легкої промисловості, швейна фабрика, що спеціалізується на пошитті жіночого одягу. Підприємство засноване згідно з рішенням засновників (протокол №1 від 20 грудня 1991 року) шляхом перетворення суб’єкта підприємницької діяльності Вінницької швейної фабрики «Поділля».

ЗАТ «Поділля» створено з метою найбільш повного задоволення потреб юридичних осіб та громадян на території України та за її межами в швейних виробах та іншій продукції легкої промисловості, товарів промислово – технічного і побутового призначення та народного споживання у відповідності до законів України.

Предметом діяльності ЗАТ «Поділля» згідно Статуту є:

подальше удосконалення власної матеріальної бази для виробництва продукції з асортименту легкої промисловості, товарів промислово – технічного, побутового призначення та народного споживання;

виробництво та реалізація на території України та за її межами продукції асортименту легкої промисловості (верхній одяг, білизна та інші швейні вироби), товарів промислово – технічного, побутового призначення та народного споживання різного асортименту;

створення та удосконалення власної торгової мережі (фірмових магазинів, кіосків, павільйонів, виставок та показу моделей одягу тощо);

оптова та роздрібна торгівля продукцією і товарами власного виробництва та товарами (продукцією) закупленою у вітчизняних або зарубіжних юридичних та фізичних осіб;

інші види діяльності, що не заборонені законодавством України та передбачені Статутом товариства.

Рис. 3.2. Організаційна структура ЗАТ «Поділля»

Основні відомості про ЗАТ «Поділля»:

повна назва – закрите акціонерне товариство «Поділля»;

код за ЄДРПОУ – 05502396;

місцезнаходження – 21100, м. Вінниця, вул.30-річчя Перемоги, 16;

телефон: 46 – 72 – 46, 46 – 68 – 28 ;

розрахункові та валютні рахунки: №260023994368, №260033984368, №260043974368, №260053964368, №261083014368, №260473094368, №260293054368 відкриті в УСБ, м. Вінниця, МФО 302010;

станом на 31.12.2002 р. акціонерами товариства є 864 фізичні особи, переважно працівники підприємства;

чисельність працюючих на підприємстві на 31.12.2018 р. становить 1475 чоловік, котрі працюють у двохзмінному режимі роботи.

Основні показники фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Поділля» за 2017 – 2018 рр. представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Основні показники фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Поділля»

Найменування показникаПеріод
2017 р.2018 р.
Усього активів9014,98903,3
Необоротні активи6654,96534,2
Залишкова вартість основних засобів6464,66181,5
Довгострокові фінансові інвестиції0,30,3
Оборотні активи2359,62366,6
Запаси723,8675,1
Сумарна дебіторська заборгованість1463,61384,3
Грошові кошти та їх еквіваленти167,6306,1
Власний капітал8547,78614,5
Нерозподілений прибуток2529,72593,2
Забезпечення наступних виплат і платежів--
Довгострокові зобов’язання --
Поточні зобов’язання467,2288,8
Дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг10725,011632,2
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг10674,911580,7
Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг7310,37948,0
Фінансові результати від звичайної діяльності1546,8720,6
Чистий прибуток765,866,8
Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду (шт.)--
Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій--
Сума сплачених відсотків за облігаціями--
Кількість облігацій, викуплених протягом періоду (шт.)--
Загальна сума коштів, витрачених на викуп облігацій--

Виконавчим органом підприємства є правління Товариства, роботою якого керує Голова правління. До обов’язків останнього входить поточне керівництво, контроль та стратегічне планування розвитку підприємства, забезпечення договірних відносин з ринковими контрагентами. Безпосередньо йому підпорядковані три заступники Голови, бухгалтерія та дорадчі служби. Правління підзвітне у своїй діяльності загальним зборам акціонерів та спостережній раді Товариства.

Загальна організаційна структура ЗАТ «Поділля» наступна:

1) керівництво;

2) відділ охорони праці та соціальних питань;

3) відділ по підготовці та контролю за виробництвом;

4) відділ планування, заробітної плати та робочих кадрів;

5) відділ технічного контролю;

6) відділ матеріального постачання та збуту;

7) відділ головного механіка;

8) центральна бухгалтерія;

9) бюро АСУП;

10) паросиловий цех;

11) швейний цех №1;

12) швейний цех №2;

13) розкрійний цех;

14) підготовчий цех;

15) експериментальний цех;

16) управлінський персонал;

17) їдальня;

18) магазин;

19) житлово – комунальне господарство.

