Аудит грошових коштів

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність грошових коштів

2. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

3. Місце аудиту грошових коштів в системі управління підприємством

4. Оцінка системи внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

5. Організація і планування аудиту грошових коштів підприємства

6. Організаційно-інформаційна модель аудиту операцій з грошовими коштами підприємства

7. Методика аудиту операцій з грошовими коштами підприємств

8. Аудит грошових коштів при застосуванні комп’ютерних автоматизованих систем


Вступ

Сучасний стан розвитку економіки України характеризується такими негативними рисами як криза неплатежів, суцільна бартеризація економіки, великий розмір заборгованості підприємств перед партнерами, державою і своїми працівниками. Одна з причин цього є недостатнє володіння підприємствами методикою керування своїми грошовими коштами. Підприємство може отримувати прибутки, але вчасно не одержати сплату від клієнтів і, не матиме змогу для розрахунку по своїм зобов’язанням. Тому аудит, як зовнішній так і внутрішній, за ефективним управлінням рухом грошових коштів та станом розрахунків допоможе не тільки знизити ризики неплатоспроможності і банкрутства підприємств, а й отримати додатковий дохід від розміщення тимчасово вільних грошових коштів.

Ще одна причина яка підтверджує актуальності дослідження аудиту грошових коштів є національні стандарти бухобліку, що з 1 січня 2000 року впроваджено в Україні. Одним з національних стандартів, запровадженим у вітчизняну практику є Звіт про рух грошових коштів. Цей звіт є абсолютно новим для України, але дуже важливим, адже він дає відповідь на запитання про вміння підприємства розпоряджатися коштами.

Все це обумовлює актуальність теми та її обрання для курсової роботи «Аудит грошових коштів підприємства».

Метою курсової роботи на тему «Аудит грошових коштів підприємства», є висвітлення найголовніших аспектів, а також розробка рекомендацій по вдосконаленню аудиту руху грошових коштів та стану розрахунків.

Виходячи з поставленої мети, основними задачами курсової роботи є:

I. Оптимізація системи управління рухом грошових коштів та станом розрахунків. Вирішення цієї задачі передбачає розгляд наступних підзадач курсової роботи. Розкриття економічної сутності та видів грошових коштів, їх характеристика. Наступний етап — коротка організаційно- інформаційна характеристика об’єкта дослідження по розрахунках, ним є ТОВ «Надія», яке займається роздрібною торгівлею.

II. Розкриття організаційно-методологічних аспектів аудиторського процесу при аудиту грошових коштів. Вирішення поставленої задачі передбачає:

- проектування інформаційної бази аудиту грошових коштів;

- аналіз стану, обліку та звітності базового підприємства;

- характеристика аналізу внутрішнього контролю на підприємстві;

- розробка напрямків по удосконаленню обліку та аудиту грошових коштів.

У роботі приведені бухгалтерські проводки, які відображають основні

господарських операцій.

III. Проведення аудиту грошових коштів передбачає:

- розробку планування аудиторського процесу;

- проектування організаційно-інформаційної моделі аудиту грошових коштів;

- розробка методики проведення аудиту;

- розробка шляхів удосконалення аудиту грошових коштів;

IV. Автоматизація аудиту грошових коштів передбачає:

- характеристика інформаційних систем, які застосовуються в аудиторському процесі;

- розробка інформаційного забезпечення обробки аудиторської інформації та технології рішення, задач аудиту даної теми;

- проектування шляхів удосконалення комп’ютерних технологій у аудиторському процесі;

Застосування ПЕОМ дозволяє значно підвищити аудиторські функції, достовірність і оперативність бухгалтерського обліку грошових коштів та стану розрахунків. Використання його даних для управління відкриває широкі можливості для комплексної механізації і автоматизації усіх розрахунків.

Після вирішення всіх задач курсової роботи у заключній частині формуються основні висновки по результатам виконаної курсової роботи і пропонуються рекомендації.

Список літератури, дає перелік використаних у роботі авторів і джерел.


Економічна сутність грошових коштів

Майже кожна господарська операція підприємства проводиться з участю грошових коштів(як в готівковій так і в безготівковій формах).

Грошові кошти забезпечують нормальне функціонування всього підприємства (розрахунки з постачальниками, оплата заробітної плати, розрахунки з бюджетом, розрахунки з банками тощо). Тому вони і являються постійним об’єктом аналізу та контролю зі сторони підприємств (керівництва) та багатьох перевірок різноманітними контролюючими органами.

Таблиця 1.1

Відповідність класифікаційних ознак грошових коштів і аспектів фінансового управління

Класифікаційна ознакаАспект фінансового управління
Функціональна формаАналіз доходності, можливих втрат грошей у процесі зберігання
Функціональне призначенняОцінка структури попиту на грошові кошти та можливості його задовольнити
РозмірАналіз ліквідності активів підприємства
ДостатністьАналіз достатності запасів готівки для функціонування підприємства, його платоспроможності

Розрахунок по товарним операціям — це взаємозалежний розрахунок підприємств за товарні ресурси, розроблені роботи, дані послуги. Вони є переважними, саме вони визначають характер і зміст характеристики фінансових служб підприємств в галузі розрахунків.

Дебетові карти визначені щоб отримати готівку в банківських автоматах або щоб купити товари з розрахунком через електронні термінали.

Карткова система платежів забезпечує максимум зручностей клієнтам банків: вони звільняються від необхідності здійснювати оплату відповідних покупок готівкою.

Не менш важливе значення мають розрахунки готівкою. Готівково-грошові обіги являють сукупні платежі, які здійснюються готівкою.

Грошові кошти можуть бути охарактеризовані на базі застосування статичного та динамічного підходів (рис 1.1).

Характеристика статичного та динамічного підходів до визначення грошових коштів


Основним документом, що регулює порядок використання готівки є «Інструкція про здійснення касових операцій на підприємствах України».

Специфічною формою грошей є так звані "субститути" (замінники) грошових коштів. Ними можуть бути:

- депозитний вклад до запитання, які в любий час при потребі та за розпорядженням підприємства перетворюються у грошову форму (повертаються банківською установою на розрахунковий рахунок підприємства);

- короткострокові цінні папери, перш за все, державні, які можуть у разі потреби та без втрат бути продані на вторинному фондовому ринку, застосовуються як засіб платежу, як форма застави тощо.

Виникнення та використання субститутів грошей є результатом компромісу між завданням підтримання постійної платоспроможності підприємства та завданням прибуткового використання наявного майна. Безпосередньо у грошовій формі грошові активи є інфляційно незахищеними та не приносять доходу(відсотки, що сплачують банківські установи за залишки на розрахункових ранках досить мізерні і не беруться до уваги). Ці вади не притаманні субститутам грошових коштів, які можна розглядати як форму короткострокового фінансового інвестування та заощадження.

За розміром запас грошових коштів оцінюється як:

1 Мінімальний запас (базовий).

2 Середній запас.

3 Оптимальний запас.

4 Максимально-допустимий запас (граничний).

Мінімальний запас (базовий)-запас грошових коштів підприємства, нижче якого підприємство не може опускатися, оскільки це потягне за собою збої функціонування. Цей запас забезпечує мінімальний рівень платоспроможності підприємства.

Середній запас грошових коштів-це запас, який підтримує підприємство протягом періоду. Цей запас являється результатами практичної діяльності, яка склалася в підприємстві у цьому періоді.

Оптимальний запас грошових коштів-це запас, який дозволяє підприємству забезпечити виконання усіх його цілей та завдань з мінімальними витратами на його формування та підтримання.

