Аналіз доходів комерційного банку

Теоретичні основи аналізу доходів банків

Ринкова економіка вимагає від українських комерційних банків підвищення ефективності управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі відводиться аналізу банківської діяльності. За його допомогою розробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності проведення активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів.

Таким чином, успішний розвиток і надійність банківської системи України багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення актуальних проблем.

Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зростання його доходів, які є чинниками першого ряду по відношенню до прибутку банку, одного із основних джерел поповнення власного капіталу.

Особливості аналізу доходів комерційних банків активно вивчалися і висвітлювалися як українськими, так і зарубіжними дослідниками, вони є достатньо опрацьовані і використовуються на практиці. Серед вітчизняних і зарубіжних вчених, роботи яких присвячені висвітленню порушеної у статті проблеми, слід назвати Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., Митрофанов Г.В., Алексеєнко М.Д., Кравченко Г.О., Парасій-Вергуненко І.М., Примостка Л.О. та інших.

Мета і завдання курсової роботи

В даній курсовій роботі розглянуто особливості аналізу доходів комерційного банку в сучасних умовах розвитку банківського менеджменту та банківської системи України.

Для досягнення вказаної мети поставлені наступні завдання: дослідження теоретико-методичних основ аналізу доходів; характеристика поняття доходу та його особливостей; висвітлення сучасного стану застосування аналізу доходів у комерційних банках України; вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення аналізу доходів в банківській сфері та вирішення на цій основі головних цілей та напрямків для підвищення ефективності діяльності комерційних банків.


Економічна сутність доходів комерційного банку

Доходи комерційного банку складають сукупний (валовий) дохід, який залежить від обсягів та вартості наданих банком послуг.

У загальному визначенні дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дохід банку є необхідною умовою отримання прибутку і забезпечення рентабельної діяльності банку. Як фактор утворення прибутку, дохід, у свою чергу, також перебуває під впливом різноманітних факторів. Аналіз доходу як окремого виду фінансових результатів є необхідною умовою забезпечення ефективного управління доходом з метою збільшення його обсягу та підвищення рівня дохідності банківських операцій.

Стадії оцінки доходу комерційних банків

Аналіз доходу банку здійснюється за наступними напрямками:

загальний аналіз доходу;

факторний аналіз доходів;

аналіз дохідності банку.

Загальний аналіз доходу

Загальний аналіз доходу банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення. Згідно з класифікацією , запропонованою НБУ для складання Звіту про прибутки та збитки, дохід банку поділяється на операційний дохід і неопераційний дохід.

Операційний дохід включає процентний дохід, комісійний дохід, дохід від торговельних операцій, інші банківські та небанківські операційні доходи.

Процентний дохід складається з доходів за коштами, розміщеними в інших банках, кредитами суб’єктам господарської діяльності і фізичним особам, іншими кредитами та доходу за цінними паперами, одержаному у вигляді відсотків.

Комісійний дохід утворюється в наслідок розрахунково-касового та кредитного обслуговування банків і інших клієнтів як результат операцій на фондовому та валютному ринках, які не спричиняють отримання доходу і стосуються, перш за все, купівлі-продажу цінних паперів та іноземної валюти за дорученням інших банків або клієнтів.

Дохід від торговельних операцій є наслідком торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з ініціативи банка і не є виконанням доручень клієнтів.

До інших банківських операційних доходів належіть дивідендний дохід, дохід від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями.

Інші небанківські операційні доходи є наслідком здійснення банком господарських операцій. До них належать доходи від продажу основних засобів та матеріальних цінностей, штрафи та пені, отримані за господарськими операціями, тощо.

Аналіз структури доходу банку

Основною складовою операційного доходу банку є процентний дохід, комісійний дохід та дохід від торговельних операцій.

Окремо регламентуються доходи банку від зменшення резервів за заборгованістю. Ці доходи утворюються за умов зменшення обсягів продуктивних активів та зобов’язань банку або внаслідок зміни структури активів.

До непередбачених доходів належать доходи, які виникли в наслідок надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій) та інші непередбачені доходи.

Загальний аналіз доходів банків

Загальний аналіз доходів банку ґрунтується на використанні методик вертикального та горизонтального економічного аналізу, які дозволяють оцінити структуру об’єкта аналізу (у даному випадку – доходу банку) та визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою [1].

Система показників, які використовуються в загальному аналізі доходу, включає абсолютні вартісні показники, що характеризують обсяг доходу в цілому та за його складовими; відносні показники структури, якими визначається питома вага кожної складової доходу; абсолютні та відносні показники динаміки, які дозволяють оцінити зміну доходу банку за загальним обсягом, складом та структурою.