До 1992 року підприємство виготовляло продукцію призначену для реалізації виключно на внутрішньому ринку (спочатку СРСР, потім – України). Реалізація здійснювалася шляхом прямих договірних відносин з багатьма регіонами колишнього Союзу. Одночасно на внутрішньому ринку відбувалося придбання 100% необхідної для виготовлення продукції сировини. Незважаючи на традиційно високу якість продукції підприємства, загальна економічна криза та викликане нею різке скорочення платоспроможного попиту населення призвели до втрати підприємством домінуючого ринкового положення.

Починаючи з 1993 року ЗАТ «Поділля», як і більшість підприємств швейної промисловості України, розпочало працювати за давальницькими схемами, котрі не забезпечують у повній мірі отримання цільового прибутку та призвели до залежності підприємства від закордонних партнерів, які постачають давальницьку сировину. Проте підчас глибокої кризи, в якій опинилася швейна підгалузь легкої промисловості, це був єдино можливий спосіб залишитися підприємству «на плаву». Іноземні трейдери постачають на підприємство імпортні тканини, фурнітуру та розроблені моделі одягу. Підприємство забезпечує дешеву робочу силу і виготовлення продукції на достатньо якісному обладнанні.


Рис. 3.2. Динаміка активів і пасивів ЗАТ «Поділля»


Основними конкурентами ЗАТ «Поділля» є фірми країн, що розвиваються (Прибалтика, Туреччина, Китай та інші). Вироби підприємства мають певну перевагу перед конкурентами з цих країн за рахунок існування більш кваліфікованого персоналу при приблизно тому ж рівні оплати праці. Серед вітчизняних конкурентів можливо визначити фабрики Дніпропетровську, Київську, Львівську, Ужгородську, ВАТ «Володарка», ВФ «Динамо» та ін. Основні методи просування товарів – це цінова конкуренція та укладання довгострокових контрактів.


Рис. 3.3. Структура фінансових результатів ЗАТ «Поділля»


Враховуючи низьку платоспроможність населення України виробничим планом передбачено виготовлення продукції жіночого асортименту на внутрішній ринок до 5% і на зовнішній ринок – 95%. Виготовлення продукції на зовнішній ринок (експорт) виконується із давальницької сировини замовника. В 2003 році планується експортувати послуги німецьким фірмам: «Дрезднер», «Клаус Штайльманн», «Кірстен», «Лего», «Сьєнт», «Рольф Коннерт»; бельгійському підприємству «Балко»; американській корпорації «Харве Бернард» та французькій фірмі «Єва».

Сировина і готова продукція доставляється і забирається автотранспортом замовника. Розрахунки з підприємством за виконані послуги європейські фірми проводять у євро, а американська фірма «Харве Бернард» – у доларах США.

Споживачами продукції ЗАТ «Поділля» на внутрішньому ринку являються в основному покупці роздрібної торгівлі. Оптові покупці на сьогодні складають дуже малу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Значною мірою на стан ринку впливає наявність в Україні колосальної кількості невеликих приватних швейних і трикотажних підприємств, чия діяльність майже ніяк не відображається в статистиці. Щонайменше 30% швейної продукції, яка реалізується на внутрішньому ринку як імпортна, виготовляється дрібними виробниками в Україні. Статистика свідчить, що легка промисловість взагалі і швейна галузь зокрема найбільш піддаються руйнівному впливу загальноекономічної кризи і неадекватного державного регулювання.

Підприємство постійно намагається знайти нові ринки збуту продукції. Так, у 2002 році відкрито фірмовий магазин, де здійснюється роздрібна торгівля виробами підприємства. ЗАТ «Поділля» постійно бере участь в обласних і республіканських ярмарках тощо.

За даними Держкомстату України, збільшилось виробництво продукції в натуральному вираженні за всією основною номенклатурою, в тому числі тканин лляних в 1,6 рази, тканин бавовняних, нетканих матеріалів та верхнього трикотажу більш як на 10%, трикотажу білизняного на 60%, взуття на 8%.