Максимально-допустимий запас (граничний) - це максимальний розмір грошових коштів, вище якого підприємство не повинне утримувати запас грошових коштів.

VI. З точки зору достатності для функціонування запас грошових коштів розглядають як:

1. Достатній запас.

2. Недостатній запас.

Достатнім можна вважати запас грошових коштів, який задовольняє всі мотиви підприємства щодо збереження готівки. Недостатній запас відповідно не задовольняє цієї вимоги.

Економічна точка зору на грошові кошти передбачає використання наступних підходів до характеристики їх обсягу, складу та розміру (рис. 1.2).

Характеристика обсягу та складу грошових коштів (економічний підхід)


Роль управління грошовим обігом визначається його впливом на розвиток підприємства, що виражається у взаємозв’язку між ефективністю управління грошовим обігом та формуванням кінцевих результатів діяльності підприємства.

Ефективне управління грошовим обігом, проявом якого є його прискорення та збалансованість забезпечує прискорення обігу коштів, ритмічність господарювання підприємств, що позитивно впливає на прибутковість. Збалансованість та синхронність грошового обігу визначають його платоспроможність, яка залежить від наявних залишків грошових коштів і співвідношення поміж вхідними та вихідними грошовими потоками у часі та за обсягами.

Забезпечуючи потрібні умови для нормального розвитку підприємства, ефективне управління грошовим обігом дозволяє реалізувати стратегічні цілі функціонування підприємств, що сприяє досягненню стану фінансової рівноваги в цілому. Економічний зміст поняття фінансової рівноваги характеризують як стан при якому підприємство у кожний момент часу задовольняє свій попит на гроші, обсяг яких у певний момент часу визначається як:


Запас грошових коштів на попередню дату + Надходження – Витрачання


Таке визначення фінансової рівноваги допускає надати висновок: як об’єкт дослідження грошовий обіг підприємства вивчається у розрізі трьох елементів: надходження грошових коштів, витрачання грошових коштів, запаси грошових коштів, кожний з яких потребує окремого дослідження.


Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

ТОВ "Надія" засноване на підставі законів України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про власність".

Місцезнаходження товариства м. Київ, вул. Ромена Ролана, 13.

При створенні підприємства було укладено установчий договір, який визначає порядок здійснення діяльності, розмір Статутного Фонду, права та обов'язки засновників. Засновниками виступають 34 фізичні особі, які є працівниками на підприємстві за рахунок внесків яких було створено Статутний Фонд. На 01.01.2019 р. Статутний Фонд становив 214,3 тис.грн. з них не внесено 199,2 тис.грн. Підприємство як самостійна юридична особа має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку (деякий час при здійсненні валютних операцій застосовувався також валютний рахунок, який потім було закрито за не потрібністю), власну круглу печатку, кутовий та інші штампи, фірмові бланки із своїм найменуванням, символіку, емблему, знак для товарів та послуг, інші реквізити необхідні для його діяльності. Розташовано ТОВ “Надія” в Святошинському районі, біля ринку “Колібріс”, що є позитивним моментом , так як це відомий район, який має популярність через вдале розташування

(близькість трамвайного транспорту, автобусів, метро, велика мережа магазинів, шкіл, дитячих садків, місць відпочинку, парків). Популярність району з однієї сторони приваблює платоспроможне населення, а з іншої конкурентів - так зовсім недалеко розташовано декілька магазинів, які торгують господарськими товарами, магазин продажу відео та радіоапаратури загальновідомих в світі фірм “Sony", "Panasonic". Біля магазину є під'їзд, куди вільно, без плати за стоянку, можна під'їхати власним транспортом, а також недалеко розташовано трамвайні зупинки . В магазині досить великий вибір в асортименті товарів і є можливість їх зберігання. Стимулювання продаж здійснюється по типу : чим більше кількість купленого товару, тим менша націнка на товар, а потреби споживачів бачать в високій якості, ціновій доступності, широкому асортименті, постійній наявності продукції на прилавках.

Ціллю функціонування підприємства згідно засновницьких документів є здійснення торгівельної, виробничої господарської, посередницької діяльності. До основних видів діяльності, які затверджено в статуті підприємства відноситься : створення підприємницьких структур, послуги на замовлення населення, виконання зовнішньо-економічної діяльності тощо. На даний час ТОВ здійснює переважно роздрібну торгівлю непродовольчими товарами. Для здійснення торгівельної діяльності підприємство має ліцензію (це державне свідоцтво на право здійснення окремих видів діяльності) на здійснення роздрібної торгівельної діяльності, яка включає в себе також операції мілким оптом за безготівковий розрахунок. Товари, які продаються в роздрібній мережі повинні бути відповідної якості і безпечними для життя і здоров'я людини, тому передбачено їх сертифікацію, із наданням сертифікатів якості на товари. Інформування покупців про роздрібні ціни на товари здійснюється з допомогою цінників, оформленими згідно з правилами. Реалізація товарів здійснюється: за готівку через електронно-касові апарати, мілким оптом, використовуються бартерні розрахунки, застосовуються розрахунки із застосуванням карток «VISA». Для здійснення грошових розрахунків Товариство використовує електронно-касові апарати, сплачує плату за торговий патент для кожної торгівельної точки , має свідоцтво про реєстрацію ЕККА . Електронно-касовий апарат використовується для торгівлі в стаціонарних приміщеннях за готівку, до нього ведеться журнал, є в наявності акт опломбування, ключі, “Z-звіт”. Розміщені електронно-касові апарати в центрі приміщення для швидкого здійснення розрахунків і відсутності черг, біля них знаходиться також пункт обміну валют, який підприємство здає в оренду банку. На підприємстві існує також книга відгуків і пропозицій, яка розташовується на видному і доступному місці.

Для здійснення операцій по рахунку з Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Святошинське відділення) заключено договір про розрахунково - касове обслуговування. В договорі передбачуються правила отримання готівки з банку, одержання виписок банку, оформлення пропуску, здійснення інкасації і зарахування на картотеку. В договорі також передбачено нарахування 0,5 % щомісячно за залишками вільних коштів на рахунку (відсотки не нараховуються, якщо залишки по рахунку протягом місяця не перевищують 1000грн). Щорічно не пізніше 1кварталу надавати банку заяву-розрахунок для встановлення лімітів залишку готівки в касі, заява на відпуск готівки в банку. Роботу підприємства контролюють відділ споживчого ринку райвиконком, міське управління у справах захисту прав споживачів, управління координації роботи підприємства торгівлі.

Узагальнюючим показником діяльності підприємства, як затверджено в Статуті, є прибуток . Чистий прибуток, після вирахування обов'язкових платежів, використовується на створення фонду накопичення для розвитку виробництва та соціально культурного розвитку, фонду використання для матеріального заохочення, резервного фонду для покриття збитків, а також для виплати дивідендів згідно часток . Порядок формування фондів залежить від результатів діяльності. Так відрахування до резервного фонду повинні здійснюватися у розмірі 25 % зареєстрованого капіталу, річні відрахування повинні бути не менше 5 % чистого прибутку і призначаються на сплату збитків.

Аудиторська комісія вибирається на зборах у складі 3-х осіб ( при цьому Голова зборів та Керівник не можуть бути членами комісії ). До її компетенції входить складання висновків про звіти і баланси . Без цих висновків збори учасників не мають права затверджувати звітність .

Для заміщення посади керівника передбачено посаду заступника, якому підпорядковуються всі підрозділи підприємства, так само як і керівнику, а саме: Головний бухгалтер, Комерційна служба та Головний інженер.

