Аналіз фінансової стійкості підприємства

Актуальність статті. Становлення ринкових механізмів національної економіки супроводжується перебудовою всіх її ланок і вимагає перегляду концептуальних засад фінансового аналізу та контролю як не від’ємних складових інформаційної системи управління суб’єктів господарювання.

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва. В сучасних умовах одним з найважливіших інструментів ефективного функціонування підприємств лісового господарства стає фінансовий аналіз та контроль, основною метою яких є одержання ключових параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану виробничо – торгівельного підприємства. З їхньою допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників. В сучасних умовах господарювання підприємствам лісового господарства потрібно приділяти значну увагу аналізу та контролю фінансово – господарській діяльності.

Мета написання статті. Вивчення та критична оцінка результатів аналізу в процесі здійсненні внутрішнього контролю діяльності підприємств лісового господарства.

Завдання. Відповідно до поставленої мети, у статті визначені завдання спрямовані на її досягнення:

дослідження аналітичних процедур в залежності від специфічних особливостей суб’єктів господарювання

з’ясувати важливість аналізу та контролю фінансово – господарської діяльності підприємств лісового господарства

дослідити використання результатів аналізу в процесі контролю діяльності підприємств лісового господарства.


В процесі написання статті були опрацьовані: нормативно-правовова база, навчально-методична література, розглянуті наукові праці вітчизняних науковців. Теоретико – методичним та практичним засадам аналізу та контролю господарської діяльності суб’єкта господарювання присвятили свої роботи вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема: І.Т. Баланов, М.Д. Білик, М.І. Баканова, Н.С. Барабаш, І.І. Каракоза, Т.М. Ковальчук, М.Л. Котляр, М.Н. Крейніна, Т.М. Ковальчук, А.І. Муравйова, Е.В. Мних, Н.А. Русак, В.І. Самборського,

Разом з тим, залишаються не вирішеними питання вдосконалення аналізу та контролю господарської діяльності суб’єктів господарювання в залежності від галузевих особливостей.

Виклад основного матеріалу. У сучасних умовах господарювання велике значення мають точність і оперативність управління, об’єктивність і наукова обґрунтованість рішень, що приймаються. Всі управлінські рішення, незалежно від строків, розмірів, об’єкта управління і сфери господарювання, повинні бути економічно обґрунтовані, по можливості оптимальні та вмотивовані.

На практиці виникають ситуації, коли досить важко в стислі строки вибрати з кількох можливих варіантів рішень найефективніший, найприйнятніший. Значну підтримку в такій ситуації може надати оперативний економічний аналіз, який забезпечує гнучкість у підготовці та прийнятті управлінських рішень, дозволяє адекватно реагувати на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, окреслює причинно – наслідкові зв’язки та резерви, які можна оперативно використати для своєчасного подолання негативних тенденцій під час господарської діяльності.

Економічний аналіз, взагалі, і оперативний аналіз, зокрема, є однією з головних функцій управління і займає проміжне місце між функцією інформаційного забезпечення та функцією прийняття управлінських рішень. Аналіз як функція управління не виконує свою роль відокремлено. Він тісно пов’язаний з іншими функціями управління, сприяє їхньому розвитку і вдосконаленню.

Підприємства лісового господарства підпорядковуються Мінлісгоспу України, комітетам, які сформовані по областям України. Це в свою чергу призводить до підвищення контрольованості господарської діяльності підприємств лісового господарства.

Основні завдання підприємств лісового господарства полягають в :

організації ведення лісового господарства у відповідності за проектами лісовпорядження , включаючи заходи по раціональному використанню лісів, їх відновленню та збереженню, проведенню рубок догляду за лісом та санітарних рубок в необхідних розмірах, охорона і захист лісів;

веденні державного обліку лісів та державного лісового кадастру;

заготівлі лісосировинних ресурсів та виготовлення продукції з них;

захисному лісорозведенні;

раціональному використанні земель лісового фонду;

проведенні заходів щодо посилення водоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних , оздоровчих функцій лісу;

захисту лісу від шкідників і хвороб;

веденні мисливського господарства.

