Аудит виробничих запасів

Зміст

1. Економічна сутність виробничих запасів

2. Місце аудиту в системі управління виробничими запасами підприємства

3. Огляд нормативної бази та спеціальної літератури по аудиту операцій з виробничими запасами

4. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

5. Інформаційна база аудиту виробничих запасів

6. Організація і планування аудиту операцій з виробничими запасами

7. Методика аудиту виробничих запасів підприємства

8. Аудит виробничих запасів в умовах використання новітніх інформаційних технологій


Економічна сутність виробничих запасів

В процесі виробничої діяльності промислове підприємство споживає певні види ресурсів: матеріальні, фінансові, трудові. Дуже часто перед ним постає необхідність забезпечити безперервність виробничого процесу протягом певного часу. Тому підприємство повинне постійно створювати матеріально-виробничі запаси.

В грошовому виразі вартість матеріально-виробничих запасів разом із дебіторською заборгованістю (рахунки, пред’явлені до оплати), витратами майбутніх періодів (попередньо оплаченими витратами) і грошовими коштами входить у склад оборотних засобів підприємства. Оборотні засоби являються дуже важливим ресурсом для забезпечення поточного функціонування підприємства. Вони включають в себе оборотні фонди (забезпечують безперервність процесу виробництва) та фонди обігу (забезпечують реалізацію готової продукції на ринку та отримання грошових коштів). Ця економічна роль оборотних засобів визначає їх сутність, що виражається у потребі убезпечення безперебійного функціонування процесів виробництв і процесів обігу.

На промисловому підприємстві існує три види запасів, які визначають його функціонування: виробничі запаси, незавершене виробництво і запаси готової продукції. Всі вони по своїй суті мають натуральну і вартісну оцінку.

Склад виробничих запасів підприємства

До виробничих запасів відносять:

сировина та основні матеріали;

покупні напівфабрикати, що потребують затрат живої праці для перетворення їх в готову продукцію;

допоміжні матеріали, які придають продукції певні якості чи товарний вигляд, або слугують для догляду за основними фондами.

Продукцію, яка на момент розрахунку знаходиться на будь якій стадії виготовлення, відмінній від кінцевого результату, називають незавершеним виробництвом. Із цього витікає, що в цей запас в тому чи іншому обсязі включається вартість виробничих запасів, а кількість праці, затрачених на їх виробництво, спожиті ресурси тощо.

Раніше всі ТМЦ, що тепер іменуються запасами, вважалися активом, обліковувались на субрахунках і відображались у відповідному розділі балансу. Проте тепер ситуація дещо змінилася.

Відображення в обліку вказаних виробничих запасів більш відповідає економічній сутності операцій, що здійснюються (чи здійснюватимуться) з ними. Слід відмітити, що це твердження стосується також і нематеріальних активів, якщо вони придбані підприємством для подальшого перепродажу - патентів, авторських прав, технологій виробництва (know-how) тощо.

Взагалі, із введенням в дію Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та П(С)БО з’явилось багато суттєвих моментів, зв’язаних з виробничими запасами, які досить мало розкриті у літературних джерелах і періодичних виданнях і які будуть розкриті в даній курсовій роботі.


Місце аудиту в системі управління виробничими запасами підприємства

Обґрунтування сутності контролю у фінансово господарській сфері базується на певних концептуальних засадах. В цьому плані можна виділити етимологічний та науковий підхід.

З етимологічної точки зору термін “контроль” може походити від латинського “controla”, яке складається із двох слів: “contr” – протиставлення, зіставлення, заперечення, та “rolа” – згорток, документ.

Що стосується наукового підходу до інтерпретації поняття контроль – тут необхідно врахувати багатогранний характер його сутності, тому з метою розкриття багатостороннього змісту контролю його доцільно розглядати в кількох аспектах.

Система управління підприємством

Нехтуючи контролем суб'єкти втрачають можливість порівнювати, а отже пізнавати реальність. Зважаючи огляду на те, що процес контролю, по суті, являє собою зіставлення якісних та кількісних характеристик об’єкта, його слід трактувати як безальтернативний засіб пізнання, особливо в практично-прикладній інтерпретації. Це дозволяє вести мову про гносеологічну роль контролю в дослідженні суспільно-господарських процесів.

Таким чином суб’єкти управління можуть своєчасно отримувати інформацію про відхилення від нормативу в процесі функціонування підприємства і адекватно реагувати на такі відхилення, оперативно розробляючи комплекс заходів щодо стабілізації роботи підприємства та приведення її у відповідність заданим параметрам.

Економічний контроль являє собою систему заходів, направлену на підвищення рівня раціонального функціонування економічних суб’єктів в умовах ринкових відносин. Фінансово-господарський контроль досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання на мікроекономічному рівні. За періодичністю він може бути попередній, оперативний та ретроспективний, за інформаційним забезпеченням – документальний і фактичний.