У підпорядкованості головного бухгалтера знаходиться вся бухгалтерія і відділ касових розрахунків. Бухгалтерія підприємства складається з замісника головного бухгалтера, економіста з бухгалтерського обліку і економічного аналізу, бухгалтера 1 категорії, бухгалтера 2 категорії. Відділ касових розрахунків складається з старшого касира і касирів-операціоністів. Комерційна служба підприємства складається з завідуючих відділами, продавців кожного відділу та товарознавців по групах товарів. В підпорядкуванні головного інженера знаходиться допоміжний персонал. Організаційну структуру ТОВ «Надія» відображена на рис. 2.1.

Організаційна структура підприємства


При характеристиці діяльності підприємства слід визначитись з основними показниками, які представлено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності ТОВ “Надія” за 2017 – 2019 роки

ПоказникиРозрахунок показниківРокиВідхилення
За 2017За 2018
201720182019Абс.Відн.Абс.Відн.
Обсяг товарообігуФорма 2, р. 010, графа 37692,66166,05267,9-2425,0-31,5-898,1-14,6
Витрати на виробництвоФорма 2, р. 040, графа 41372,24227,13630,02257,8164,5-597,1-14,1
Комерційні витратиФорма 2, р. 045, графа 41015,7767,2749,6-266,1-26,2-17,6-2,3
Витрати обігуВитрати на виробництво + Комерційні витрати2387,94994,34379,61991,783,4-614,7-12,3
Результат від реалізаціїФорма 2, р.050, графа 3100,1144,111,2-88,9-88,8-132,9-92,2
Інші операційні доходи та витратиФорма 2, р. 060, графа 3, 410,04,313,33,332,99,0210,0
Інші позареалізаційні доходи та витратиФорма 2, р. 085, графа 3, 440,5530,549,28,721,5-481,3-90,7
Балансовий прибутокФорма 2, р. 100, графа 3150,6204,973,7-76,9-51,1-131,2-64,0
Чистий прибутокБалансовий прибуток – Податок на прибуток105,1158,648,4-56,7-54,0-110,2-69,5
Рентабельність товарообігуБалансовий прибуток * 100 / Товарообіг2,03,31,4-0,6-28,6-1,9-57,8
Рентабельність реалізаціїРезультат від реалізації * 100 / Товарообіг1,32,30,2-1,1-83,8-2,1-91,0
Рентабельність активівБалансовий прибуток * 100 / Середня вартість актів7,110,95,3-1,8-25,6-5,6-51,3
Рентабельність власного капіталуБалансовий прибуток * 100 / Середня вартість власного капіталу41,759,029,7-12,0-28,8-29,3-49,7
Загальний коеф. покриттяФорма 1, розділ (ІІ+ІІІ) активу / розділ ІІІ пасиву1,10,91,0-0,1-6,70,16,5
Проміжний коеф. покритттяФорма 1, розділ ІІІ активу / розділ ІІІ пасиву0,20,20,1-0,1-40,0-0,1-55,0
Коеф. абсолютної ліквідностіФорма 1, розділ ІІІ активу – дебіторська заборгованість / розділ ІІІ пасиву0,10,10,10,0-33,3-0,1-45,5
Коеф. автономіїФорма 1, розділ І активу / валюта балансу0,20,20,20,05,90,00,0
Продуктивність праці працівниківТоварообіг / середн. Спис. чисельність114,885,674,2-40,6-35,4-11,4-13,4
Фонд оплати праці на одного чоловікаФонд оплати праці / серед. Спис. чисельність7,34,14,0-3,3-45,3-0,1-1,7
Загальний обсяг запасівСередня вартість валюти балансу за рік2212,22092,01534,5-677,7-30,6-557,5-26,7
Основні засоби та інші позаоборотні активиСередня вартість 1 розділу активу за рік241,8380,5298,356,523,4-82,3-21,6
Оборотні засоби2 розділ + 3 розділ активу1933,21711,51236,3-697,0-36,1-475,2-27,8
Власні оборотні активиОборотні активи – Зобов’язання95,5-147,2-26,5-122,0-127,8120,7-82,0
Питома вага оборотних активів в загальному обсязі засобівОборотні активи * 100 / Валюта балансу87,481,880,6-6,8-7,8-1,3-1,5
Товарні запасиСередня вартість товарних залишків за рік1599,61286,71070,4-529,2-33,1-216,3-16,8
Питома вага товарних запасів в загальному обсязі оборотних активівТоварні запаси * 100 / Оборотні активи82,775,286,63,94,711,415,2
Дебіторська заборгованістьСередня вартість усієї дебіторської заборгованості за рік229,9313,683,4-146,5-63,7-230,2-73,4
Питома вага дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активівДебіторська заборгованість * 100 / Оборотні активи11,918,36,8-5,1-43,2-11,6-63,2
Грошові коштиСередня вартість грошових коштів51,054,932,1-18,9-37,0-22,8-41,5
Власні кошти1 розділ пасиву балансу374,5386,3271,7-102,8-27,4-114,6-29,7
Зобов’язання3 розділ пасиву балансу1837,71858,61262,8-574,9-31,3-595,9-32,1
Власні оборотні коштиОборотні активи – Зобов’язання95,5-147,2-26,5-122,0-127,8120,7-82,0
Кредити банкуСередня вартість кредиту за рік286,1262,3184,2-101,9-35,6-78,0-29,8
Кредиторська заборгованістьСередня вартість усієї кредиторської заборгованості за рік1694,71443,41078,6-616,1-36,4-364,9-25,3
Кредиторська заборгованість за товариСередня вартість кредиторської заборгованості за товари за рік1603,11391,01033,0-570,1-35,6-358,0-25,7
Питома вага кредиторської заборгованості в загальному обсязі зобов’язаньКредиторська заборгованість * 100 / Зобов’язання92,277,785,4-6,8-7,47,810,0
Питома вага кредиторської заборгованості за товари в загальному обсязі зобов’язаньКредитор. Заборгованість за товари * 100 / Кредиторську заборгованість94,696,495,81,21,3-0,6-0,6
Середньооблікова чисельність працівниківФорма 3, рядок 36067727145,97-1-1,39
Фонд оплати праціФорма 3 , рядок 370487,34291,707282,8-204,5-41,97-8,907-3,05

Загальний обсяг засобів господарювання на ТОВ "Надія" протягом трьох років зменшився на 677,7 тис. грн. (або на 30 %) що є негативним моментом діяльності підприємства. Це відбулося за рахунок зменшення обсягу оборотних засобів (на 36 %), а саме товарних запасів (на 33 %). Питома вага оборотних засобів в загальному обсязі засобів складає близько 80 %, що не є позитивним моментом з тієї точки зору, що вони найбільш підтверджені інфляції, але з іншого боку швидше обертаються та повертаються в грошовій формі. Питома вага товарних запасів в загальному обсязі оборотних засобів складає також близько 80 %.

Основні засоби підприємства протягом трьох років зросли на 56 тис. грн. (складаються з будівлі, пристроїв та інвентарю). Складські приміщення магазину займають площу 226,76 метрів квадратних, а приміщення магазину 710,9 метрів квадратних . Підприємство орендує у юридичної особи легковий транспорт , а в державному комунальному підприємстві “Соцмістечко” приміщення для здійснення торгівельної діяльності.

Динаміка активів і пасивів підприємства


Дебіторська заборгованість підприємства існує переважно по розрахунках з бюджетом (перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями) і зменшилася протягом трьох років на 146 тис.грн. (або на 64 %); питома вага дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів незначна і за 2017-2019 роки зменшилась з 12 % до 7 %.

