Аналіз і контроль капіталу підприємства

Ефективність діяльності суб’єкта підприємництва значною мірою залежить від рівня розвитку та вдосконалення системи управління капіталом. Управління капіталом суб'єктів підприємництва тісно пов'язане із прийняттям управлінських рішень, оскільки його величина та динаміка є важливими критеріями при встановленні їх оптимальності. Капітал завжди виступає необхідним атрибутом діяльності - від моменту створення підприємства до його ліквідації або реорганізації. Важливою характеристикою будь-якого підприємства є ефективність його управлінської системи.

Налагоджений механізм управління капіталом передбачає:

чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у плановому періоді;

удосконалення методики визначення і аналізу ефективності використання усіх видів капіталу;

розробку напрямків оптимізації процесу управління капіталом, а також їх аналізу і впровадження;

розробку методики оперативного управління високоліквідними оборотними активами;

розробку загальної стратегії управління капіталом;

використання у процесі управління економічних методів і моделей, зокрема при аналізі і плануванні;

орієнтацію на використання внутрішніх важелів впливу на процес управління капіталом. [2]

Управління капіталом суб’єкта підприємництва ґрунтується на створенні інформаційної системи обліку, аналізу і контролю капіталу відповідно до стратегічних та оперативних завдань підприємства.

Інформаційний супровід операцій, пов’язаних з формуванням та розміщенням капіталу, дозволяє здійснювати їх контроль і аналіз на всіх стадіях облікового процесу.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік капіталу – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передача зовнішнім та внутрішнім користувачам інформації щодо складу і величини джерел власного і позикового капіталу, руху отриманих з цих джерел фінансових ресурсів та результату їх використання у господарському обороті суб’єктів підприємництва з метою інформаційного забезпечення процесу управління капіталом. [1]


В нашій базі є такі дипломні роботи з обліку, аналізу і контролю власного капіталу підприємства


Формування системи обліку, аналізу і контролю капіталу здійснюється у межах загальної побудови облікового процесу, який розглядається як технологічний процес, де в результаті перетворення первинної облікової інформації формується вихідна продукція у вигляді відповідних показників щодо джерел фінансування, які і є основою інформаційного забезпечення управління капіталом.

Технологія обліку капіталу складається з первинного, поточного і підсумкового обліку операцій щодо формування джерел власного і позикового капіталу, використання отриманих з цих джерел фінансових ресурсів у господарській діяльності підприємства, розподілу створеного внаслідок цього прибутку та виконання зобов’язань. В умовах застосування сучасних інформаційних технологій облік, аналіз і контроль капіталу розглядаються як елементи єдиної інформаційної системи управління капіталом, яка у свою чергу є підсистемою загальної системи електронної обробки економічної інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємства. [3]

Організація облікового процесу в умовах системи електронної обробки інформації передбачає розподілення його на наступні етапи:

документування господарських фактів;

узагальнення первинної облікової інформації у зведених бухгалтерських регістрах, а також відомості аналітичного обліку за відповідними рахунками;

формування внутрішньої та зовнішньої бухгалтерської звітності;

закриття облікового періоду і формування архіву облікових даних. [4]

В умовах сучасних інформаційних технологій найбільш ефективною формою організації обліку, аналізу і контролю господарської діяльності суб’єктів підприємництва є створення автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера. Концептуальна модель електронної обробки облікової інформації охоплює вище названі етапи облікового процесу і забезпечує їх взаємозв'язок у межах системи електронної обробки економічної інформації.

Концептуальні засади організації локальних АРМ бухгалтера для обліку окремих взаємопов’язаних операцій ґрунтуються на принципах децентралізованої обробки облікової інформації та створення локальних баз даних в умовах розподіленої системи обробки даних (РСОД).

Структура розподіленої системи обробки даних стосовно капіталу підприємства в умовах функціонування АРМ бухгалтера будується за трьома рівнями управління:

вищого рівня, при якому здійснюється управління за даними бухгалтерського обліку в цілому по підприємству;

середнього рівня, який призначено для здійснення управління окремими видами операцій на основі вирішення комплексів задач, відображених у бухгалтерському обліку;

нижчого рівня, де здійснюється безпосереднє оперативне управління структурними підрозділами підприємства. [5]

Три рівня інформаційної системи управління дозволяють послідовно вирішити всю сукупність задач щодо обробки економічної інформації та використання її для прийняття управлінських рішень.

Виходячи з концептуальних засад побудови інформаційної системи обліку, аналізу і контролю в управлінні фінансово-господарською діяльністю підприємства, можна запропонувати організаційну структуру модулів автоматизованої обробки облікової інформації щодо капіталу, інтегрованих у АРМ бухгалтера з обліку власного капіталу та розрахунково-кредитних операцій (рис.1).

Облік, аналіз та контроль капіталу локалізуються за трьома рівнями деталізації економічної інформації, що відповідають стадіям облікового процесу.