Огляд нормативної бази та спеціальної літератури по аудиту операцій з виробничими запасами

Нормативно-правове регулювання являється основним чинником, що визначає порядок контрольних відносин, визначає напрямки діяльності контролюючих органів та межі їх повноважень. Нормативно-правові акти є єдиним джерелом, де регламентуються права та обов’язки всіх учасників контрольного процесу - аудиторів і контрольованих.

Фундаментом правового регулювання контрольного процесу є Конституція України - основний закон, на основі якого приймаються інші законодавчі та нормативні акти, що розвивають і конкретизують її положення.

Основний закон України закладає фундаментальні засади, на яких повинні будуватися конкретні правові норми, що визначають сферу, обсяги, межі фінансового контролю, організаційну структуру, повноваження, обов’язки контролюючих органів та організацій, форми і методи проведення контролю тощо.

Правовідносини власності є основою економічних відносин, а також контрольних дій, що випливають із здійснення власником своїх прав, закріплені в таких фундаментальних Законах України, як Закон “Про власність” від 07.02.91р. No697-ХІІ (зі змінами і доповненнями) і Закон “Про підприємства в Україні” від 27.03.91р. No887-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

Аналіз нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері фінансового контролю в Україні підводить нас до висновку, що по кожному із напрямків контролю напрацьована певна законодавчо-нормативна база, яка в цілому забезпечує на сьогодні правові засади та організаційно-функціональні потреби контролюючих органів, які здійснюють цей контроль.

Економіко-правовий аналіз нормативної бази аудиту фінансування та видатків кошторису наведено у таблиці 1.1.

Характеристика нормативно-правової бази аудиту операцій з виробничими запасами підприємств

На сьогодні існує ряд законів, що безпосередньо регулюють діяльність різних контролюючих органів в державі - Рахункової палати, державної податкової адміністрації, ДКРС, Державного казначейства, але вони не в повній мірі вирішують питання розмежування повноважень між цими органами, взаємодії між ними, періодичності проведення перевірок різними державними службами. Це зумовлює необхідність доопрацювання нормативної бази як у сфері окреслення і розмежування повноважень контролюючих органів.

В сучасній літературі як вітчизняного так і зарубіжного видавництва досить широко висвітлено питання контролю операцій з виробничими запасами, проте не враховано певні особливості, які з’явились в результаті впровадження в дію національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

У іншій книзі Білухи М.Т. “Курс аудиту” подано методику фінансового контролю й аудиту, а також організацію заходів з профілактики недоліків і порушень у діяльності підприємств. Викладено досвід нових комп’ютерних технологій в автоматизованому робочому місці аудитора і аудитора. А також наводиться техніка застосування загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-економічного контролю і аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств. Певною мірою матеріал, викладений у цій книзі стосується контролю операцій з виробничими запасами підприємств.

У збірнику “Довідник аудитора-аудитора” / Під редак. С.М.Устинюка / [Для службового користування] чітко і змістовно викладено питання організації і планування аудиторської роботи, методика аудиту зберігання та використання матеріальних цінностей (частина з яких визнається сьогодні як виробничі запаси) та інших окремих питань аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств, а також питання прийняття заходів за результатами здійснених аудиту і перевірок.

У книзі Бавдєя А. Л. “Аудит и ревизия” досить непогано описана методологія контролю матеріальних цінностей, основний акцент ставиться на контроль промислових підприємств. Хоча вона теж досить застаріла і орієнтована на білоруське законодавство – вибірково методика може застосовуватись і для контролю виробничих запасів підприємств.

У практичному посібнику Якуненко К.К., “Ревізія бюджетних установ” викладено організацію та методику контролю та аудиту діяльності бюджетних установ. Висвітлюється також методика аудиту матеріальних ресурсів бюджетних установ, ряд моментів з якої стосується і контролю виробничих запасів (зокрема це стосується порядку проведення інвентаризації, деяких методів документального контролю, оформлення результатів перевірки).

У науково-методичному посібнику Романіва М.В. “Державний фінансовий контроль і аудит” особливу увагу приділено порядку проведення інвентаризації, методика проведення якої описана докладно. Інші методичні прийоми контролю та аудиту виробничих запасів майже не висвітлені.

У підручнику Кузьмінського А.М., Сопко В.В., Завгороднього В.П. “Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу” висвітлено питання організації бухгалтерського обліку, контролю і аналізу товарно-матеріальних цінностей (частина з яких на сьогодні позначається терміном запаси) в умовах переходу до ринкової економіки. Деякою мірою розглянуто також питання організації праці, забезпечення процесів обліку, контролю і аналізу виробничих запасів в умовах АРМ бухгалтера.