Серед джерел господарювання власні кошти зменшилися на 103 тис. грн.(або на 27 %), а коефіцієнт автономії (або незалежності) складає 0,18. Тобто серед джерел господарювання співвідношення між власними і позиковими джерелами господарювання становить 18 до 72. Таке співвідношення джерел господарювання з точки зору самостійного забезпечення своєї діяльності власними силами негативно характеризує діяльність підприємства, але з точки зору використання можливостей фінансового левериджу, а саме одержання більшого прибутку за рахунок позикових джерел позитивне. Зобов'язання підприємства зменшилися з 1837тис. грн. до 1263 тис. грн., серед якої найбільшу питому вагу займає кредиторська заборгованість 92 % в 2017 році та 85 % в 2019 році. Серед кредиторської заборгованості найбільшу питому вагу займає кредиторська заборгованість по товарам, строк оплати по яким не наступив - близько 95 %. Середній обсяг кредитів банку за рахунок погашення зменшився з 286 тис. грн до 184 тис. грн.

Середньоспискова чисельність працівників у 2019 році склала 71 чол., що на 4 чоловіка більше, ніж у 2017 році і на одного чоловіка менше, ніж у 2018 році. Не дивлячись на це фонд оплати праці зменшився з 487 тис. грн. в 2017 році до 282 тис.грн. до 2019 році. Продуктивність праці персоналу зменшилася (в наслідок збільшення кількості працюючих) з 115тис.грн товарообігу на одного працівника в 2017 році до 74 тис. грн. товарообігу на одного працівника в 2019 році. А фонд оплати праці на одного працівника зменшився з 7 тис. грн. в 2017 році до 4 тис. грн в 2019 році.

На підприємстві встановлено 40-годиний робочий тиждень та

8-годинний робочий день (з 10-00 до 19-00 , в суботу з 10-00 до 18-00 , у неділю з 10-00 до 16-00).

На підприємстві спостерігається тенденція до зниження обсягу товарообороту. Так, обсяги товарообігу на підприємстві досить значних розмірів і становлять в 2017 році близько 8-ми мільйонів грн., в 2018 році близько 6-ти мільйонів грн., а в 2019році близько 5-ти мільйонів грн. За три роки обсяг товарообігу зменшився на 2мільйона 425 тис.грн.(або на 32 %). При аналізі товарообігу важливо проаналізувати асортиментний склад продукції, яка реалізується на підприємстві. На ТОВ "Надія" він досить значний і складається: меблі, килими, металевий посуд, фарфоро-фаянсовий посуд, скляний посуд, годинники, електротовари, електроосвітлювальна апаратура, обчислювальна техніка, телерадіотовари, сільськогосподарські машини, інвентар, фото-, кінотовари, будівельні матеріали, побутова хімія, мило господарське, синтетичні миючі, мило туалетне, парфюмерно-косметичні вироби, господарські товари, інструменти.

Витрати на виробництво, як зазначається в звіті про фінансові результати і по яким відображається собівартість реалізованої продукції

у 2019 році склали 3630 тис. грн., що на на 2 мільйона 257тис.грн (або на 164%) більше ніж були у 2017 році, комерційні витрати по яким відображається сума всіх витрат обігу зменшились на 266 тис. грн.(або на 26 %), що є позитивним для торгівельного підприємства. Отже, загальні витрати підприємства зросли майже на 2 мільйона (або на 83%) у порівнянні з 2017 роком.

Дохід від реалізації товарів зменшився на 89 тис. грн. (або на 88 %) і становив в 2017 році - 100 тис. грн, в 2018 році - 144 тис. грн, а в 2019 році лише 11 тис.грн. -і є самим низьким показником на протязі двох останніх років, що вказує на неефективну роботу підприємства. Це відбулося внаслідок зменшення товарообігу, а також на це вплинуло дуже багато зовнішніх факторів. З них найважливішими є підвищення цін внаслідок інфляції, нестабільності економіки України, великої кількість конкурентів та інших. В наслідок цього у 2019 році рентабельність реалізації складала 0,21 %, що є самим низьким показником на протязі двох останніх років: у 2017 р. - 1,3 %, у 2018 р. – 2,34 %. Але незважаючи на це прибуток від іншої реалізації у 2019 році складає 13,3 тис.грн., що є самим високим значенням за останні два роки. Це відбулося внаслідок продажу основних засобів. Взагалі, інші операційні доходи незначні і становлять 10 тис. грн., 4 тис. грн. та 13 тис.грн. відповідно за 2017-2019 роки, а інші позареалізаційні доходи 40 тис. грн., 530 тис. грн. та 49 тис. грн. відповідно.

Балансовий прибуток підприємства становив аналогічно 150 тис. грн., 204 тис. грн. та 74 тис.грн.- що є найнижчим показником за останні два роки. У порівнянні з 2017 роком зменшився на 76 тис. грн., або на 51 %; у порівнянні з 2018 роком на 130 тис. грн. або на 65 %. Зниження балансового прибутку сталося внаслідок зменшення товарообігу, що є негативним фактором для підприємства.

Аналіз фінансових результатів підприємства


Негативним є дуже низький розмір показників рентабельності, зростання яких відбувалося в 2018 році та дуже значний спад в 2019 році. Так рентабельність товарообігу протягом трьох років становила відповідно 1,96 %, 3,32 % та 1,4%, тобто з однієї тисячі виручки від реалізації підприємство отримувало балансового прибутку близько 20 грн, 33 грн та 14 грн. відповідно, а результату від реалізації близько 13 грн., 23 грн. та

2 грн. Аналізуючи рентабельність активів та власного капіталу можна зробити висновок, що з 1 тис. грн активів підприємство отримувало балансового прибутку 71 грн., 108 грн. та 52 грн. відповідно по рокам, а з 1тис.грн власного капіталу 416 грн., 589 грн. та 296 грн.

Низькими є також показники ліквідності підприємства, тобто ступінь покриття зобов'язань за рахунок різних видів оборотних активів. Так за рахунок загального обсягу оборотних активів підприємство може покрити весь розмір зобов'язань лише в 2017 році, а в 2018 лише на 92 % та в 2019 році лише на

98 %. За рахунок товарних, виробничих запасів, малоцінних предметів та грошових коштів підприємство могло покрити в 2017 році лише на 15 %, в 2018 році на 20 %, а в 2019 році на 9 %, за рахунок грошових коштів на 9 % і 6 % відповідно, розмір своїх зобов’язань. Ці дані свідчать про дуже низьку платоспроможність підприємства і в разі залучення коштів на підприємство у вигляді інвестицій основна увага буде приділятися саме цим показникам при вирішенні питання вкладання коштів.

Таким чином, можна зробити висновок, що на ТОВ «Надія» спостерігається тенденція до зниження обсягу товарообігу і валового доходу. Внаслідок цього значно знизився прибуток підприємства, що свідчить про зниження рентабельності діяльності підприємства.


Місце аудиту грошових коштів в системі управління підприємством

Одним з напрямків здійснення аудиту господарювання підприємств торгівлі є аудит руху грошових коштів. Грошові кошти належать до числа найбільш рухомим і легко реалізуємих засобів підприємства. Завершуючи кругообіг засобів і будучи вихідним пунктом нового кругообігу.

Завданнями аудиту грошових коштів являється перевірка таких аспектів:

1. Забезпечення збереження готівкових коштів і інакших цінностей в касовому приміщенні, під час доставки та передачі в банківську установу.

