Аналіз формування і використання чистого прибутку підприємства

Розвиток в Україні ринкової економіки суттєво змінив середовище функціонування підприємств, зміст їхньої господарської діяльності. У свою чергу, це докорінно змінило ставлення до прибутку на користь зростання його значення в економіці підприємства та країни. Прибуток виступає не тільки джерелом забезпечення внутрішніх потреб підприємств, але й набуває усе більшого значення у формуванні бюджетів, позабюджетних ресурсів та благочинних фондів. Він є головною рушійною силою ринкової економіки, яка забезпечує інтереси держави, власників, персоналу підприємства. Усе це визначає центральне місце і багатогранну роль прибутку в розвитку ринкової економіки, свідчить про його велику суспільну значимість як на макро-, так і на мікрорівнях.

Ринкові умови функціонування підприємств по новому ставлять питання й до процесу управління формуванням прибутку. Особливо актуальне це питання для українських підприємств, на яких спостерігається тенденція до зниження рентабельності, загострення конкурентної боротьби поряд із низькою купівельною спроможністю населення. На сучасному етапі значна частина українських підприємств не спроможна повною мірою вирішити питання поповнення власних обігових коштів, фінансування капітальних вкладень в основні засоби і постійне використання інновацій. Тому кожне підприємство повинно знати свої тимчасові можливості щодо рішення зазначених та інших економічних проблем. Досягнення цих цілей вимагає певної величини фінансових ресурсів, основним джерелом яких є прибуток, що підтверджує необхідність удосконалення та прогнозування фінансового результату. Методичні прийоми аналізу формування фінансового результату є основною складовою механізму управління прибутком.

Дослідженню теоретичних аспектів сутності прибутку та прогнозування фінансових результатів підприємств присвячено ряд робіт вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема Башняніна Г.І., Бланка І.О., Бутка А.Д., Горелкіна В.Г., Кочерги О.І., Кравченка Л.І., Личко К.П., Мазаракі А.А., Митрофанова Г.В, Мниха Є.В., Мочерного С.В., Савчука В.П., Сопка В.В., Ушакової Н.М., Фатхутдінова Р.А., Шеремета А.Д., Янчевої Л.М. та ін.


Разом з тим вивчення наукових праць і практика господарської діяльності свідчать про те, що досі є дискусійними безліч теоретичних положень, а цілий ряд принципово важливих питань, пов'язаних з аналізом і прогнозуванням фінансового результату підприємств, а також формуванням і розподілом чистого прибутку підприємств потребують суттєвого вдосконалення. Отже, актуальність вирішення цієї проблеми підтверджується недосконалістю існуючих методик прогнозування прибутку підприємств в умовах ринку.

Мета статті – проаналізувати методи оцінки чистого прибутку підприємства, виявити за їх допомогою моделі формування чистого прибутку підприємства та етапи його розподілу.

Відповідно до мети в статті поставленні та вирішені наступні завдання:

дослідження економічної суті фінансових результатів діяльності підприємства (прибутку/збитку) як економічної категорії, їх зміст і роль в умовах ринкової економіки;

обґрунтування впливу основних чинників на визначення чистого прибутку підприємства.

Об’єктом дослідження виступає процес визначення та розподілу чистого прибутку підприємств України.

Для розкриття проблеми формування прибутку підприємства та розробки науково-обгрунтованих пропозицій щодо його аналізу розглянемо детальніше визначення прибутку.

Прибуток, як економічний показник, дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб’єкта, робітників і власника підприємства [1]:

Об’єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка виплачується у вигляді податків та обов’язкових платежів.

Економічний інтерес підприємства як товаровиробника знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його розвитку.

Економічний інтерес робітників пов’язаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток.

Власника підприємства цікавить в першу чергу розмір фонду виплати дивідендів, а отже – та частина прибутку, котра пов'язана з виробничим розвитком, приростом капіталу.

 

Отже, прибуток є якісним показником, в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величин витрат обертання. Прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому (див. рисунок 1).