Дослідження окремих складових доходу здійснюють, починаючи з тих його видів, питома вага яких переважає у загальному обсязі доходу звітного року. Обов’язково досліджують склад і структуру процентного доходу банка, навіть якщо за питомою вагою він поступається іншим видам доходу.

Факторний аналіз доходу

Кількісна оцінка впливу різноманітних чинників на дохід комерційного банку передбачає застосування методик факторного аналізу.

Основою факторного аналізу доходу є побудова факторної моделі, яка характеризує зв’язок між чинниками та результатом, яким у даному випадку є дохід комерційного банку. Залежно від форми цього зв’язку моделі можуть бути стохастичними або детермінованими.

Кореляційний аналіз доходу комерційного банку

Стохастичний аналіз спрямовано на дослідження непрямих зв’язків. Він є засобом поглиблення детермінованого аналізу. Він дозволяє розширити коло досліджуваних чинників, що визначають стан об’єкту аналізу.

Стохастичне моделювання факторних систем ґрунтується на визначенні закономірностей залежності відповідних характеристик об’єкту аналізу від кількісних характеристик різноманітних факторів за умов відсутності функціональних зв’язків між ними.

Кількісні параметри зв’язку при стохастичному моделюванні визначаються на основі співставлення значень результативного і факторних показників за сукупністю господарських об’єктів або періодів, отриманих емпіричним шляхом. Стохастичний аналіз доходу здійснюється переважно на основі динамічного ряду доходу, побудованого з фактичних значень доходу за ряд періодів (років, кварталів, місяців). Необхідно пам’ятати, що результати стохастичного аналізу будуть тим точніші, чим більше членів матиме динамічний ряд.

Основною особливістю стохастичного факторного аналізу є те, що модель не може бути сконструйована шляхом якісного (теоретичного) аналізу без залучення емпіричних даних.

За методиками стохастичного факторного аналізу досліджується зв’язок доходу з загальними обсягами діяльності банку, сукупними активами, капіталом, зобов’язаннями, визначаються тенденції зміни доходу і дохідності у часі тощо.

Найчастіше стохастичні моделі доходу досліджуються за допомогою методів кореляційного і регресійного аналізу.

В основу детермінованого моделювання факторної системи покладено можливість поточного перетворення первісного алгоритму результативного показника відповідно до теоретично передбачених функціональних зв’язків цього показника з чинниками. Детерміноване моделювання є основою кількісної оцінки впливу окремих чинників на зміну результативного показника [2].

Детермінований факторний аналіз доходів здійснюється за видами операцій, внаслідок яких вони утворюються.

Доходи від основних операцій, пов’язаних з розміщенням капіталу і зобов’язань в активах банку, складаються з доходів, отриманих від кредитування і аналогічних операцій, доходів від операцій з цінними паперами, доходів від обліку векселів, доходів від операцій з іноземною валютою, комісійних доходів тощо.

Доходом від кредитних операцій є сума, нарахована у вигляді процентів на суму наданого кредиту (боргу) за відповідний термін. Обсяг доходу від кредитних операцій залежить від суми боргу (кредиту, позики), ставки позикового процента та терміну здійснення операцій. Таким чином сума доходу від кредитування обчислюється за формулою:

 

(1)

де Д - сума отриманого доходу, грн.

t - термін здійснення операцій, днів

K – кількість днів у році.

i – річна ставка позикового проценту, %.

P – сума наданого кредиту (позики), грн.

 

Дещо відрізняється порядок обчислення доходів від дисконтних та заставних операцій з векселями. Дохід від обліку векселів обчислюється за формулою:

, (2)

де d – річна ставка дисконту (облікова ставка),

S – сума, що має бути сплачена за грошовим зобов’язанням (сума на яку видано вексель), грн.

Виходячи з умов дисконтної операції сума, на яку видано вексель, має розподілятися на суму, сплачену власнику (пред’явнику) векселя (Р) і дохід банку (Д), отриманий у вигляді дисконту. Тобто:

S = P + Д, (3)

або: Д = S – P. (4)

 

Доходи від операції з цінними паперами визначаються відповідно до видів цінних паперів.

Дохід від акцій визначається як сума дивідендів, збільшена (або зменшена) на різницю між ціною купівлі та ринковою ціною (або ціною продажу).