Окремі аспекти контролю виробничих запасів висвітлено в підручниках по аудиту вітчизняних та зарубіжних авторів. Серед вітчизняних авторів можна виділити “Аудит” Кузьмінського, “Основи аудиту” Голова С. Я. Та Зубілевича С.В., “Практический бухгалтерский учет и аудит” Бірюкової І. К., серед зарубіжних – “Практический аудит” Андрєєва В. Д., “Практическое пособие по аудиту” Камишанова П. К., “Аудит” Суйца В. В., “Аудит” Робертсона Д., “Аудит” Аренса А. Та Лоббека К. та інші. У всіх цих підручниках автори більшою чи меншою мірою торкаються проблеми аудиторського контролю операцій з виробничими запасами підприємств. Щоправда всі вони є дещо застарілими і частково орієнтованими на іноземне законодавство, проте зважаючи на те, що поки що нема спеціалізованої літератури, де описувалась організація та методологія контролю взагалі (і операцій з виробничими запасами зокрема) в сучасних умовах – в процесі написання роботи ці книги використовувались як джерела інформації (передусім це стосується автоматизації обліку та контролю виробничих запасів, їх оцінки).

В періодичній літературі час від часу також публікувались статті, в яких розкривалась методика обліку та контролю виробничих запасів. Декілька з них наведено нижче.

У статті Мурашко В. “Методи інвентаризації цінностей і визначення її результатів”, опублікованій в журналі “Бухгалтерський облік” No 11 у 2017 році, наведена загальна методика проведення інвентаризації згідно законодавства України, та оформлення її результатів.

Підхід до методики здійснення інвентаризації з точки зору аудитора та застосування її результатів у процесі аудиту розкриває Лебедєва Н. В. В статті “Інвентаризація при аудиті ТМЦ”, опублікованій в журналі “Бухгалтерський облік” No 1 у 2016 році.

У статті “Проблеми перевірки аудитором початкових залишків за рахунками обліку і статтями балансу підприємств” , опублікованій в журналі “Бухгалтерський облік та аудит” No 11 в 2017 році Петрик О. частково торкається проблеми перевірки залишків по рахунках обліку виробничих запасів.

Взагалі стосовно висвітлення проблеми обліку та контролю виробничих запасів можна сказати, що розкрита ця тема досить широко, проте майже весь матеріал на сьогодні являється застарілим. Звичайно, частина висвітлених питань актуальна і сьогодні, проте з введенням в дію НСБО з’явилось декілька принципових моментів, що не висвітлені в літературі повною мірою. І якщо по бухгалтерському обліку з’являються, принаймні, публікації, то стосовно контролю доводиться користуватись переважно застарілою літературою, адаптуючи її до сучасних умов.


Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

Базовим підприємством, на матеріалах яких була написана курсова робота виступили ВАТ “Борекс” (далі - “Борекс”).

Організаційно-правова форма ВАТ “Борекс” – Господарське товариство у формі Відкритого Акціонерного Товариства.

Основні види діяльності:

- Виробництво одноківшових гідравлічних екскаваторів-навантажувачів;

- Виробництво запасних частин до них та змінного обладнання;

- Виробництво машин по вирощуванню та збиранню врожаю цукрових буряків;

- Організація сервісного обслуговування екскаваторів, тракторів та іншої с/г техніки;

- Виробництво побутових товарів народного споживання;

- Зовнішньоекономічна діяльність;

- Інші види діяльності, що не заборонені законом.

Власниками підприємства є 5630 акціонерів, що є юридичними та фізичними особами. Середньоспискова чисельність працівників – 947 чоловік. Статутний фонд оголошено в розмірі 199006 грн., сплачено повністю. В нього входять 189530 простих іменних акцій на загальну суму 199006 грн. В його структурі:

- Трудовий колектив володіє 37,1% акцій

- ТОВ “БОРЕКССЕРВІС” володіє контрольним пакетом акцій, що становить 46% статутного фонду.

- НВФ “Система Борекс” – 6,3% статутного фонду.

- ЗАТ “Таврекс”- 5,3% статутного фонду.

- ТОВ “Євроборекс” – 5,3% статутного фонду

Остання аудиторська перевірка здійснювалась у липні 2019 року незалежним аудитором Зосімовим І.М. Цією перевіркою було підтверджено валюту балансу та іншу звітність, порушень в обліку виявлено не було.

В 2019 році бухгалтерія ВАТ “Борекс” перейшла на ведення бухгалтерського обліку згідно НСБО, внаслідок чого дещо змінилась структура балансу. Це явилось причиною того, що аналіз динаміки та структури показників балансу ВАТ "Борекс" за 2019 рік здійснено окремою таблицею, оскільки для того, щоб деякі показники привести до виду, в якому їх можливо би було порівнювати з показниками попередніх років необхідно би було взяти інформацію з регістрів аналітичного обліку по кожній операції. Окрім того, таке порівняння не мало би сенсу, оскільки не тільки повністю змінилась структура балансу, але і деякі показники показуються в інших розділах (як, наприклад, довгострокова дебіторська заборгованість). Тому спочатку буде описано динаміку та структурні зрушення показників балансу протягом 2016 – 2018 років, а потім протягом 2019 року (на початок його і кінець).

Як можна бачити з додатку 1, балансова вартість активів ВАТ “Борекс” (валюта балансу) протягом 2016 та 2017 року незначно зменшувалась з 37251,3 тис. грн. до 36682 тис. грн. Проте на початок 2019 року балансова вартість активів зросла на 9,56 % і становила 40188 тис. грн.