2. Притримання установленого організації збереження бланків чекової книжки.

3. Притримання організації виписки документів при приході грошових коштів в касу, на розрахунковий рахунок і їх вибуття.

4. Дотримання встановленого ліміту наявності готівки в касі і умов їх вибуття під звіт на операційні і господарські потреби.

5. Вчасність оприбуткування готівки.

6. Притримання існуючих правил оформлення рахунку у банку.

7. Відповідність кореспонденції рахунків по операціям в касі, на розрахунковому та валютному рахунку, на інакших рахунках банків діючим нормативним положенням по веденню бухобліку.

Орієнтовні параметри об’єктів аудиту грошових коштів


Для досягнення необхідних наслідків керування грошовим обігом підприємств потрібно базуватися на наступних принципах:

1. Правило системи, яке полягає у розгляді грошового обігу у зв’язку усіх його частин, прийманні керуючих рішень по кінцевому результату.

2. Принцип ситуаційності, який полягає у врахуванні ознак визначеної обставини.

3. Правило інформаційної достовірності, що стосується створенню та використанню у процесі фінансового управління інформації, що об’єктивно відображає динаміку грошових потоків та стан запасів грошових коштів.

4. Принцип оптимальності, який полягає у використанні прогресивних прийомів планування, аудиту, аналізу для вибору найкращого в конкретній ситуації.

Враховуючи всі вищевикладені положення, значення аудиту в складі керування грошовим обігом підприємства можна представити, як на рис. 3.1.

Концепція визначення значення аудиту в системі управління грошовим обігом підприємства


На даному етапі концепція аудиту в складі керування грошовим обігом підприємства потребує дослідження, а саме розробки методів управління, інструментів його вдосконалення, вироблення практичних рекомендацій у цьому напрямі, враховуючи сучасний стан економіки України, однією з найгостріших проблем якої є розбалансованість грошового обігу як на макрорівні так і на рівні підприємств, що супроводжується кризою неплатежів.


Оцінка системи внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

Внутрішній контроль – сукупність організаційної структури, методик і процедур, організованих керівництвом підприємства, з метою найбільш ефективного виконання всіма робітниками своїх обов’язків при здійсненні господарських операцій та досягнення законності і економічної доцільності для установи.

Така система складається з великої кількості конкретних методик і процедур, розроблених для того, щоб керівництво підприємства було до відомого ступеню впевнено, що певні цілі діяльності установи будуть досягнуті. Ці методики і процедури часто називають контрольними моментами. Разом вони складають структуру внутрішнього контролю установи.

В процесі фінансово-господарської діяльності керівництво і бухгалтерія ТОВ «Надія» постійно проводить внутрішній контроль, що дає змогу економити кошти, а також є сильним моральним стимулом для чесної роботи працівників підприємства. Здійснюється він безперервно працівниками підприємства відповідно до плану, складеного головними бухгалтером і затвердженого керівництвом підприємства.

Перед внутрішнім контролем за фінансово-господарською діяльністю керівництво підприємства повинно ставити наступні завдання:

* виявляти внутрішні резерви фінансування та надходження доходів, шляхом їх перерозподілу;

* сприяти раціональному та цілеспрямованому використанню грошових коштів;

* сприяти правильному веденню бухгалтерського обліку

* забезпечити дотримання посадовими особами діючого законодавства.

До плану поточного внутрішнього контролю, складеного на рік, включаються трудова дисципліна і використання робочого часу працівниками, місця зберігання грошових і матеріальних цінностей, документування господарських операцій( табельний, складський облік матеріалів, касові операції), використання обладнання, виробничих площ тощо.

Найважливішою формою внутрішнього контролю являється інвентаризація грошових коштів.

Факти інвентаризацій і вирішення по регулюванню різниць затверджується керівництвом підприємств.

Тому перевіряючи виконання плану проведення інвентаризацій, аудитор встановлює : чи правильно визначений склад постійної інвентаризаційної комісії та чи затверджений він наказами, або встановлений наказом порядок створення інвентаризаційних комісій та чи своєчасно результати інвентаризацій відтворюються у обліку. При цьому встановлюють, чи розглядає особисто керівник підприємства матеріали інвентаризації не пізніше 10-денного терміну опісля її завершення.

Після цього перевіряють результат функціонування внутрішнього контролю з результатами бухобліку по рахункам «Нестач та втрат від псування цінностей», де відображають всі суми нестач. Аудитор досліджує ці операції і складає свої висновки. Крім того, він використовує також дані бухобліку рахунків 375, 072 тощо. Досліджуючи цю інформацію, аудитор може виявити завуальовану безнадійну заборгованість тощо. Своєчасність проведення внутрішнього контролю і тематичних перевірок визначається зіставленням дат за планом і часом їх здійснення, зазначених у актах. На завершення аудиту необхідно відобразити виконання плану поточного внутрішнього контролю і прийнятих рішень за результатами проведених перевірок, як вони впливають на якість господарювання.

В ТОВ «Надія» інвентаризацію руху грошових коштів та стану розрахунків проводять один раз на рік. Крім інвентаризації внутрішній контроль фінансової діяльності підприємства проводиться актами звірки з організаціями постачальниками (оплата електроенергії, комунальних послуг та ін.) також кожен місяць бухгалтер перевіряє записи по рахунках в головній книзі з записами в журналах-ордерах.


Організація і планування аудиту грошових коштів підприємства

Як цілеспрямований процес аудиторська робота проводиться планомірно, по заздалегідь складеному та затвердженому на календарний рік плану. За своєчасне складання та подання у вищестоящий орган керування (Міністерство фінансів України) плану аудиторської роботи відповідає керівник аудиторської фірми. Розроблені та затверджені плани на слідуючий рік доводяться до відповідних підвідомчих аудиторських підрозділів до 10 грудня поточного року. Розроблені, представлені на затвердження та затверджені плани зберігаються як документи, що не підлягають оголошенню. Таємницю становлять також звіти про виконання цих планів та загальних наслідках проведених перевірок.

При складанні планів передбачається рівномірне завантаження робітників аудиторського апарату з проведення аудиту та виділення резервів для випадків позапланових завдань, що прийняті по результатах раніше проведених перевірок. В той же час потрібно враховувати, що діяльність підприємств ревізується згідно встановленої періодичності аудитів та строки здійснення перевірок повинні не перевищувати 30 днів. Він збільшиться тільки у виключних випадках та з дозволу керівника аудиторського органу, а при проведенні аудиту по наказу правоохоронних органів - за їхньою згодою. Підставою для продовження строку аудиту можуть служити такі причини:

- зміни у програмі в ході здійснення аудиту;

- здійснення аудиту в період, які перевищує терміни встановленої періодичності;

- хвороба аудитора на строк до одного місяця (при хворобі строком більше одного місяця необхідно призначити іншого аудитора).

Комплексна перевірка, що планується, повинна охоплювати періоди господарювання підприємства, який безпосередньо слідує за періодом минулою перевіркою.

Аудиторська бригада прибуває на ревізоване підприємство на підставі посвідчення аудиторів. Перевірка на об’єкті повинна проходити відповідно до затвердженої програми аудиту, яка представляє собою перелік усіх питань, які треба з’ясувати під час перевірки, та перелік основних нормативних документів, на відповідність яким треба перевірити дійсні господарські операції на об’єкті. Слід також зазначити, що на підставі цієї програми розробляються індивідуальні для кожного з аудиторів програми перевірки, які погоджуються з керівником управління. Це є кінцевим етапом планування і підготовки до проведення аудиту. Тобто організаційні питання проходять шлях від розробки і затвердження плану перевірок на певний період в цілому по Аудиторському управлінні, розробки на основі цього плану і затвердження планів по управлінням з вказанням конкретних аудиторів, які будуть проводити перевірки, розробки і затвердження програм вцілому по управлінню та індивідуально по аудиторам.