Більш як на третину зросло виробництво костюмів чоловічих та жіночих, брюк, курток, сорочок верхніх, фетрових головних уборів.

В 2018 р. питома вага бартерних операцій знизилась до 11% проти 21 – в 2017 р.

За підсумками 2018 р. середньомісячна заробітна плата збільшилася майже на 20% і становила 250 грн., на третину зменшилась заборгованість з виплати заробітної плати.

За умов фінансово – економічної кризи в Україні, нестачі, а частіше відсутності обігових коштів, робота відповідно до зазначеного Закону дала змогу підприємствам завантажити потужності, зберегти робочі місця і забезпечити реальною заробітною платою працівників.

Середня заробітна плата на підприємствах, які працюють за давальницькою схемою, становить 360 – 580 грн.

Робота за давальницькою схемою дає змогу підприємствам заробляти валюту і здійснювати технічне переозброєння. Тільки протягом 1999 – 2018 рр. у швейній промисловості більше 20 підприємств закупили імпортне устаткування на суму близько 5 млн.дол. США.

Слід зазначити, що останнім часом замовниками продукції з давальницької сировини виступають і вітчизняні структури, особливо у разі замовлення робочого і відомчого одягу, а також приватні підприємці, які реалізують продукцію на внутрішньому ринку. Орієнтовно обсяг таких замовлень становить до 10%.

Однак, легка промисловість, як жодна з інших галузей промисловості України, працює в надзвичайно несприятливих умовах на внутрішньому ринку. Це є головним чинником уповільнення зростання виробництва в галузі у 2002 році.

Причиною такого стану стало насичення внутрішнього ринку товарами, ввезеними за явно заниженими цінами, без сплати мита, зборів та реалізованими в тіньовому секторі торгівлі без сплати податків. З цими товарами продукція легальних вітчизняних виробників об’єктивно не може конкурувати, оскільки щонайменше в 1,5 – 2 рази дорожча.

Отже, на сьогоднішній день головними проблемами підприємств легкої промисловості є:

- низька платоспроможність населення;

- перенасичення внутрішнього ринку дешевою імпортною продукцією, яка здебільшого ввозиться нелегально без сплати податків та зборів;

- складність та дороговизна митного оформлення експортно – імпортних операцій;

- стабільне забезпечення легкої промисловості сировиною вітчизняного походження (льон, вовна, шкіряна та хутрова сировина);

- забезпечення обсягами замовлень підприємств, спеціалізованих на виготовлення речового майна для силових структур;

- збереження мита на вивіз худоби та шкірсировини; вжиття заходів щодо припинення реекспорту цієї сировини через окремі країни, з якими діють угоди про вільну торгівлю;

- великий податковий тиск та висока вартість енергоносіїв;

- прийняття Верховною Радою України розробленого проекту Закону України «Про умови розвитку вітчизняної легкої та деревообробної промисловості».

Законопроект «Про умови розвитку вітчизняної легкої та деревообробної промисловості» передбачає для підприємств легкої промисловості сплату єдиного податку в розмірі 8% від обсягу реалізації, відстрочку податкового платежу на 90 днів та звільнення від податку на додану вартість обладнання, імпортованого із-за кордону для власних потреб. Єдиний податок вводиться замість ПДВ, податку на прибуток, плати за землю, транспортного та комунального податків, збору за використання природних ресурсів.

Не однозначно оцінюється керівництвом підприємств легкої промисловості прагнення України вступити до Всесвітньої Торгівельної Організації (ВТО). Як свідчить міжнародна практика, при вступі країни до ВТО у найбільшій мірі страждають її виробники харчової, легкої промисловості та агросировини через зниження митних платежів та спрощення процедури проникнення на вітчизняний ринок будь – яких імпортних товарів. Позитивно оцінюється при вступі країни до ВТО гармонізація національної законодавчої та нормативної бази з прийнятою у розвинутих країнах, захист внутрішнього ринку від підробок, охорона прав на інтелектуальну власність, покращення інвестиційного клімату, рівні умови для антидемпінгових розслідувань, відміна дискримінаційного підходу до українських товарів тощо.

Незважаючи на позитивні зрушення в галузі, значна кількість питань залишається ще не вирішеною.