Перший рівень інформаційної системи управління капіталом призначено для формування і обробки первинної інформації. На цьому рівні проводиться обробка первинної інформації і відображення результатів для прийняття управлінських рішень за місцем здійснення операції. Саме на цьому рівні має здійснюватись аналітична оцінка доцільності та перевірка відповідності кожної операції вимогам чинного законодавства і стандартам попереднього контролю.

Етап первинного обліку операцій щодо формування та використання фінансових ресурсів є джерелом фактографічної інформації, яка застосовується в попередньому аналізі і контролі капіталу. На цьому етапі здійснюється контроль доцільності та відповідності операцій чинному законодавству, правильності їх оформлення, розподілу чистого прибутку, дотримання термінів погашення зобов’язань тощо. Дані попереднього аналізу й контролю капіталу слугують базою прийняття оперативних рішень щодо здійснення активних і пасивних операцій стосовно формування джерел фінансування та розміщення фінансових ресурсів в активах підприємства.

Другий рівень електронної системи обробки інформації дозволяє систематизувати та узагальнити облікову фактографічну інформацію щодо капіталу за відповідними періодами. Цей рівень застосовується для проведення контрольно-аналітичних процедур за комплексами завдань і прийняття на основі їх вирішення оперативних управлінських рішень.

Третій рівень узагальнення облікової інформації у формах фінансової звітності дозволяє здійснити загальну оцінку капіталу, визначити його місце і роль у фінансово-господарській діяльності підприємства та у формуванні майнового потенціалу. Підсумковий облік, який є основою побудови третього рівня інформаційної системи управління капіталом, являє собою завершальну стадію облікового процесу, на якій реалізується інформаційний продукт, а саме здійснюється: видача інформації згідно із встановленими пріоритетами (тобто забезпечується адресність і терміновість інформації; підтримання багатопрограмного режиму забезпечення користувачів інформацією в реальному масштабі часу; складання фінансової звітності та її надання за належністю; ретроспективний аналіз та заключний контроль капіталу; оптимізація вартісної структури капіталу; прогнозування показників власного і позикового капіталу відповідно до потреб підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис.1. Структурна схема обробки облікової інформації щодо капіталу в умовах застосування АРМ бухгалтера.

 

Якісні характеристики інформаційних потоків третього рівня безпосередньо залежать від організації попередніх етапів облікового процесу, які формують дані первинного та поточного обліку. Ця інформація, досліджена протягом тривалого періоду, є основою прогнозування майбутніх грошових потоків, пов’язаних з формуванням і розміщенням капіталу. [6]

Підсумкова інформація, на відміну від інформаційних потоків попередніх рівнів, має бути класифікована і систематизована відповідно до вимог створення єдиної інформаційної системи управління капіталом підприємства. Систематизація інформаційних потоків на третьому рівні інформаційної системи здійснюється відповідно до комплексу задач управління капіталом.

Задачі облікового комплексу мають тісний інформаційний взаємозв’язок і зв'язок з задачами інших комплексів, які визначаються потребами управління. Реалізація контрольно-аналітичних функцій управління капіталом ґрунтується на побудові ефективної системи внутрішнього економічного аналізу і контролю.

Аналіз капіталу підприємства здійснюється шляхом реалізації принципових характеристик методу економічного аналізу, до яких належать: використання системи економічних показників для характеристики параметрів досліджуваного об’єкта в статиці та динаміці; вивчення причин зміни економічних показників; виявлення та дослідження взаємозв’язку між показниками з метою підвищення ефективності управління досліджуваним об’єктом.

Фінансовий аналіз, на рівні з обліковим, є важливим джерелом фактографічної інформації, яка використовується для інформаційного забезпечення контролю капіталу підприємства та прийняття управлінських рішень як оперативного, так і стратегічного характеру.

Внутрішній контроль капіталу як важлива функція управління передбачає дослідження руху капіталу відповідно до стратегічних і оперативних завдань розвитку підприємства на основі дотримання вимог чинного законодавства і нормативно-правових документів, що регулюють фінансово-господарську діяльність підприємства.

Інформаційне забезпечення управління фінансово-господарською діяльністю створює необхідні умови для використання сучасних методик аналізу і контролю на всіх стадіях облікового процесу. Висока ефективність здійснення аналітично-контрольних процедур в умовах застосування електронної обробки інформації дозволяє запропонувати комплексну методику аналізу і контролю капіталу підприємства, яка передбачає органічне поєднання методичних прийомів оперативного, ретроспективного і перспективного економічного аналізу та внутрішнього контролю. [7]

Проектування контрольно-аналітичного процесу в умовах застосування сучасних інформаційних технологій здійснюється шляхом моделювання організаційно-інформаційного середовища аналізу і контролю. Побудова організаційно-інформаційної моделі аналізу і контролю капіталу ґрунтується на визначенні її як одного з прийомів формалізації контрольно-аналітичного процесу в управлінні капіталом.