Індивідуальні програми аудиторів мають структури, аналогічні основній програмі, але у розрізі тих питань, яких має торкнутися аудитор.

Під час проведення перевірки аудитор керується нижче переліченими документами, торкаючись тільки питань, що затверджені в них. Але методичні прийоми перевірки і дослідження застосовуються ним самостійно залежно від його фаху, особливостей об’єкта та ін.

Керівник аудиторської фірми, який призначив аудит господарювання підприємств та затвердив аудиторів, розробляє програму аудиту табл. 5.1.

Таблиця 5.1.

Програма проведення аудиту господарювання базового підприємства

№ п/пПитання аудитуМетод перевірки
1Вивчення та розгляд установчих документів.вибірково
2Аудит стану основної діяльності підприємства та виконання основних економічних показників.вибірково
3Аудит використання коштів на оплату праці у тому числі: - перевірка правильності оплати сумісництва, заступництва і суміщення професій; - правильності складання розрахунково-платіжних документів та правильності відображення в обліку депонентських сум, інших документів, підтверджуючих використання коштів на оплату праці, матеріальне заохочення та матеріальну допомогусуцільно
4Аудит господарських витратвибірково
5Аудит каси та касових операційсуцільно
6Перевірка оприбуткування ТМЦ та законність їх придбання та загальна їх господарська необхідність.вибірково
7Аудит стану розрахунків з організаціями, що надають послугивибірково
8Перевірка стану ціноутворення та встановлення торгівельної націнки.вибірково
9Стан дебіторської і кредиторської заборгованості.вибірково
10Перевірка стану бухгалтерського облікувибірково
11Аудит банківських документів та обгрунтованість банківських операцій суцільно
12Розрахунки з бюджетом.вибірково
13Законність створення фондів, позабюджетних коштів, правильність їх використання.вибірково
14Проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ. вибірково
15Правильність оформлення документів відпуску ТМЦ.вибірково
16Узагальнення матеріалів аудиту та складання акта аудиту.

Головний аудитор-аудитор М.Ф.Рубан

Таблиця 5.2.

Робочий план аудитора

№ п/пЗміст роботиВиконавціТермін виконання
1Вивчення та розгляд установчих документів.Всі члени аудиторської групи.03.10.19
2Аудит стану основної діяльності підприємства та виконання основних економічних показників.Всі члени аудиторської групи.04-06.10.19
3Аудит використання коштів на оплату праці, у тому числі: перевірка правильності оплати сумісництва, заступництва; правильності складання розрахунково-платіжних документів та правильності відображення в обліку депонентських сум, інших документів, підтверджуючих використання коштів на оплату праці, матеріальне заохочення та матеріальну допомогуГоловний аудитор Стельмах Н.Г. Провідний аудитор Заглада І.В.07-14.10.19.
4Аудит господарських витратСтарший аудитор Черних С.Г.09-13.10.19.
5.Аудит каси та касових операційСтарший аудитор Черних С.Г. Головний аудитор Рубан М.Ф.04-06.1019.
6Перевірка оприбуткування ТМЦ та законність їх придбання та загальна їх господарська необхідність.Головний аудитор Рубан М.Ф.09-13.10.19.
7.Аудит стану розрахунків з організаціями, що надають послугиПровідний аудитор Заглада І.В.23-25.10.19.
8.Перевірка стану ціноутворення та встановлення торгівельної націнки.Провідний аудитор Заглада І.В.09-11.1019.
9Стан дебіторської і кредиторської заборгованості.Провідний аудитор Заглада І.В.23-26.1019.
10.Перевірка стану бухгалтерського облікуПровідний аудитор Заглада І.В.23-25.1019.
11Аудит банківських документів та обгрунтованість банківських операцій.Головний аудитор Рубан М.Ф.04-06.1019.
12Законність створення фондів, позабюджетних коштів, правильність їх використання.Головний аудитор Рубан М.Ф.23-26.10.19.
13Розрахунки з бюджетом.Головний аудитор Луц.Л.В.23-26.10.19.
14Проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ.Провідний аудитор Заглада І.В.12-13.10.19.
15Правильність оформлення документів відпуску ТМЦ.Головний аудитор Луц.Л.В16-20.10.19.
16Узагальнення матеріалів аудиту та складання акту аудиту.Начальник відділу Лендел. Т.І. головний аудитор Луц. Л.В. провідний аудитор Заглада І.В23-25.10.19.

Керівник аудиторської бригади головний аудитор-аудитор Луц Л.В.

Організація аудиторської роботи завершується складанням робочого плану аудитора, форму якого подано в табл. 5.3.

Таблиця 5.3.

Робочий план аудитора на проведення аудиту господарювання базового підприємства

№п/пЗміст роботиОблік робітТермін виконання
1.Проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ Інвентаризація основних засобів та перевірка ТМЦ.Два дня по середині аудиту
2.Аудит каси та касових операційІнвентаризація каси, перевірка банківських документівПерші дні аудиту
3.Аудит стану розрахунків з організаціями, що надають послугиПеревірка правильності нарахування плати за надані послугиЧотири дня аудиту
4.Перевірка стану бухгалтерського облікуПеревірка відповідності бухгалтерського обліку нормам УкраїниОстанні два дні аудиту

Аудитор Заглада І.В.


Організаційно-інформаційна модель аудиту операцій з грошовими коштами підприємства

Перелік методичних прийомів аудиту, що застосовуються для дослідження конкретних об’єктів на досліджувані стадії, залежить від характеру об’єкта, його складності та обсягів, місця його в господарській діяльності підприємства, складу інформаційних джерел та інших факторів. При цьому важливим постає чітке визначення окремих етапів дослідної роботи та їх послідовність, що дозволить більш раціонально розподілити увагу аудиторів серед предметів дослідження, уникнути зайвої роботи та витрат часу, а також більш детально зосередити увагу саме на найсуттєвіших питаннях. З цією метою кожен аудитор складає модель побудови контрольного процесу, яка може складатися або уявно, або ж на папері в залежності від фаху аудитора. Таку типову модель стандарту аудиту господарювання представлено на рис. 6.1.

Типова модель стандарту аудиту грошових коштів


Як видно з цього рисунку, весь аудиторський процес представляється у вигляді послідовності окремих питань, які з’ясовує аудитор під час підготовки до аудиторського процесу та безпосередньо в його процесі. Перш за все йому необхідно визначитися з об’єктами контролю, тобто з тим, що саме буде досліджуватися в процесі перевірки. Далі треба встановити джерела інформації, які дозволять отримати необхідну інформацію про об’єкт, а також визначити шляхи отримання цієї інформації. На підставі результатів проведеної роботи аудитор визначається з переліком методичних прийомів контролю, за допомогою яких буде оброблятися інформація з метою дослідження об’єкта. Останньою ланкою моделі виступає процес узагальнення і реалізації результатів контролю, який дозволяє перетворити контрольний процес із способу констатації відхилень системи від нормативів на засіб впливу на цю систему в інтересах управління господарством.

Особливої уваги, як видно з представленої схеми, потребують саме методичні прийоми контролю, які виступають засобами обробки інформації та формування думки про стан об’єкта дослідження.