Після переходу на НСБО, деякі активи вже не визнавались як такі, тому після переоцінки, валюта балансу на початок 2019 року склала 39764 тис. грн., а до кінця року вона зросла на 9871,7 тис. грн. і склала 49617,7 тис. грн.

Балансова вартість позаоборотних активів з початку 2016 року значно зменшувалась (темп зменшення склав близько 5,5 % щороку). Вартість їх знизилась з 25125,4 тис. грн. (на 01.01.2016р.) до 20940 тис. грн. (на 01.01.2019). Відповідно, частка їх в балансовій вартості активів знизилась за цей період з 67,45 % до 52,11 %.

Аналіз активів підприємства

Обсяг запасів і затрат ВАТ “Борекс” на початок 2016 року становив 8457,2 тис. грн. і протягом 2016 та 2017 років майже не змінювався. У 2018 році вартість запасів активів, що відображаються в 2 розділі зросла на 21,49% і склала на кінець року 10131 тис. грн. Частка їх у обсязі активів зросла за цей період 22,7 % до 25,1 %.

В структурі цих активів найбільша частка належить виробничим запасам, обсяг яких дещо зріс – з 4357,7 тис. грн. на початку 2016 року до 4058 тис. грн. на початку 2019 року. Частка ж їх в складі запасів і затрат за цей період дещо знизилась – з 51,51 % до 48,94 % (найнижчою вона була на початку 2018 року – 39,45 %).

Обсяги готової продукції на складах знизились з 2958,9 тис. грн. до 1911 тис. грн. Відповідно знизилась і її частка - з 34,99 % до 18,86 %. Обсяги ж незавершеного виробництва на дату балансу за аналізований період зросли із 775 тис. грн. до 2916 тис. грн., а, отже, зросла і їх частка з 9,16 % до 28,78 %. Великі обсяги готової продукції і незавершеного виробництва пояснюються досить високою їх ціною, адже головний вид продукції, що випускається ВАТ “Борекс” – екскаватори та сільськогосподарська техніка. Частка інших складових в структурі запасів і затрат не значна.

В структурі пасиву частка власних та прирівняних до них коштів протягом аналізованого періоду залишалась майже не змінною, склавши 88,27 % (була найвищою) на початку 2016 року і 85,6 % на початку 2018 року (була найнижчою). Обсяг їх зріс з 32881 тис. грн. до 35055 тис. грн.

Структура пасивів підприємства

Обсяг статутного фонду не змінювався, склавши 199 тис. грн. Обсяг спецфондів та цільового фінансування знизився протягом 2016-2018 років з 26589 тис. грн. до 4395 тис. грн. (відповідно, частка їх в структурі власних та прирівняних до них коштів знизилась з 80,86 % до 12,54 %). Разом з тим обсяг додаткового капіталу зріс з 5800 тис. грн. до 28013 тис. грн. (найвищої позначки він сягнув на початку 2017 року – 28706 тис. грн.). Відповідно, їх частка зросла з 17,64 % до 79,91 % (найвищою вона була на початку того ж 2017 року – 87,74 %). Частка інших джерел власних та прирівняних до них коштів не перевищувала 1 %.

Обсяг кредиторської заборгованості за товари та послуги, строк сплати яких не настав знизився з 2835 тис. грн. до 1868 тис. грн. (частка їх знизилась з 64,87 % до 36,39 %). Також протягом аналізованого періоду знизилась кредиторська заборгованість за одержаними авансами – з 408 тис. грн. до 166 тис. грн.

Протягом 2016-2018 років зріс обсяг заборгованості по оплаті праці з 189 тис. грн. до 443 тис. грн., та обсяг заборгованості по страхуванню з 52 тис. грн. до 221 тис. грн.

Динаміка фінансових результатів діяльності

Обсяг інших поточних зобов’язань зріс з 1059 тис. грн. до 2796 тис. грн. (частка їх в структурі поточних пасивів зросла з 20,89 % до 32,52 %).

Проте останнім часом ситуація значно покращилась, ВАТ “Борекс” знайшло партнерів за кордоном, в 2018 році отримало прибутку 3940 тис. грн. і навіть виплачувало дивіденди акціонерам. Протягом минулого року підприємство також отримало прибуток і стало більш широко використовувати залучені кошти (в економічно розвинених країнах вважається за щастя працювати за рахунок чужих коштів). Це призводить до погіршення фінансової незалежності, проте “Борекс ще має резерви зниження цього показника.


Інформаційна база аудиту виробничих запасів

Документальний аудит – основний вид контролю, що здійснюється в процесі аудиту операцій з виробничими запасами, під час якого перевіряються первинні документи, регістри синтетичного і аналітичного обліку, нормативно-планова документація тощо.

Однією із головних характеристик інформаційного забезпечення є його надійність. Міра надійності – величина відносна, яка залежить від ряду факторів. Тобто можна говорити про більш надійну інформацію та менш надійну.