Серед всіх економічних показників на підприємстві головна роль належить управлінню прибутком. Це пов’язано з тим, що в ньому концентрується ефект всієї господарської діяльності торговельного підприємства. Крім того, прибуток являє собою основне власне внутрішнє фінансове джерело, яке забезпечує розвиток торговельного підприємства на принципах самофінансування. В процесі управління прибутком підприємства використовують різні класифікації, як наведено в таблиці 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис.1. Процес формування прибутку та фактори, що на нього впливають

 

Таблиця 1

Класифікація прибутку підприємства

 

Ознака класифікації

Вид прибутку

Методика розрахунку

1

2

3

Вид діяльності

Прибуток від реалізації

Пр=ВД-ПДВ-Аз-ВВ

Де: ВД-валовий дохід;

ПДВ-податок на добавлену вартість;

Аз-акцизний збір;

ВВ-валові витрати

Прибуток від інших видів діяльності

Пі=ВДп-ПДВі-Азі-ВВі

Прибуток від позареалізаційних операцій

Пп=ВДп-ВВп-Пв+ПД

Де: ПД-позареалізаційні доходи;

Пв-позареалізаційні витрати

Порядок визначення

Чистий прибуток

ЧП=Пр+Пі+Пп - Податки

Оподаткований прибуток

По=Бп +- ТМУ - А

Де:

ТМУ-киригування товаро-матеріальних цінностей;

А - амортизаційні відраху-вання


 

1

2

3

Методика оцінки

Номінальний прибуток

Пном=Бп

Реальний прибуток

Преал=Пном / Іцін

Мета визначення

Бухгалтерський прибуток

Пбух=Бп

Економічний прибуток

1.ЕП=Бп-Вал.мож.

2.ЕП=Бп-П х ІК

де: Вал.мож.-витрати альтернативних можливостей;

П- рентабельність середньо-статистичного підприємства;

ІК-інвестований капітал

Розмір прибутку характеризується

Мінімальний прибуток

Пмін=К х МРР / (100-Сп)

де: МРР-мінімальний рівень рентабельності;

Сп-ставка податків з прибутку

Цільовий або максимальний прибуток

П-мах; якщо

ГД=ГВ=> ВД(Т) / Т = ВВзм / Т

де: ГД-граничні доходи;

ГВ-граничні витрати.

Порядок відшкодування витрат підприємства

Маржинальний прибуток

Пм=ВД-ВВзм

де: ВВзм-змінні валові витрати

 

Так, в залежності від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток, виділяють: - прибуток від реалізації товарів та платних торговельних послуг (прибуток від торговельної діяльності); прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності (виробничої, транспортної, посередницької та інше); прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства (основних фондів, нематеріальних активів); прибуток від позареалізаційних операцій (прибуток від інвестиційної діяльності; прибуток від орендних операцій ; прибуток від інших позареалізаційних операцій).

Залежно від порядку визначення, розміру та порядку відшкодування розрізняють :

маржинальний прибуток – різниця між нетто-реалізацією та прямими виробничими витратами за реалізованою продукцією;

прибуток від реалізації продукції – різниця між сумою маржинального прибутку та постійними витратами звітного періоду;

валовий прибуток – фінансові результати від реалізації продукції, робіт та послуг, доходи та витрати від фінансової та інвестиційної діяльності, позареалізаційні доходи та витрати;

оподаткований прибуток – різниця між балансовим прибутком та прибутком, оподатковуваним податком на прибуток згідно чинного законодавства;

чистий (нерозподілений) прибуток – прибуток, який залишаеться в розпорядження підприємства після уплати всіх податків та інших обов’язкових платежів;

капіталізований (нерозподілений) прибуток – частина розподіленого прибутку, яка спрямована на фінансування зростання активів, тобто фонд накопичення;

спожитий прибуток – частина прибутку, яка використовується на виплату дивідендів, персоналу підприємства або на соціальні програми.

Аналіз прибутку підприємства здійснюють за даними фінансового звіту і плановими даними підприємства. При цьому дається оцінка виконання плану прибутку (збитку) в цілому і за окремими його видами. Модель формування чистого прибутку підприємства включає наступні ітерації:

обчислення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт);

обчислення валового прибутку;

обчислення фінансового результату від операційної діяльності;

обчислення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування;

обчислення фінансового результату від звичайної діяльності;

обчислення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Таблиця 2

 

Модель формування чистого прибутку підприємства

 

Показник

Звітний рік

Відхилення фактичних даних від плану

За планом

Фактично

Сума

%

1. Валовий прибуток

660

580

-80

-12,1

2. Операційні доходи і витрати

-260

-240

+20

+7,7

3. Фінансові результати від операційної діяльності (1+2)

400

340

-60

-15,0

4. Фінансові результати від інвестицій­ної діяльності

 

+50

+50

 

5. Фінансові результати від звичайної діяльності до опо­даткування (3 + 4)

400

390

-10

-2,5

6. Податок на прибуток

120

117

-3

-2,5

7. Фінансові результати від звичайної діяльності (5 - 6)