Методика аналізу платоспроможності на базовому підприємстві

Практичне застосування розробленої у попередньому питанні методики проведення аналізу фінансової стійкості та платоспроможності підприємства будемо здійснювати на базовому підприємстві – ЗАТ «Поділля», де автор проходив стажування.

Джерелом інформації для проведення аналізу фінансової стійкості та платоспроможності ЗАТ «Поділля» є бухгалтерський баланс підприємства станом на 31 грудня 2018, 2017 та 2016 років.

Баланс підприємства на 31.12.2016 року для цілей аналізу трансформований бухгалтерською службою підприємства у відповідності до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку.

Динаміку коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності ЗАТ «Поділля» приведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Динаміка коефіцієнтів платоспроможності ЗАТ «Поділля»

№ з/пНайменування показника2016 р.2017 р.2018 р.Кри- тичне зна- ченняВідхилення
абсолютне, п.п.відносне, %від критерію, п.п.
від поперед. значення, станом навід поперед. значення, станом настаном на
2017 р.2018 р.2017 р.2018 р.2016 р.2017 р.2018 р.
1Коефіцієнт автономії95,4894,8196,7570-0,671,94-0,702,0525,4824,8126,75
2Коефіцієнт маневрування11,522,1324,114510,631,9892,438,95-33,5-22,87-20,89
3Коефіцієнт пит. ваги власного капіталу в оборот. активах70,8980,287,79509,317,5913,139,4620,8930,237,79
4Коефіцієнт мультиплікації капіталу104,72105,46103,351450,74-2,110,71-2,00-40,28-39,54-41,65
5Коефіцієнт фінансової стійкості2117,11829,552982,86235-287,551153,31-13,5863,041882,11594,552747,86
6Коефіцієнт загальної заборгованості4,515,183,24300,67-1,9414,86-37,45-25,49-24,82-26,76
7Коеф. реальної вартості основних засобів82,7171,7169,4240-11-2,29-13,30-3,1942,7131,7129,42
8Коефіцієнт накопиченої амортизації47,1848,6752,02301,493,353,166,8817,1818,6722,02
9Коеф. абсолютної ліквідності20,6135,87105,992015,2670,1274,04195,480,6115,8785,99
10Коеф. швидкої ліквідності152,56349,14585,3170196,58236,17128,8567,6482,56279,14515,31
11Коеф. поточної ліквідності343,52505,05819,45200161,53314,447,0262,25143,52305,05619,45

Аналізуючи таблицю, ми бачимо, що коефіцієнт автономії станом на 31.12.18 р. в порівнянні з попереднім періодом збільшився на 1,94 проц. пункти або 2,05 %, що свідчить про зростання питомої ваги власного капіталу у валюті балансу та про зростання незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів. Незначне зниження коефіцієнта автономії на 0,67 проц. пункти або 0,70% станом на 31.12.17 р. в порівнянні з 31.12.16 р. суттєво не впливає на фінансову стійкість підприємства, оскільки показник із значним запасом перевищує своє критичне значення.

Рис. 3.1. Динаміка коефіцієнта автономії


Коефіцієнт маневрування протягом усього періоду дослідження має тенденцію до зростання, що вказує на підвищення мобільності використання власного капіталу і заслуговує на позитивну оцінку, але ще досить значна частина власних засобів залишається капіталізованою.

Рис. 3.2. Динаміка коефіцієнта маневрування


Динаміка коефіцієнта питомої ваги власного капіталу в оборотних активах свідчить про спроможність ЗАТ «Поділля» проводити незалежну фінансову політику, оскільки коефіцієнт станом на 31.12.17 р. в порівнянні з попереднім періодом збільшився на 9, 31 проц. пункти або 13,13 %, а станом на 31.12.18 р. в порівнянні з 31.12.17 р. збільшився на 7,59 проц. пункти або 9,46 %.

Коефіцієнт мультиплікації капіталу у досліджуваному періоді майже не змінився і свідчить про низьку активність власного капіталу на ринку фінансових ресурсів. На негативну оцінку заслуговує значне відхилення показника від свого критичного значення (станом на 31.12.18 р. відхилення становить 41,65 проц. пункти).