Більш надійною вважається інформація, добута із зовнішніх джерел (наприклад, підтвердження отримане від третіх осіб) аніж із внутрішніх – тому при аудиті широко застосовується метод зустрічних перевірок. Інформація ж, отримана із внутрішніх джерел більш надійна у разі наявності ефективних систем обліку і внутрішнього контролю – саме тому при аудиті в першу чергу тестується система внутрішнього контролю. Інформація, представлена у вигляді документів (чи принаймні письмово) більш надійна ніж усна. Інформація, отримана аудитором власноруч більш надійна аніж та, що надається йому працівниками перевіряємого підприємства.

Якість інформаційного забезпечення може також характеризуватись достатністю та легітимністю. Легітимною є та інформація, яка може бути представлена у вигляді доказів на законній основі.

Інформаційне забезпечення аудиту операцій з виробничими запасами підприємств

Отже як можна бачити, якісне та надійне інформаційне забезпечення – головна запорука здійснення ефективного контролю. Однак завжди перед аудитором стоїть проблема затрат зусиль на добування інформації – чи буде надійність отриманих доказів адекватною затраченій праці. Тому ефективність контролю визначається порівнянням його результатів із затратами на його здійснення.


Організація і планування аудиту операцій з виробничими запасами

Контроль операцій з виробничими запасами може здійснюватись як у формі тематичної перевірки (коли перевіряється лиш вказаний об’єкт), так і у формі комплексного аудиту. Аудит – метод заключного(ретроспективного контролю) в результаті якого дається всебічна оцінка фінансово-господарської діяльності, в даному випадку, промислового підприємства.

В результаті дослідження цієї теми можна зробити висновок, що найбільш ефективним є здійснення контролю операцій із виробничими запасами підприємств комплексно, паралельно із дослідженням інших ланок фінансово-господарської діяльності – тоді не порушується цілісна картина взаємозв’язків між господарськими операціями. Навіть здійснюючи контроль виробничих запасів тематично все одно не уникнути заглиблення у інші сфери фінансово-господарської діяльності (здійснюючи, наприклад, зустрічну перевірку операцій).

Оскільки контроль операцій із виробничими запасами проводиться паралельно із здійсненням контролю інших господарських операцій – доцільно розглянути процес організації та планування комплексного аудиту, виділяючи, при потребі, окремі моменти по темі.

Методологія організації, планування та здійснення аудиту детально регламентується Національними нормативами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою України.

Аудит фінансово-господарської діяльності призначається керівником установи, що її здійснює. Це може бути ДКРС, аудиторський відділ Держкомітету лісового господарства України та інші суб’єкти, що мають право здійснювати аудиторську роботу на підприємствах.

Аудит фінансово-господарської діяльності промислових підприємств може бути плановою та позаплановою.

Основними завданнями аудиту операцій з виробничими запасами підприємств являється контроль за економним і цільовим їх витрачанням, збереженням виробничих запасів на складах, попередження безгосподарності і марнотратства, підвищення ефективності роботи підприємств. Для цього перевіряється операції з надходження виробничих запасів, достовірність облікових і звітних даних, вивчається стан справ із забезпечення їх збереження, дотримання встановлених норм витрачання виробничих запасів, правильність оцінки їх на дату придбання, списання і переоцінки на дату балансу, попередження порушень в майбутньому тощо.

Форма програми комплексного аудиту

У плані-графіку аудиторські процедури відповідно до об’єктів контролю розподіляються між виконавцями – членами аудиторської бригади відповідно до їх професійних знань, обсягів та граничних строків виконання аудиторських робіт, виходячи із часу, відведеного на проведення аудиту наказом.

Дослідження об’єкта контролю може здійснюватися як у тій послідовності що вказана у програмі аудиту (особливо у тих випадках, коли завдання у програмі ранжовано за вагомістю, а на аудит визначено стислі строки), так і паралельно чи змішано – це залежить від кількості членів у аудиторській бригаді, їх професійної підготовки, строків проведення аудиту, особистих уподобань аудиторів та інших факторів.

Приблизну форму плана-графіка комплексного аудиту подано на рисунку 3.3.

Типова форма плана-графіка

Можна вважати закінченим аудит лиш тоді, коли виявлені порушення усунено, а діяльність підприємства налагоджено таким чином, щоб воно ефективно виконувало завдання, що ставляться перед ним. Також необхідно вжити заходів, які запобігали би порушенням у майбутньому.

Не завжди виявлені порушення можна усунути безпосередньо в ході аудиту. В ряді випадків слід розробити конкретні заходи і рекомендації із залученням, можливо, фахівців перевіряємих підприємств, а також призначити осіб, відповідальних за здійснення профілактичних заходів. Такі заходи після обговорення повинні бути оформлені наказом керівника підприємства, на якому проводився аудит – вони стають обов’язковими до виконання для всіх його працівників.

Якщо в процесі аудиту (перевірки) аудитор встановив факти злочинних дій з боку окремих посадових осіб (розтрати, крадіжки, псування, хабарі тощо), він зобов’язаний негайно, не чекаючи кінця аудиту, передати відповідні матеріали і документи правоохоронним органам. У випадках, коли державі завдано збитків через порушення законів, державної фінансової дисципліни, одночасно з передачею матеріалів правоохоронним органам, порушується питання про подання на винних осіб цивільного позову. Слід враховувати, що показник відшкодування збитків за рахунок винних осіб є одним із показників ефективності та якості роботи аудиторських органів.