Майно підприємств лісового господарства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майно, що є державною власністю і закріплене за підприємством, належить йому на праві повного господарського відання. Тобто, дані підприємства володіють, користуються і розпоряджаються зазначеним майном на свій розсуд, за винятком передачі, продажу, обміну будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, що може здійснюватися з дозволу комітету.

Джерелами формування майна досліджуваних підприємств є :

доходи одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів.

Спільна мета обліку, аналізу та контролю фінансово – господарської діяльності – створення інформаційної системи управління і забезпечення на цій основі інформаційних потреб управління підприємством.

Метою фінансового контролю господарської діяльності підприємств лісового господарства, з одного боку, є перевірка відповідності їх фінансово – господарської діяльності чинному законодавству, а з іншого – забезпечення виконання управлінських рішень, своєчасне усунення відхилень, допущених у ході виконання цих рішень, запобігання кризовим ситуаціям і банкрутству підприємства.

Головна мета аналізу та контролю господарської діяльності підприємства – своєчасно виявляти та попереджувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити резерви покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможність[2].

При цьому необхідно вирішувати наступні завдання:

На підставі вивчення причин взаємозв’язку між різними показниками виробничої, фінансової та комерційної діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позицій покращення фінансового стану підприємства.

Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних, і залучених ресурсів, розробка моделей фінансвого стану при різних варіантах використання ресірсів підприємства.

Розробка конкретних заходів, направлених на більш ефективне використання фінансових ресурсів і укріплення фінансового стану підприємства.

Основою інформаційного забезпечення проведення заходів щодо комплексної оцінки фінансовго стану є деталізований фінансовий аналіз та контроль всіх результатів діяльності підприємства, що базується на даних публічної фінансвоої звітності установи.

Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансвоий стан організації за звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період. Головною інформаційною базою для проведення аналізу є баланс підприємства (форма№1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об’єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово – господарської діяльності), використовуючи форму №2 «Звіт про фінансові результати». Метою аналізу фінансових результатів, як складової загального аналізу фінансового стану підприємства, є визначення змін у динаміці та структурі прибутку, закономірностей, тенденцій у формуванні фінансових результатів за певний період. Крім того метою аналізу є визначення ролі чинників, що позитивно та негативно впливають на зміни фінансових результатів. Тільки при досягненні мети аналізу фінансових результатів, адміністрація або керівник підприємства може мінімізувати вплив негативних чинників на результати господарської діяльності.

Аналіз фінансового стану, умовно, можна поділити на 4 етапи [3]:

І. Попередній аналіз фінансового стану підприємства.

ІІ. Деталізований аналіз фінансвого стану.

ІІІ. Рейтингова оцінка фінансового стану.

ІV. Прогнозування потенційного банкрутсва підприємства.

Попередній аналіз фінансвого стану підприємства передбачає необхідність аналізу та достовірність фінансової звітності на основі ознайомлення з аудиторським висновком, оцінку умов роботи в звітному періоді та ін.

Деталізований аналіз фінансвого стану підприємства характеризується величиною, складом і структурою активів, власного капіталу і зобов’язань, відповідні співвідношення використання яких обумовлюють фінансову стійкість, платоспроможність і ефективність використання економічного потенціалу.

Оперативне управління – це вид управлінської діяльності, спрямований на спостереження, облік і аналіз технічних, соціальних, правових і економічних процесів з метою їхнього оперативного регулювання, а також розроблення і уточнення короткострокових прогнозів розвитку об’єкта управління.[5]

Оперативний аналіз на підприємствах ведеться безпосередньо під час господарської діяльності або відразу після підведення підсумків. Він здійснюється в системі оперативного управління виробництвом за декаду, тиждень, добу, зміну, коли ще відсутня фактична інформація за звітний період. Це дає змогу своєчасно виявляти негативні фактори та визначити їхній вплив на процеси, що відбуваються на підприємстві, оцінювати можливі наслідки такого впливу, розробляти і впроваджувати заходи для усунення небажаних наслідків або запобіганням їм. Тобто такий аналіз дає можливість виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви для поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно приймати корегуючи управлінські рішення.