Динаміка коефіцієнта фінансової стійкості свідчить, що господарчий суб’єкт має достатній запас фінансової стабільності та є незалежним від зовнішніх фінансових джерел, оскільки показник протягом усього досліджуваного періоду із значним запасом перевищує своє критичне значення (станом на 31.12.18 р. відхилення становить 2747,86 проц. пункти).

Рис. 3.3. Динаміка коефіцієнта фінансової стійкості


Динаміка коефіцієнта загальної заборгованості протягом досліджуваного періоду вказує на низьку питому вагу позикового капіталу у активах підприємства. Так, станом на 31.12.18 р. в порівнянні з попереднім періодом показник зменшився на 1,94 проц. пункти або 37,45% і склав 3,24 відсотка. Коефіцієнт свідчить про те, що ЗАТ «Поділля» не використовує переваги, що притаманні зовнішньому фінансуванню, а тому обмежує темпи зростання обсягів своєї діяльності.

Рис. 3.4. Динаміка коефіцієнта загальної заборгованості


Зменшення коефіцієнта реальної вартості основних засобів протягом досліджуваного періоду свідчить, що підприємство не приділяє достатньо уваги розвитку матеріально – технічної бази.

Коефіцієнт накопиченої амортизації станом на 31.12.18 р. в порівнянні з попереднім періодом зріс на 3,35 проц. пункти або 6,88% і досяг 52,02 проценти. Це свідчить про нормальну інтенсивність вивільнення коштів, вкладених в основні засоби і нематеріальні активи, але на негативну оцінку заслуговує те, що вивільнені кошти не використовуються на реконструкцію та модернізацію основних фондів.

У досліджуваному періоді коефіцієнт абсолютної ліквідності постійно зростав і 31.12.18 р. сягнув 105,99 відсотка, збільшившись у порівнянні з попереднім періодом на 70,12 проц. пункти або 195,48%. Це свідчить, що ЗАТ «Поділля» спроможне негайно розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями. На негативну оцінку заслуговує значне перевищення показником свого критичного значення, що свідчить про нераціональність використання грошових засобів.

Рис. 3.5. Динаміка коефіцієнта абсолютної ліквідності


Динаміка коефіцієнта швидкої ліквідності у досліджуваному періоді свідчить, що підприємство спроможне покрити короткострокові зобов’язання лише за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості, тобто, без врахування товарних запасів.

Коефіцієнт поточної ліквідності у досліджуваному періоді має тенденцію до зростання і станом на 31.12.18 р. сягає 819,45 відсотків, збільшившись у порівнянні з попереднім періодом на 314,4 проц. пункти або 62,25%. Показник свідчить, що ЗАТ «Поділля» має ресурси, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань протягом року навіть у випадку несвоєчасної сплати боргів дебіторами.

Рис. 3.6. Динаміка коефіцієнта поточної ліквідності


На основі коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності підприємства здійснимо оцінку фінансової стабільності підприємства з допомогою інтегрального коефіцієнта (3.1), формула розрахунку якого приведена у попередньому питанні.

Станом на 31.12.2016 р.:

Станом на 31.12.2017 р.:

Станом на 31.12.2018 р.:

Інтегральні коефіцієнти вказують на те, що у найоптимальнішому фінансовому стані ЗАТ «Поділля» перебувало станом на 31.12.2016 р., оскільки тоді інтегральний показник був найближче до свого критичного значення – нуля.

Здійснюючи оцінку фінансової стійкості та платоспроможності підприємства замало тільки розрахувати показники та проаналізувати їх динаміку за певний період, необхідно, за можливості, порівнювати значення фінансових коефіцієнтів базового підприємства з відповідними показниками підприємств-аналогів, що діють в межах одного регіону з оцінюваним підприємством. Показники фінансової стабільності підприємств легкої промисловості м. Вінниці станом на 31.12.2018 р. представлені у таблиці 4.2.