Та основною в аудиторському процесі є дослідна частина. Інші етапи аудиторського процесу є досить формалізованими, і не вимагають такої великої сукупності знань і професійних навичок. Саме на цьому етапі необхідні знання, власне, методики контролю.

Отже контроль виконує свої функції за допомогою власного методу, який є системою методичних прийомів. Реалізація будь-якого методу здійснюється за допомогою певних процедур – дій, які конкретизують застосування методичних прийомів.


Методика аудиту виробничих запасів підприємства

Основною стадією в аудиторському процесі є дослідна стадія, протягом якої, власне, і відбувається процес контролю операцій з виробничими запасами підприємств шляхом застосування методичних прийомів, які реалізуються через виконання аудиторських процедур.

Основними напрямками контролю матеріально-виробничих запасів є:

- наявність,

- приналежність,

- оцінка,

- використання.

У зв'язку з цим в обов'язку аудитора входять перевірка збереження цінностей; вивчення стану внутрішнього контролю за рухом матеріалів; перевірка правильності оцінки і раціональності використання виробничих запасів у виробництві; установлення дотримання норм запасів, а також витрати сировини і матеріалів відповідно до діючих норм.

Одним з головних методичних прийомів контролю операцій з виробничими запасами є інвентаризація, якою і рекомендується розпочинати аудит на базисних підприємствах. Інвентаризація виступає найважливішим органолептичним методичним прийомом аудиторської роботи.

Порядок організації та здійснення інвентаризації виробничих запасів докладно описаний у Інструкції No 69, тому нема потреби докладно описувати її в цьому розділі. Результати інвентаризації оформляють типовими формами документів, затвердженими цією Інструкцією, статистичними органами або спеціалізованою документацією, затвердженою міністерствами і відомствами в установленому порядку. До таких документів можна віднести інвентаризаційних опис виробничих запасів, порівняльні відомості та ін.

У ході обстеження особливе місце приділяється перевірці закріплення матеріальної відповідальності за працівниками, зв'язаними з прийманням, збереженням і відпусткою матеріальних ресурсів.

До інвентаризації аудитору доцільно:

- перевірити документи інвентаризацій за минулий рік і проаналізувати зміни в запасах;

- обговорити з адміністрацією питання організації проведення інвентаризацій;

- ознайомитися з номенклатурою й обсягами матеріально-виробничих запасів;

- виявити дорогі об'єкти і методи їхнього обліку;

- проаналізувати систему внутрішнього контролю, збереження і документування руху цінностей;

- домовитися про участь в інвентаризації компетентних фахівців і проінструктувати їх.

Найважливішою умовою попередження розкрадань матеріально-виробничих ресурсів є належна організація пропускної системи ресурсів. Джерелами перевірки є книги реєстрації пропусків, повідомлення охоронців-аудиторів і органів міліції, розпорядження про вжиті заходи по усуненню виявлених порушень і ін. Так на ВАТ "Борекс" для вивозу матеріальних цінностей оформлюється спеціальний документ – пропуск, в якому вказується найменування цінностей, кількість, дата, No накладної, по якій вони відпускаються, прізвище особи, яка супроводжує вантаж і державний номерний знак автомобіля. Окрім того на ВАТ "Борекс" організована автоматична пропускна система, що утруднює несанкціонований винос, проте підприємство все одно потерпає від виносу металу і металовиробів.

На підприємствах важливу роль у забезпеченні збереження виробничих запасів має правильний добір працівників на посади з матеріальною відповідальністю. На ці посади не можна призначати особи, що не мають спеціальної підготовки і звільнених раніше з роботи за розкрадання і зловживання. Тому при проведенні аудиту по документах, що знаходиться в особистій справі (трудових книжках, документах про освіту, виписках з наказів), перевіряють, чи дотримується зазначений порядок добору матеріально відповідальних працівників. В осіб, що були в минулому засудженими за корисливі злочини, в обов'язковому порядку повинні бути проведені інвентаризації цінностей і суцільна перевірка документів по руху вручених їм матеріальних цінностей.

Загальна схема процесу контролю операцій з виробничими запасами підприємств представлена на рисунку 3.1.

Основні етапи аудиту операцій з виробничими запасами

Для виявлення розкрадань, приховуваних при проведенні інвентаризацій, рекомендується: зіставляти кількість товарів із зазначеної в описі тарою, зайнятої під ними; застосовувати прийоми зустрічних перевірок, взаємного контролю документів, контрольного звірення; вибірково перевіряти правильність таксування і підрахунку підсумків; звертати увагу на ціни товарів різної сортності, записаних у великих кількостях, що знаходяться тривалий час без руху, раніше уцінених.