Методика аудиту операцій з грошовими коштами підприємств

В структурі грошових коштів найбільш рухомий характер має готівка, рух якої здійснюється шляхом здійснення в підприємстві касових операцій. Операції з готівкою потребують постійного аудиту, який необхідно здійснювати чітко розробленими прийомами.

Задача аудиту каси встановити:

- чи відповідає факт грошових коштів та інакших цінностей, що перебувають у касовому приміщенні даним бухгалтерського обліку;

- чи є випадки надання грошей без первинних документів, позичок коштів під розписки окремих службовців;

- також перевіряється вірність ведення касової книги (прошнурована, опечатана, підписана та ін. );

- необхідно перевірити присутність письмового контракту із касовими працівниками.

- перевіряється також, чи відповідає приміщення каси нормальним умовам роботи касира, чи забезпечена охорона каси і збереження грошей при перевезенні із банку; чи забезпечено зберігання грошових коштів у сейфах; чи проводяться щомісячні раптові аудиту каси;

- чи правильно ведеться касиром касова книга; чи немає в ній підчисток; чи своєчасно здається в бухгалтерію касові звіти.

При прояві фактів надання грошей без належного оформлення (не всі реквізити в видаткових документах заповнені, немає відповідних підписів) аудитор записує в акт всі ці документи окремо, вказуючи, кому видані кошти і за чим дозволом. В цих випадках від касира беруть пояснення в письмовій формі.

Інвентаризація готівки в операційних касах проводиться аналогічно перевірці цінностей в центральній касі підконтрольного підприємства. Наявність виручки по даним обліку визначається по книжці касира-операціоніста, записи в яких проводяться на момент інвентаризації по показникам контрольних і підсумовуючих грошових лічильників касових апаратів. Фактична наявність грошей в операційній касі співставляється з сумою виручки по показникам лічильників і контрольної ленти. У випадках виникнення розбіжностей керівництво підприємства разом з головним бухгалтером і касиром виясняють їх причини. Інвентаризація фактичної наявності бланків суворої звітності проводиться по їх видам, при цьому обов’язково вказується початкова і кінцеві номери бланків, серії, купюри, кількість і вартість.

При аудиті касових операцій, перевіряють:

- чи використані згідно цільового призначення кошти з поточного рахунку на зарплату, відрядження тощо;

- своєчасність депонування невиплачених сум; чи своєчасно повертають у банк залишки коштів по депонованій заробітній платі;

- чи є випадки видачі готівки стороннім особам без доручень; при наявності таких фактів аудитор повинний уточнити їхньої причини, установити, по якому розпорядженню вони були видані і чи не ховаються за цим зловживання;

Аудитор повинний уважно перевірити повноту надходження грошових коштів, що отримані по кожному чеку з банку. Деякі припускаються помилки, коли оприбуткування готівки, отриманих із банку, перевіряють тільки по корінцях чеків.

З метою полегшення роботи і забезпечення повноти перевірки оприбуткування в касу готівки, отриманої в банку рекомендується складати відомість наступної форми (табл. 7.1). В відомість вносяться дані всіх чеків в порядку збільшення номерів, включаючи номери пошкоджених та анульованих чеків, які повинні бути приклеїні до корінців та погашені надписом “Анульовано”. Поряд номера такого чеку в відомості робиться запис “Анульовано”. Такий порядок дає можливість виявити факти неоприбуткування в касі отриманих грошових коштів.

Аудит повноти та своєчасності оприбуткування готівки, отриманої з рахунку підприємства в банку


Одночасно перевіряється дотримання законності видатків і касової дисципліни, зокрема, чи не проводились розрахунки через касу по операціях, які повинні сплачуватися безготівковим шляхом; чи не допускалися витрачання коштів, отриманих для виплати заробітної плати, обгрунтованість виплати із каси депонентських сум.

Схема документального аудиту касових операцій


Як свідчить практика, найбільше число зловживань (завищення підсумкових сум до видачі й ін. ) виявляють по оплаті праці, особливо депонованої зарплати і при видачі підзвітних сум.

Важливою аудиторською процедурою є встановлення достовірності початкового сальдо на рахунку в банку на початок аудиторського періоду на підставі облікових регістрів, Головної книги, балансу, виписок банку, завірених печаткою і взаємнозвірених підприємством і обслуговуючим його банком по закінченні календарного року.

Після цього аудитор повинен вивчити всі виписки з прикладеними до них виправдовувальними документами за весь аудиторський період. Перевірка операцій по розрахунковому й іншим рахункам у банку здійснюється суцільним методом.

По поточному та іншим рахункам підраховуються суми оборотів по виписках банку за період, що перевіряється, звіряються обороти і сальдо на кінець кожного місяця з оборотами і сальдо по реєстрах бухгалтерського обліку або відповідних машинограмах.

Схема аудиту операцій по грошових коштах на рахунках підприємств


Особливо ретельно перевіряються сторнувальні і відновлювальні записи у реєстрах бухгалтерського обліку по банківських операціях. Виявлені розбіжності уточнюються на підставі первинних виправдних документів і виписок банку, встановлюються їхні причини і винуватці. Перевіркою встановлюються особи, відповідальні за подібні порушення.

Особливо уважно перевіряються банківські операції по списанню коштів з розрахункового та інших рахунків підприємства, в тому числі на предмет оплати за третіх осіб. При списанні коштів із розрахункових рахунків необхідно звертати увагу на своєчасність і повноту оприбуткування, цільове використання готівки, отриманих із банку. Перерахування коштів у погашення заборгованості постачальникам перевіряють по їх особових рахунках із метою встановлення реальності й обгрунтованості використання коштів.

Велика увага повинна приділятися перевірці своєчасності і повноті перерахувань обов’язкових платежів в бюджет, Пенсійний фонд, в Фонд зайнятості, в позабюджетні фонди.

Виявлені при зустрічних перевірках розбіжності між даними підприємства, що перевіряється і даними установ банків та інших організацій оформляються проміжними актами.

При перевірці дотримання розрахунково-платіжної дисципліни на підприємстві здійснюється аналіз укладених угод на предмет їх легітимності, а саме: терміни дії кожної угоди, факт пов’язаних осіб, спосіб та терміни розрахунків, відповідальність за невиконання умов угоди та інше. Аудит зазначеної ділянки фінансово – господарської діяльності підприємства дозволяє виявити факти порушень щодо виводу грошових коштів з – під аудиту підприємства.

Здійснення аудиту безготівкових розрахунків потребує значної уваги у випадку застосування на підприємстві електронної системи «клієнт – банк». Вказане спричинене зростанням можливості зловживань щодо безготівкових коштів, в тому числі в зв’язку з відсутністю необхідності особистого підпису платіжних доручень, а також в зв’язку з можливістю відкриття підприємствами декілька рахунків в банках.

Перевірка кредитних операцій

У сучасних умовах господарювання і розвитку ринкової економіки роль і ефективність кредитів безупинно зростає.

Джерелами перевірки кредитних операцій є : кредитна угода, виписки банку з доданими підтверджувальними документами, що є підставою для записів по рахунках 50 «Довгострокові позики» і 60 «Короткострокові позики», розрахунки економічної ефективності й окупності витрат, облікові регістри (журнал-ордер No 4).