Таблиця 4.2

Показники фінансової стійкості та платоспроможності підприємств легкої промисловості м. Вінниці станом на 31.12.2018 року

№ з/пПоказникЗАТ «Поділля»ВАТ «Володарка»ВФ «Динамо»Критичне значенняВідхилення від критерію
ВАТ «Володарка»ВФ «Динамо»
1Коефіцієнт автономії96,7552,0375,3470-17,975,34
2Коефіцієнт маневрування24,1127,04-10,8745-17,96-55,87
3Коефіцієнт пит. ваги власного капіталу в оборот. активах87,7950,12-67,55500,12-117,55
4Коефіцієнт мультиплікації капіталу103,35192,18132,7314547,18-12,27
5Коефіцієнт фінансової стійкості2982,86108,48307,9235-126,5272,9
6Коефіцієнт загальної заборгованості3,2449,9724,473019,97-5,53
7Коеф. реальної вартості основних засобів69,4258,5570,714018,5530,71
8Коефіцієнт накопиченої амортизації52,0237,2823,45307,28-6,55
9Коеф. абсолютної ліквідності105,990,310,4720-19,69-19,53
10Коеф. швидкої ліквідності585,31100,9135,367030,91-34,64
11Коеф. поточної ліквідності819,45200,4859,682000,48-140,32

На основі розрахованих у таблиці показників з’ясуємо яке з підприємств знаходиться у найкращому становищі з позиції фінансової стійкості та платоспроможності станом на 31.12.2018 р. Для вирішення цього завдання скористаємось інтегральним коефіцієнтом (3.1):

К int (ЗАТ «Поділля») = 9,16

К int (ВАТ «Володарка») = 1,33

К int (ВФ «Динамо») = 3,07

Інтегральні коефіцієнти свідчать, що станом на 31.12.2018 р. у найкращому становищі з позиції фінансової стійкості та платоспроможності знаходиться Відкрите акціонерне товариство «Володарка», показник якого наближається до критичного значення.

Отже, в порівнянні із своїми конкурентами ЗАТ «Поділля» має не найкращий фінансовий стан.

Іншою формою використання інформації балансу для проведення оцінки фінансової стійкості та платоспроможності підприємства є використання агрегатних (балансових) моделей.

Оцінка типу поточної фінансової стійкості ЗАТ «Поділля» з використанням балансових моделей приведена у таблиці 4.3.

На основі розрахункових даних таблиці ми бачимо, що ЗАТ «Поділля» протягом усього досліджуваного періоду має абсолютну фінансову стійкість, досягнення якої відбувається за умови: ЗВ < ВОК.

Це співвідношення свідчить про абсолютну незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів для покриття поточних фінансових потреб, оскільки усі необхідні обігові активи формуються за рахунок власних джерел фінансування.


Таблиця 4.3

Оцінка типу поточної фінансової стійкості ЗАТ «Поділля»

№ з/пПоказникиФактично на:
31.12.2016 р.31.12.2017 р.31.12.2018 р.
1Власні обігові кошти (ВОК)679,41892,82080,3
2Нормальні джерела формування запасів (НДФЗ)8162073,22100,5
3Запаси та витрати (ЗВ)529,9721,5677,6
4Тип поточної фінансової стійкостіАФСАФСАФС

* АФС – абсолютна фінансова стійкість.

Отже, підведемо підсумки за результатами проведеного аналізу фінансової стійкості та платоспроможності ЗАТ «Поділля».

Фінансовий стан закритого акціонерного товариства «Поділля» у досліджуваному періоді являється стійким, а саме таким, що характеризує його платоспроможність.

Коефіцієнти фінансової стійкості свідчать про абсолютну незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів для покриття поточних фінансових потреб, оскільки усі необхідні обігові активи формуються за рахунок власних джерел фінансування.

ЗАТ «Поділля» спроможне на будь – який момент часу негайно погасити заборгованість по поточних зобов’язаннях, про що свідчать коефіцієнти ліквідності та платоспроможності, які із значним запасом перевищують свої критичні значення.

Підприємство має ресурси, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань навіть у випадку несвоєчасної сплати боргів дебіторами, про що свідчить коефіцієнт поточної ліквідності – 819,45% у
2018 р. (проти нормативу – 200%).

На негативну оцінку заслуговує значне відхилення показників, особливо станом на 31.12.17 та 31.12.18 рр., від своїх нормативних значень.