При контролі необхідно розкрити причини виникнення наднормативних виробничих запасів. Ними можуть бути:

- завищене придбання матеріальних ресурсів;

- зміна планів виробництва окремих видів продукції протягом року без одночасної зміни планів придбання відповідних матеріалів;

- відхилення від запланованого обсягу й асортименту продукції;

- непогодженість планів виробництва і матеріально-технічного постачання; некомплектність і нерівномірність постачань;

- наявність неходових і невикористовуваних у виробництві матеріалів;

- перевищення планового рівня транспортно-заготівельних витрат;

- не передбачена зміна цін на окремі види виробничих запасів.

Згідно з НСБО 9, ті виробничі запаси, які не можуть бути використані і не будуть реалізовані на сторону (тобто не принесуть вигоди ні тепер, ні в майбутньому) не можуть визнаватися як активи – отже не можуть відображатися як такі у балансі і підлягають списанню на витрати поточного періоду. Часто такі запаси обліковуються на балансі з метою завищення обсягу оборотних засобів, що в свою чергу призводить до завищення показника ліквідності (це може бути необхідно для отримання банківського кредиту, укладання довгострокового чи дорогого контракту тощо).

Пильної уваги аудитора заслуговують правильність документального оформлення прийому виробничих запасів (особливо якщо такі надійшли без супровідних документів), обґрунтованість, своєчасність і правильність складання актів на нестачі, завищення цін, зниження якості і некомплектність продукції, виявлені при її надходженні. Відзначаються факти несвоєчасної передачі актів юридичним службам, відмовлення і задоволенні позовів через порушення правил приймання матеріалів і оформлення актів.

З’ясовується обґрунтованість і правильність застосування норм природного збитку при транспортуванні, збереженні і відпустці виробничих запасів, дотримання встановленого порядку списання розміру природного збитку. Якщо виникали втрати матеріальних цінностей від псування, бою, брухту, пожеж, стихійних лих, то встановлюють, чи дотримувався порядок їхнього документального оформлення і списання, службового розслідування причин і визначення винних облич, чи пред’являлися до винного позови на відшкодування заподіяного збитку.

Аудитору необхідно проаналізувати оцінку матеріально-виробничих запасів при їхньому оприбуткуванні і списанні на витрати згідно із НСБО 9 “Запаси”. При цьому перевіряються розрахунки і встановлюється точність визначення середньозваженої чи фактичної собівартості запасів, що списуються на витрати. Якщо проводилася переоцінка матеріальних цінностей, то варто з’ясувати правильність оформлення інвентаризаційних описів і іншої документації, відшкодування різниці від зміни цін і відображення результатів переоцінки (дооцінки чи уцінки).

У складі собівартості виробничих запасів велику питому вагу займають транспортні витрати. При перевірці документів, по яких оплачені чи нараховані такі витрати, установлюють, чи передбачені вони договором і чи не перевищують вони діючих тарифів на перевезення вантажів, а також з'ясовують, чи правильно вони віднесені до тих груп і окремих найменувань цінностей, за які зроблена чи нарахована оплата. При перевезеннях матеріалів автотранспортними господарствами з'ясовують, чи дійсно були такі послуги, чи не було приписок обсягів виконаних робіт, дотримання діючих тарифів, чи правильно поставлений пробіг транспорту, чи не пов'язані послуги з комерційними чи іншими витратами і чи правильно вони віднесені до вартості відповідних цінностей.

Вивчаючи витрати матеріалів і сировини, аудитор перевіряє дотримання встановленого порядку їхнього лімітування, виявляє обґрунтованість норм, відхилення від них і причини перевитрати. Звертаючись до даних звітних калькуляцій виробів, виробничих звітів цехів, документам на позапланову відпустку матеріалів (разові вимоги, акти на заміну й ін.), спеціальним розрахункам, технологічним журналам, аудитор визначає невиправдані перевитрати вище норм. Ними можуть бути:

- змушена заміна одних матеріалів іншими через їх несвоєчасне постачання;

- порушення термінів зберігання і черговості відпустки сировини у виробництво, що приводить до його псування;

- підвищені втрати сировини на окремих стадіях технологічної обробки;

- простої, несправність і погане відрегулювання устаткування;

- економія одних компонентів і відповідно перевитрата інших;

В кінці аудитор досліджує правильність відображення виробничих запасів і балансі підприємства, звіряючи дані балансу з даними головної книги, журналів-ордерів, групувальних відомостей. Перевіряється також правильність оцінки виробничих запасів на дату балансу в залежності від облікової політики підприємства. Так на ВАТ "Борекс" використовують метод оцінки “FIFO”, згідно з яким на собівартість списують запаси за ціною надходження перших за часом, а у балансі відображають за ціною надходження останніх за часом.

Проведена перевірка наявності та руху виробничих запасів служить підставою для наступного вивчення вірогідності собівартості продукції, що випускається, у розрізі статей матеріальних витрат.

Акт чи довідка складаються у декількох примірниках та підписуються уповноваженими особами перевіряємого органу управління (як правило керівником та головним бухгалтером). У випадках, коли на перевіряємому підприємстві змінилось керівництво, а перевірка здійснювалась за період до прийняття ними повноважень, бажано щоб на акті чи довідці стояли підписи осіб, за яких були виявлені порушення та недоліки.