На початку перевірки кредитних операцій варто ознайомитися з актами перевірок, що проводилися працівниками банку, зв’язатися з кредитним відділом обслуговуючого відділення комерційного банку. З’ясувати, чи не переводилося підприємство на особливий режим кредитування і які причини такого переведення; чи не об’являлося банком дане підприємство неплатоспроможним. У цих випадках необхідно встановити, які конкретні міри приймалися керівництвом підприємства для поліпшення його фінансового стану. При цьому основним об’єктом перевірки є цільове використання залучених коштів. Стосовно кредитів банків, як правило, в кредитній угоді передбачено напрямки використання кредитних коштів, тож перевірка цільового використання зазначених коштів не є надто складним процесом. Щодо коштів, отриманих у вигляді фінансової допомоги, то перед перевіряючою особою постає питання встановити зв’язок між витрачанням зазначених коштів та напрямками господарювання підприємств.


Аудит грошових коштів при застосуванні комп’ютерних автоматизованих систем

Світова практика переконує, що електронний контрольно-касовий апарат є одним з дійових компонентів здійснення державного контролю грошового обігу. Однак зі збільшенням кількості таких апаратів зростає і чисельність порушень у сфері торгівлі й послуг.

Цю гірку істину підтверджує сьогодення. Спектр таких порушень дуже широкий : від ненадання покупцеві чека до зміни алгоритмів касового апарату з метою приховування фактичного розміру доходу. Тому здійснення перевірок у сфері обігу готівки потребує неабиякої оперативності.

Тут не можна брати до уваги, що зі збільшенням кількості суб’єктів підприємницької діяльності одночасно зростає кількість зареєстрованих

контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг, тобто значно підвищується навантаження на працівників контролюючих органів.

А тому при виконанні цієї копіткої роботи важливо врахувати два основних моменти, які можуть суттєво впливати як на ефективне використання трудових ресурсів, так і на значне збільшення доходів бюджету:

- створення загальної бази даних про підприємства, що розраховуються з клієнтами готівкою;

- відбір із використанням цієї бази даних для перевірок суб’єктів із можливими порушеннями чинного законодавства за допомогою певних критеріїв відбору.

При цьому необхідно зауважити, що здійснення повного та якісного контролю щодо розрахунків готівкою, збільшення результативності й ефективності проведення перевірок можливі лише при створенні загальної бази даних про підприємців, що розраховуються зі споживачами готівкою.

А тому для створення зазначеної бази даних акумулюється інформація про видані торгові патенти, площу торгівельних приміщень, характеристику торгівельних об’єктів, про виручку, проведену через ЕККА, відомості про видані ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами, продовольчими й непродовольчими товарами, продукцією у громадському харчуванні, інформація про фінансовий стан підприємців та інша інформація.

Для кращої організації перевірок торговельних об’єктів стосовно дотримання вимог чинного податкового законодавства доцільно робити їх відбір за певними критеріями, які давали б змогу здійснити це якісніше, охоплюючи широке коло ревізованих питань, та водночас із меншими затратами робочого часу (рис. 8.1).


4. Відбір для проведення перевірок тих підприємств, що придбали більше одиниць ЕККА, ніж зареєстрували в ДПА.

5. Визначення для перевірок тих підприємств, які використовують ЕККА, що не перебувають на гарантійному або післягарантійному сервісному обслуговуванні.

6. Відбір для проведення перевірок тих суб’єктів підприємницької діяльності, що використовують такі моделі ЕККА, які дають змогу проводити неконтрольоване зменшення сум денного виторгу; торгових об’єктів, які розташовані у багатолюдних місцях, місцях масового відпочинку та показують зменшення грошової виручки, особливо в святкові дні, або ж показують меншу виручку в порівняні з виручкою, одержаною за відповідний період іншими підприємницькими суб’єктами за умови розміщення поряд точок і реалізації ними однорідних груп товарів.

7. Використання інформації, отриманої від податкової міліції, інших контролюючих органів та інших джерел.

8. Аналіз виручки, оформленої через ЕККА (оприбуткованої в ТКК) згідно зі звітністю, що додається В ДПА, виручкою, зафіксованою під час проведення хронометражу. Цей аналіз дає змогу краще відбирати тих суб’єктів підприємництва, що показують у щомісячній звітності невелику виручку або зменшення виручки, проведеної через ЕККА, хоч при попередніх перевірках та хронометражі виручки, проведеної через ЕККА (оприбуткованої в ТКК) , зафіксувалися значні суми виручки.

Вся інформація аналізується, і згідно з наведеними критеріями відбираються суб’єкти підприємництва для перевірок.

При такому підході до аудиторської роботи є можливість виявити потенційних порушників і здійснювати постійний контроль за їх діяльністю у вигляді перевірок, хронометражу щоденного виторгу, раптових перевірок реалізації тієї чи іншої групи товарів без відповідних на це дозволів. Окрім цього, при такому відборі для перевірки є можливість ефективно розподіляти наявні трудові ресурси, сприяючи тим самим нормальній роботі законослухняних платників, без втручання в їхню господарську діяльність. Практика діяльності свідчить, що із зменшенням кількості перевірок зростає їх ефективність. Другим важливим здобутком проведеної роботи є значне збільшення виторгу, що проводиться через ЕККА.

Сьогодні, коли понад 50 % готівки обертається поза банками, 40 % підприємницьких структур працює у тіні, створення бази даних про суб’єктів

Господарювання та використання їх для відбору платників на перевірку дає позитивний ефект як у вирішенні питання досягнення найраціональнішого використання наявних трудових резервів контролюючих органів, так і подальшому збільшенні надходжень платежів до зведеного бюджету.

Виконання запропонованих заходів значно полегшать процедури контролю розрахунків з бюджетом, а також дозволить виявити винних у скоєних порушеннях осіб. Крім того, в умовах дії національних стандартів бухгалтерського обліку, на кожному підприємстві необхідно розробити номенклатуру посад та посадові інструкції для працівників , що здійснюють фіксацію даних у податковому обліку, а також для осіб, котрі відповідальні за нарахування та перерахування коштів до бюджету.

На підставі вищевикладеного, можна зробити наступні висновки:

1. Контролююча діяльність в національному правовому полі значно ускладнена нестійким та недосконалим законодавством в сфері економічної діяльності.

2. Спостерігається недостатнє впровадження підприємствами системи внутрішнього контролю операцій, пов’язаних як з готівковими та і з безготівковими розрахунками.

3. Аудиторськими послугами, як правило, підприємства найчастіше користуються у випадках, котрі чинним законодавством передбачені як обов’язкові.

4. Складність контролю операцій, пов’язаних з безготівковими розрахунками викликана тим, що безготівкові розрахунки неможливо розглядати відокремлено від інших ділянок господарської діяльності підприємства, а також неоднозначністю трактування зазначених операцій з точки зору чинного законодавства.

5. Необхідною умовою ефективного контролю руху грошових коштів та стану розрахунків є застосування в обліковій та контролюючій діяльності суб’єктів господарювання сучасних комп’ютерних технологій.

Проведені теоретичні та практичні дослідження дозволяють конкретизувати чинники, що сприяють розвитку економічного контролю, обгрунтувати необхідність організації системи внутрішнього контролю, конкретизувати основні аспекти методики контролю руху грошових коштів та стану розрахунків.

Готові роботи:

- Аудит грошових потоків підприємства торгівлі
- Аудит грошових коштів підприємства та їх еквівалентів
- Аудит операцій на розрахунковому рахунку підприємства
- Аудит операцій з грошовими коштами підприємства
- Аудит грошових коштів та стану розрахунків підприємства
- Аудит грошових коштів та стану розрахунків бюджетної установи
- Аудит грошових коштів підприємств
- Аудит операцій з грошовими коштами
- Аудит грошових коштів

Всі курсові з аудиту грошових коштів

Вишліть номер телефону або e-mail і ми з Вами зв'яжимось




Клікніть, щоб відкрити форму зв'язку