В подальшому керівництву ЗАТ «Поділля» необхідно виправити ряд негативних моментів. Зокрема, підвищити частку власного капіталу, яка використовується для фінансування поточної діяльності; приділяти більше уваги розвитку матеріально-технічної бази, використовуючи вивільнені амортизаційні кошти на відновлення, реконструкцію та модернізацію основних фондів; більш раціонально використовувати грошові засоби, здійснюючи пошук напрямків їх ефективного використання; прискорювати темпи зростання обсягів своєї діяльності за рахунок використання зовнішнього фінансування.


Висновки та пропозиції

Отже, підведемо підсумки за результатами проведеного курсового дослідження з теми «Аналіз платоспроможності підприємства» (на прикладі підприємства легкої промисловості ЗАТ «Поділля»).

На більшості підприємств народного господарства України взагалі не застосовуються методики проведення аналізу фінансового стану господарюючого суб’єкта, а підприємства, які використовують спеціальні методичні розробки з питань фінансового аналізу, здійснюють аналіз досить примітивно.

Крім того, зараз в Україні відбувається реформування бухгалтерського обліку, який є основною інформаційною базою фінансового аналізу. Тому більшість розроблених методик потребують серйозного доопрацювання та удосконалення.

Викладена вище інформація вказує на актуальність вибраного курсового дослідження – аналіз платоспроможності підприємства, адже на сьогоднішній день в Україні дане питання у повній мірі не вирішено та потребує подальшої розробки.

Результатом курсової роботи є побудова організаційно-інформаційної моделі аналізу фінансової стабільності підприємства; розробка та обґрунтування методики аналізу платоспроможності підприємства; здійснення апробації розробленої методики на базовому підприємстві.

Враховуючи те, що в Україні єдиної загальновизнаної комплексної методики аналізу платоспроможності підприємства не існує. Ми, визначаючи методи та фінансові показники, спиралися у значній мірі на зарубіжний досвід, здійснюючи його адаптацію до вітчизняних стандартів проведення фінансового аналізу.

Нормативні значення коефіцієнтів розроблені з урахуванням специфіки та обсягів діяльності підприємств легкої промисловості України, до яких належить базове підприємство.

Здійснюючи оцінку платоспроможності підприємства із застосуванням коефіцієнтної методики, виділяють наступні етапи проведення аналізу:

Побудова системи коефіцієнтів.

Побудова аналітичної таблиці.

Розрахунок коефіцієнтів і оцінка їх динаміки.

Оцінка фінансової стабільності підприємства за обраними критеріями (позитивно оцінюється зміна коефіцієнтів, яка наближає їх до критичних значень).

Реалізація цього методичного підходу передбачає визначення таких показників:

власні обігові кошти підприємства;

нормальні джерела формування запасів;

запаси та витрати.

Практичне застосування розробленої методики проведення аналізу платоспроможності підприємства було здійснено на базовому підприємстві – ЗАТ «Поділля», де була підтверджена її дієвість та ефективність. Проаналізувавши платоспроможність підприємства, керівництву з метою її покращення було надано ряд пропозицій:

- приділяти більше уваги розвитку матеріально-технічної бази, використовуючи вивільнені амортизаційні кошти на відновлення, реконструкцію та модернізацію основних фондів;

- більш раціонально використовувати грошові засоби, здійснюючи пошук напрямків їх ефективного використання;

- прискорювати темпи зростання обсягів своєї діяльності за рахунок використання зовнішнього фінансування.

З метою забезпечення поглиблення можливостей аналізу фінансової стабільності підприємств пропонуються наступні заходи:

Здійснення комплексної автоматизації бухгалтерського обліку підприємств на основі використання спеціалізованих бухгалтерських програм, що у значній мірі спрощує доступ до інформаційної бази фінансового аналізу та її обробку.

Розробка та впровадження спеціального програмного забезпечення для здійснення аналізу фінансової стабільності підприємства, яке буде виконувати розрахункову частину фінансового аналізу, міститиме у своєму складі базу знань для надання користувачу змістовних повідомлень і рекомендацій.

Як варіант розглядається придбання однієї з програм фінансового аналізу, які на сьогоднішній день досить широко представлені на ринку, з наступною її адаптацією до специфіки діяльності підприємства. Компанії, які здійснюють розробку та реалізацію програм фінансового аналізу, постачають готові, апробовані, методично вивірені програмні рішення, з допомогою яких автоматично розраховуються необхідні фінансові показники, надаються пояснення їх конкретним значенням, що надає можливість зробити корисні висновки. Значна кількість програм фінансового аналізу передбачають можливість доповнення та коригування вихідних форм, методик розрахунків, підтримують імпорт даних бухгалтерського обліку із спеціалізованих бухгалтерських програм.