Ефективність оперативного аналізу залежить від правильної науково обґрунтованої його організації. Організацію оперативного економічного аналізу розуміють як систему заходів, спрямованих на щоденне виявлення економічних результатів, їхніх зв’язків і взаємо залежностей для забезпечення нормального функціонування об’єкта і високоефективного управління.[6]

Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінки впливу різних факторів на кінцевий результат.

трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів.

аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками установи, а також міжгосподарський аналіз показників даної установи порівняно з середньогалузевими та середніми показниками.

факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим, коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотнім, коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи зростання за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.

Великого значення під час аналізу господарської діяльності підприємства вертикальний аналіз активів та джерел їх утворення. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінки його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний та вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їх основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

На основну увагу заслуговує аналіз антикризового управління. Провідна роль у забезпеченні антикризового управління належить системі техніко – економічного аналізу, який виступає інструментом як виявлення та оцінка кризових явищ, так і обгрунтування антикризової програми її ресурсного забезпечення, контролю та регулювання, поставлення досягнутих цілей.

Загальна модель аналітичного забезпечення антикризового управління на підприємстві [1]:

- Аналіз можливостей прояву кризових явищ здійснюється на основі дедуктивного підходу – від оцінки узагальнюючих критеріїв визначення імовірності банкрутства до комплексного економічного аналізу ефективності виробничо – фінансової діяльності підприємства.

- Аналіз причин, що обумовлюють виникнення кризи, передбачає виділення чинників зовнішньог та внутрішнього впливу.

- Аналіз витрат за очікуваними чи факторними наслідками розгортання кризи передбачає оцінку втрати вартості підприємства в цілому та його окремих активів, визначення суми зобов’язань підприємства, оцінка очікуваних фінансвих наслідків виникнення кризової ситуації.

- Аналіз ресурсних можливостей запобігання чи подолання кризи передбачає діагностику рушійних сил, які доцільно мобілізувати для протикризовим явищам чи для виходу із кризи

- Аналіз потенціалу протидії банкрутсва та післякризового виживання підприємства передбачає виявлення, розрахунок і оцінку його здатності до нормалізації стану господарської системи, відновлення конкурентноспроможності підприємства й забезпечення ефективності господарювання.

- Аналіз стратегічного розвитку підприємства в контексті аналізу потенціалу подолання кризових явищ передбачає визначення його конкурентних можливостей за станом внутрішнього та зовнішнього економічного середовища.

- Аналіз необхідного грошового потоку для подолання кризи. Якості аналітичного забезпечення антикризового управління можна досягти при оцінцках потенціалу стійкості щодо банкрутства на основі розрахунків очікуваного грошового потоку.

Створення аналітичного забезпечення антикризового управління не є одномоментним актом, а складає основу комплексного економічного аналізу та контролю діяльності підприємства в усіх часових і просторових формах. У методологічному й організаційному аспектах аналіз у системі антикризового управління здійснюється у двох площинах: при виявленні й оцінці загрози фінансвої кризи та при обгрунтуванні проекту подолання і виходу підприємства із кризи. Такий аналіз охоплює широкий спектр програм техніко – економічного, соціально – екологічного, маркетиногово та інших планів життєдіяльності підприємства.

Необхідно відзначити що, аналіз та контроль – це не що інше, як взаємопов’язані складові інформаційної системи управління підприємством, які забезпечують накопичення, трансформацію та використання фінансової інформації з метою оцінки поточного та перспективного фінансового стану підприємства, перевірки відповідності чинному законодавству управлінських рішень щодо формування, розміщення і використання фінансових ресурсів, визначення ймовірних та доцільних темпів його розвитку з позиції їх фінансового забезпечення, запобігання кризовим ситуаціям і банкрутству підприємства.

Аналіз і контроль як функції управління є інструментом дослідження динаміки фінансових результатів (прибутків або збитків) за їх видами, причин та оцінки кількісних параметрів їх зміни, підтвердження доцільності та ефективності прийнятих управлінських рішень щодо розміщення та використання фінансових результатів, а також визначення тенденцій розвитку підприємства і обґрунтування прогнозних значень фінансових показників на основі моделювання факторних систем.