Дохід від облігацій складається із сплачених за ними відсотків та різниці між ціною придбання і номінальною вартістю, за якою облігації викуповуються емітентом. Якщо проценти за облігаціями не сплачуються, джерелом доходу буде різниця між ціною викупу (номіналом) та ціною купівлі. Ця різниця – дисконт, обумовлює назву таких облігацій – дисконтні облігації. Дохід від дисконтних облігацій обчислюється за формулою:

або: , (5)

де РN – номінальна вартість облігації (ціна викупу емітентом), грн.

Р – ціна купівлі облігації, грн.

k - курс облігацій на фондовому ринку, %.

 

Дохід від валютних операцій визначається різницею між курсом продажу і курсом купівлі валютних коштів:

 

, (6)

де – відповідно вартість валютних коштів за курсом продажу і курсом купівлі даних грошових одиниць.

На відміну від курсу цінних паперів, який визначається у відсотках по відношенню до номіналу, валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, визначена у грошових одиницях іншої країни.

Аналіз операційних доходів комерційних банків

Доходи комерційного банку від основних операцій досліджуються в рамках загального аналізу доходу, а також за окремою інформацією або групами аналогічних операцій, залежно від їх значимості у діяльності банку. Особлива увага приділяється процентним доходам від кредитних операцій, питома вага яких у обсязі валового доходу за нормальних умов складає близько 60 %, а в деяких випадках і більше. При аналізі процентні доходи деталізуються за статтями доходів, категоріями позичальників, терміном наданого кредиту, ставками позикового процента тощо. При необхідності відповідна деталізація здійснюється і для аналізу непроцентних доходів від основних операцій.

Подальший аналіз доходів від основних операцій передбачає визначення і кількісну оцінку впливу факторів на суму отриманих доходів.

Факторний аналіз процентних доходів від кредитних операцій може здійснюватись за кожним видом з урахуванням умов конкретної угоди. У цьому випадку застосовується дво-, або трьох- факторна мультиплікативна модель:

Д = r · Р, або , (7)

де r – дохідність операції (норма доходу на вкладений капітал), %.

(К = 360 днів і є постійною величиною, тому не розглядається як окремий фактор впливу на дохід).

Показник дохідності операцій за першою факторною моделлю обчислюється незалежно від терміну дії угоди:

 

, або (8)

У другій моделі замість показника дохідності операцій (r) використано річну процентну ставку (i), яка дозволяє не тільки порівнювати дохідність даної операції з аналогічними, але і дає змогу ввести до моделі третій фактор-термін дії угоди (t).

Оскільки зв’язок між факторами та результатом є функціональним, то для обчислення впливу факторів на результат можна використати будь-який з методів детермінованого факторного аналізу.

Аналіз дохідності банку

Дохідність основних операцій банку визначається як відношення суми отриманого доходу до суми вкладених коштів.

Виходячи з того, що фінансові операції мають різну тривалість у часі, для порівняння їх дохідності застосовують показники, які дозволяють урахувати період, протягом якого отримано дохід. Одним з таких показників є ефективна (еквівалентна) річна ставка простих процентів, яка обчислюється за формулою:

, (9)

де і – ефективна ставка простих процентів, %.

R – норма доходу на вкладений капітал, % .

К – кількість днів у році.

T – тривалість операцій, днів.

 

Таким чином, ефективна річна ставка простих процентів є нормою доходу на капітал (або нормою дохідності фінансової операції) з терміном тривалості, що дорівнює одному року.

Якщо тривалість операцій дорівнює одному року, I = r. При тривалості операції менше року I > r, а при терміні, який перевищує один рік, I < r.

Крім показників дохідності фінансових операцій в аналізі застосовуються показники дохідності активів.

Дохідність активів обчислюється як відношення отриманих за звітний період доходів до середніх залишків активів банку, визначених згідно з балансом.

У фінансовому аналізі дохідності банків розрізняють показники [1]:

загальна дохідність активів (dА);

дохідність процентних активів (dА процент).

Обчислення названих показників здійснюється за алгоритмами:

, dА процент = , (10)

де Д – дохід банку;

Д процент – процентний дохід;

А – середні залишки активів банку згідно з балансом;

А процент – середні залишки процентних активів згідно з балансом. До процентних належать активи, що є джерелом процентних доходів.

Показники дохідності досліджуються за методикою коефіцієнтного аналізу, яка ґрунтується на прийомах обчислення відносних показників та порівняння.

 

Список використаних джерел:

Бутинець Ф. Ф., Герасимович А. М. “Аналіз діяльності комерційного банку.” Житомир: РУТА, 2001.

А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін. Аналіз банківської діяльності: Підручник / - К.: КНЕУ, 2003.