Оскільки форма №1 «Баланс» не дає змоги визначити обсяг зобов’язань, термін сплати яких минув, на нашу думку, слід частково змінити структуру балансу, щоб була можливість одразу визначити прострочену заборгованість.

Дані зміни нададуть можливість здійснювати більш глибокий аналіз платоспроможності підприємства.


Список використаної літератури

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2015.

2. Білуха М.Т. Курс аудиту. Підручник -Київ: Вища школа, 2016р.

3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Киев – 2017 г.

4. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Москва – 2019 г.

5. Быкадоров В.Л. Финансово-економическое состояние предприятия. Москва – 2017 г.

6. Бухгалтерський фінансовий облік:/ За редакцією Ф.Ф.Бутинця, Житомир – 2019 р.

7. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: Практ. Пособие, Киев – 2019 г.

8. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту.-К., 2016р.

9. Крайник О.П. Клепикова З.В. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. – Львів: Державний університет «Львівська політехніка», 2018р.

10. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент, Москва – 2018 г.

11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры, Москва –2019 г.

12. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. – К.: КНТЕУ, 2019р.

13. Фінансова діяльність підприємства:/ Підручник. О.М. Бандурка, Київ-2016р.

14. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа: Практическое пособие для финансовых менеджеров, Москва – 2019 г.

15. Шеремет А.Д. Финансы предприятий: Учебное пособие, Москва – 2015 г.

16. Бень Т.Г. «Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства» // Фінанси України: №6, 2018р.

17. Голов С. «Проблеми та перспективи реформування бухгалтерського обліку в Україні» // Бухгалтерський облік і аудит: №11, 2018р.

18. Керанчук Т.Л. «Методологічний підхід до оцінки фінансової стабільності підприємств» //Економіка і підприємництво: стан та перспективи. (Зб. наук. праць). – 2018 р.

19. Лігоненко Л.О. «Методологічні засади антикризового управління» //Банківська справа, 2017р., № 3,4.

20. Лігоненко Л.О. «Методологія діагностики загрози банкрутства підприємства та напрямки її вдосконалення» //Фінанси України, 2016, № 8.

21. Мамрак О. «Определение класса финансовой надежности предприятия на примере металлургической отрасли» // Економіка, Фінанси, Право: №5, 2018р.

22. Пареная В.А. «Статистико-экономический подход к прогнозированию финансового состояния предприятия» // Финансовые Риски: №4, 2019 г.

23. Плышевский Б.П. «Финансовое положение: новые тенденции» //Финансы, 2018 г., № 2.

24. Петриченко Л.Ю. «Системна модель аналізу фінансової стійкості комерційного банку» //Фінанси України, 2019 р., № 12.

25. Терещенко С.І. «Моделі оцінки платоспроможності підприємств» //Фінанси України: №7, 2019 р.

26. Тривайло А. «Використання сучасних інформаційних технологій при проведені фінансово-економічного аналізу» //Економіка. Фінанси. Право: № 9, 2017 р.

27. Чистов Д. «Программы для финансового анализа» // Бухгалтер и компьютер, № 4(19)’2019 г.

28. Шуремов Е. «Программы финансового анализа: зачем они бухгалтеру и директору?» // Бухгалтер и компьютер, № 5(20)’2019 г.

Готові роботи:

- Коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства
- Аналіз фінансового стану підприємства, його оцінка і прогноз
- Аналіз фінансового стану підприємства та його прогнозування
- Аналіз фінансового стану підприємства
- Аналіз фінансового становища підприємства
- Економічний аналіз фінансового стану підприємства
- Фінансовий аналіз фінансового стану підприємства
- Аналіз фінансового стану підприємства в умовах використання новітніх інформаційних технологій
- Аналіз фінансового стану торговельного підприємства
- Економічний аналіз фінансового стану підприємства промисловості

Всі курсові з аналізу фінансового стану

Вишліть номер телефону або e-mail і ми з Вами зв'яжимось




Клікніть, щоб відкрити форму зв'язку