280

273

-7

-25,0

8. Надзвичайні доходи і витрати

-

-13

-13

 

9. Чистий прибуток або збиток

(7 + 8)

280

260

-20

-7,1

 

Розглянувши приклад фінансового звіту підприємства можна зробити такі висновки. План з чистого прибутку підприємство недовиконало на 7,1 %, недобір прибутку становив 20 тис. грн. Це сталося, в першу чергу, через значне невиконання плану з валового прибутку (-80 тис.грн.). Як позитивне явище слід відзначити одержані незаплановані суми від інвестиційної діяльності (50 тис.грн). Проте в роботі підприємства є й 13 тис. грн. збитків, пов'язаних з надзвичайними подіями.

Потрібно визначити, що для визначення розміру чистого прибутку підприємства необхідно прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, зменшити на суму виплат неподаткового характеру. Тобто прибуток після сплати податків до бюджету можна зменшити на суму санкцій за рішенням арбітражного суду або на суму повернення основного боргу за раніше отриманими кредитами, сплати процентів за протермінування термінів користування кредитами та ін. Решта суми прибутку, що є у розпорядженні підприємства, - це чистий прибуток, який воно і використовує самостійно (див. рисунок 2).

 

І етап

 

 

 


ІІ етап

 

 

 

Рис.2. Етапи визначення та розподілу чистого прибутку підприємства

Значимість аналізу розподілу і використання чистого прибутку зумовлена тим, що від результатів цього розподілу залежать не лише темпи розвитку підприємства на основі самофінансування, а й забезпечення інтересів власників, задоволення матеріальних та соціальних потреб персоналу. Визначення напрямків використання чистого прибутку належить до компетенції самого підприємства і його засновників. Сучасна господарська практика передбачає наступні напрямки використання чистого прибутку [3]:

Формування резерву для виплати дивідендів (ВАТ). Важливим напрямком використання прибутку є формування резерву на виплату дивідендів. Матеріальний інтерес засновників тісно пов'язаний з ідеологією товариства, пошуками оптимальних напрямків діяльності.

Фонд інвестування підприємства (фінансування витрат на науково-дослідні роботи, розробку й освоєння нових видів продукції і технологій, модернізацію обладнання, реконструкцію і модернізацію діючого виробництва, придбання і створення нематеріальних активів, поповнення обігового капіталу). Це один із найвагоміших напрямків використання чистого прибутку, що забезпечує відтворювальні процеси на підприємстві. Пропорції розподілу чистого прибутку залежать від конкретних обставин, завдань, які ставить перед собою підприємство.

Фонд фінансування витрат, пов'язаних із соціальними потребами (витрати на експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що є на балансі підприємства), будівництвом об'єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів.

Фонд стимулювання персоналу підприємства (матеріальне заохочення працівників: виплата одноразових премій за виконання важливих виробничих завдань, надання одноразових матеріальних допомог, преміювання за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо).

Інші.

Наступним етапом аналізу чистого прибутку підприємства є аналіз, що проводиться за допомогою застосування показників рентабельності, які дозволяють визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Валова рентабельність реалізації (RGPM):

(1)

Операційна рентабельність реалізації ()

(2)

Чиста рентабельність реалізації (RNPM)

(3 )

Визначення і аналіз показників рентабельності дозволяє прослідкувати тенденцію змінювання ситуації протягом роботи підприємства. В процесі аналізу необхідно вивчити динаміку перерахованих вище показників рентабельності та провести їх порівняння зі значеннями аналогічних коефіцієнтів по галузі, а також з показниками рентабельності конкурентів.

Отже, для успішної перспективної діяльності підприємства необхідна побудова системи управління чистим прибутком підприємства. Розробка політики управління прибутком дозволить приймати ефективні управлінські рішення за всіма основними аспектами його формування, розподілу й використання в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

 

Список використаних джерел:

 

Бутко А.Д. Заремба О.О. Методи і моделі прийняття управлінських рішень в аналізі та аудиті. Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2008. – 322 с.

Митрофанов Г.В., Кравченко Г.О., Барабаш Н.С. Фінансовий аналіз. Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2002.

Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: ЦНЛ, 2005.

Салига С.Я. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2005. – 240 с.

Уолш К. Ключові фінансові показники. Аналіз і контроль розвитку підприємства: Пер. з англ. – К.: Наукова думка, 2001. – 348 с.

Едварде У. Ключові фінансові інструменти: Пер. з англ. – К.: Наукова думка, 2002. –264с.