Важливим принципом побудови організаційно-інформаційної моделі аналізу і контролю капіталу є забезпечення повноти інформації щодо джерел фінансування господарської діяльності підприємства та її економічних наслідків.

Організаційно-інформаційна модель аналізу і контролю капіталу підприємства може бути побудована у складі загальної моделі аналізу і контролю фінансового стану або розроблена виключно для вирішення контрольно-аналітичних завдань в управлінні джерелами фінансування. В обох випадках модель передбачає визначення мети і завдань, суб’єктів і об’єктів дослідження, системи показників, інформаційного та методичного забезпечення аналізу і контролю джерел фінансування: у першому випадку ці елементи розробляються у складі загальної моделі дослідження фінансового стану, у другому – відокремлюються і розглядаються як відносно самостійні. [8]

Запропонована організаційно-інформаційна модель контролю і аналізу капіталу поєднує основні складові контрольно-аналітичного процесу. Організаційні питання, які вирішуються на рівні моделювання аналізу і контролю капіталу, стосуються обґрунтування мети і систематизації завдань, визначення об’єктів і суб’єктів дослідження, формування методичного забезпечення. Інформаційна компонента поєднує характеристику джерел утворення економічної інформації, доведення доцільності поєднання інформаційних потоків, побудову системи показників, які визначають параметри об’єктів та алгоритмів перетворення вхідної інформації у вихідні дані, на основі яких приймаються управлінські рішення щодо формування і розміщення капіталу в активах підприємства. В організаційно-інформаційній моделі економічну інформацію класифіковано за ознакою середовища, у якому вона утворюється, що призводить до її розподілення на зовнішню та внутрішню. Подальша деталізація передбачає класифікацію економічної інформації за джерелами її формування та напрямами використання.

Важливим елементом організаційно-інформаційної моделі є методичне забезпечення аналізу і контролю капіталу підприємства.

Абстрактно-логічні методи дослідження визначають наукові підходи до вивчення економічних процесів і явищ. Вони базуються на застосуванні загальнонаукових методів пізнання та інтуїції і досвіді дослідників (евристичні методи).

Спеціальні методичні прийоми фінансового аналізу дозволяють здійснити загальний та факторний аналіз капіталу, а також дослідити динаміку фінансових коефіцієнтів, що визначають фінансову стійкість, платоспроможність, рентабельність та ділову активність підприємства.

Спеціальні методичні прийоми контролю забезпечують суцільне спостереження, документальне дослідження процесів формування, розміщення в активах і використання капіталу, виявлення, оцінку та усунення відхилень від стандартів контролю, запобігання кризовим ситуаціям і банкрутству підприємства.

Методичні прийоми узагальнення і реалізація результатів аналізу і контролю капіталу спрямовані на розробку, обґрунтування та впровадження заходів щодо розвитку підприємства на основі максимального використання виявлених в процесі аналізу резервів зростання капіталу та поліпшення фінансового стану, своєчасного усунення небажаних відхилень від стандартів контролю і запобігання кризовим ситуаціям.

Таким чином, аналіз і контроль капіталу мають сприяти отриманню суб’єктом управління необхідної інформації щодо наявності та руху фінансових ресурсів з метою оцінки доцільності, правомірності та ефективності здійснення відповідних фінансово-господарських операцій, виходячи з характеру економічних ситуацій, що обумовлюють необхідність прийняття тих чи інших управлінських рішень. Отже, формування методики аналізу і контролю капіталу вимагає конкретизації місця і ролі окремих складових контрольно-аналітичного процесу відповідно до причин здійснення господарської операції.

Виходячи з наведеного вище, структурована методика аналізу і контролю капіталу має складатися з наступних елементів, орієнтованих на причини здійснення господарських операцій:

Методика аналізу і контролю капіталу в системі оперативного управління підприємством.

Методика ретроспективного аналізу і заключного контролю капіталу в системі стратегічного управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Методика перспективного аналізу і прогнозування руху капіталу підприємства.

 

Список використаних джерел:

 

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 / Урядовий кур’єр від 01.09.1999р., №162

Митрофанов Г.В., Кравченко Г.О., Барабаш Н.С. Фінансовий аналіз / За ред. проф. Г.В. Митрофанова – К.: КНТУ, 2002 – 298 с.

Є.В. Мних, А.Д. Бутко, О.Ю. Большакова, Г.О. Кравченко, Г.І. Никонович Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства / За ред. проф. Є.В. Мниха. – К.: КНТЕУ, 2005 – 95-97 с.

Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

Економічний аналіз: Навч. посіб. / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченька. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.

Любшин Н.П., Лесева В.Б., Дьякова В.Г. Аналіз фінансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. Пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любшина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003 – 471 с.

Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. – К.: Центр навч. л-ри, 2003. – 412 с.

Вітвіцька Н.С., Кукзьмінська О.Є. Контроль і ревізія: Навч.-метод. посіб. для сам ост. вивч. Дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 310с.