Підсумовуючи дослідження організації та методики контролю виробничих запасів необхідно зупинитися на проблемі його вдосконалення. Потреба у вдосконаленні контролю пов’язана із динамічними змінами у механізмі господарювання підприємств та методології бухгалтерського обліку: урізноманітненні та розширенні сфер діяльності підприємств, зміни у нормативній базі, виникненню нових методів зловживань та ухилення від вимог законодавства тощо. Ці процеси вимагають постійного вдосконалення професійної майстерності аудитора, постійного слідкування за змінами у законодавстві з метою максимально точного визначення відповідності господарських операцій встановленим нормативним вимогам. Реформування бухгалтерського обліку вимагає вивчення аудиторами нових стандартів та методології обліку.


Аудит виробничих запасів в умовах використання новітніх інформаційних технологій

Застосування ЕОМ в аудиторському процесі з одного боку значно спростило роботу аудиторів (оскільки дало змогу певні трудомісткі функції здійснювати автоматично), а з іншого – певною мірою ускладнило її, так як з’явились певні відмінності як у методології контролю, так і у його організаційно-інформаційному забезпеченні.

Інформаційна система аудиту функціонує на основі економічної інформації. Система економічної інформації - сукупність методів генерації, передачі, обробки та зберігання економічної інформації.

Ієрархію даних схематично представлено на рисунку 4.1.

Складові комп’ютерної системи аудиту


Агрегат даних - поіменована сукупність реквізитів (наприклад, дата здійснення операції).

Запис - поіменована сукупність логічно пов’язаних агрегатів даних.

Файл - поіменована сукупність записів для об’єктів одного типу.

База даних - поіменована сукупність взаємопов’язаних файлів.

На ЕОМ інформація в основному проходить процес обробки в особливому вигляді, у вигляді кодів.

Кодування - процес позначення по визначених правилах вихідної сукупності об’єктів чи повідомлень набором символів алфавіту коду. Кодове позначення характеризується довжиною (числом розрядів) та структурою (порядком символів). Кодове повідомлення може бути доповнене контрольним розрядом чи розрядами для перевірки правильності кодових комбінацій.

Класифікація кодів аудиту

Застосування ПЕОМ в аудиті виробничих запасів дозволило запровадити високошвидкісні, перешкодостійкі та надійні обчислювальні мережі. Для оптимізації передачі даних у мережах використовуються «файл-сервери». Вони реалізуються у вигляді окремих блоків, що функціонують під управлінням спеціального програмного забезпечення. Застосування «файл-серверів» дозволяє відмовитися від використання ПЕОМ для реалізації функцій по управлінню передачею даних, ефективно використовувати операційні ресурси, забезпечити якісно новий рівень організації локальних та глобальних мереж. Окрім того організація комп’ютерної мережі виробничих запасів дає ряд переваг як для потреб управління, так і для потреб фінансово-господарського контролю виробничих запасів:

- віддалений доступ до центральної бази даних;

- швидкісна передача даних;

- можливість редагування в режимі реального часу;

- контроль доступу відповідно повноваженням.

Це означає, що керівник, аудитор чи інша зацікавлена особа, може в будь який момент з любого віддаленого терміналу отримати любу інформацію про фінансово-господарську діяльність підприємства із центральної (головної) бази даних та редагувати її відповідно до власних повноважень. При цьому захист даних від несанкціонованого корегування забезпечується шляхом обмеженого доступу з ранжуванням повноважень (доступ класу “директор”, “системний адміністратор”, “бухгалтер” тощо – користувач кожного із класів має доступ до певних обсягів інформації і певні повноваження на внесення коректив.

Обробка інформації в умовах ЕОМ вимагає розробки стандартної інформаційної лексики, що в свою чергу би сприяло створенню:

· уніфікованої системи документації;

· системи класифікації і кодування економічної інформації;

· універсальних засобів описування інформаційних потоків;

· спрощенню внутрімашинної обробки і зберігання економічної інформації;

· автоматизації виконання не лише обчислювальних, а і логічних операцій;

· спрощенню спілкування користувачів з ЕОМ.

Отже, на сьогодні ще не розроблено універсальних засобів формування і обробки інформаційних сукупностей при аудиті контролер, проте це перспективний напрямок наукових розробок, що дасть змогу вільно передавати інформацію між різними користувачами та обробляти її без попередньої трансформації, декодифікації тощо.

Готові роботи:

- Аудит запасів підприємства
- Аудит малоцінних і швидкозношувальних предметів підприємства
- Аудит матеріальних запасів підприємства
- Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів
- Аудит виробничих запасів підприємства
- Методика аудиту виробничих запасів підприємства промисловості
- Аудит запасів виробничих підприємств

Всі курсові з аудиту запасів

Вишліть номер телефону або e-mail і ми з Вами зв'яжимось




Клікніть, щоб відкрити форму зв'язку