Залежно від мети й характеру завдань складається програма фінансового аналізу, де визначаються види аналізу, методичні прийоми, що будуть застосовані для вирішення завдань, формується система первинних аналітичних показників, за якими будуть оцінюватись параметри об’єкта управління, розробляються алгоритми перетворення первинної економічної інформації у вихідні дані аналітичного блоку, обґрунтовуються критерії оцінки вихідних даних, визначаються терміни надходження і адресність економічної інформації.

Фінансовий аналіз є важливим джерелом фактографічної інформації, яка використовується для контролю та прогнозування основних параметрів фінансово- господарської діяльності підприємства.

Основними особливостями сучасного фінансового аналізу та контролю є використання системного підходу до дослідження фінансових ресурсів, виявлення фінансових резервів і можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб’єкта на основі раціональної фінансової політики та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо подальшого розвитку.

Можна визначити, що аналіз і контроль фінансово – господарської діяльності підприємства взаємопов’язані складові інформаційної системи управління підприємством, що забезпечують накопичення, трансформацію та використання фінансової інформації з метою оцінки поточного та перспективного фінансового стану підприємства, перевірки відповідності чинному законодавству управлінських рішень щодо формування, розміщення та використання фінансових ресурсів, визначення ймовірних та доцільних темпів його розвитку з позиції їх фінансового забезпечення, запобігання кризовим ситуаціям і банкрутству підприємства.

Предметом аналізу і контролю слід вважати фактографічну інформацію про фінансово – господарську діяльність суб’єкта господарювання, яка генерована в системі планування, бухгалтерського обліку, звітності та інших інформаційних ресурсах, і об’єднана з параметрами визнання, оцінки та іншими характеристиками капіталу. Саме ця інформація, після перевірки її достовірності та відповідності нормам контролю, надходить до подальшої аналітичної обробки в підсистему фінансового аналізу.

Методичне забезпечення аналізу і контролю підприємств лісового господарства поєднує різноманітні методики, конкретизовані за предметом, метою та завданням контрольно – аналітичної роботи і спрямовані на дослідження фінансвого – господарської діяльності підприємтва, відповідності чинному законодавству та нормативам контролю.

Внутрішній контроль капіталу як важлива функція управління фінансовим станом підприємтсва передбачає дослідження руху фінансових ресурсів виходячи з чинного законодавства і нормативно – правових документів, що регулюють фінансово – господарську діяльність суб’єктів підприємництва.

Метод внутрішнього фінансового контролю спирається на застосування загальнонаукових і специфічних методичних прийомів, застосування яких дозволяє оцінити фінансовий стан підприємства як наслідок руху фінансових ресурсів у процесі господарської діяльності та визначити і кількісно оцінити відхилення від норм контролю.

Методика контролю представляє собою сукупність методичних прийомів, спрямованих на виявлення відхилень фактичних показників, що характеризують об’єкт дослідження від встановлених норм контролю за попередньо визначеними і обгрунтованими параметрами.

Інформаційне супроводження фінансово – господарських операцій дозволяє здійснювати їх аналіз і контроль на всіх стадіях облікового процесу.

Організація поглибленого фінансового контролю ґрунтується на застосування методичних прийомів попереднього, поточного і заключного контролю. Поглиблений фінансовий контроль спрямовується на виявлення причин відхилень контрольованих показників від стандартів контролю, встановлених відповідно до завдань стратегічного та оперативного управління фінансово – господарською діяльністю підприємства.

Висновки. На основі узагальнення теоретичних засад щодо використання результатів аналізу під час проведення внутрішнього контролю господарської діяльності підприємств лісового господарства зароблені наступні висновки:

Аналіз та контроль – це не що інше, як взаємопов’язані складові інформаційної системи управління підприємством, які забезпечують накопичення, трансформацію та використання фінансової інформації з метою оцінки поточного та перспективного фінансового стану підприємства, перевірки відповідності чинному законодавству управлінських рішень щодо формування, розміщення і використання фінансових ресурсів, визначення ймовірних та доцільних темпів його розвитку з позиції їх фінансового забезпечення, запобігання кризовим ситуаціям і банкрутству підприємства.

Спільна мета обліку, аналізу та контролю фінансово – господарської діяльності- створення інформаційної системи управління і забезпечення на цій основі інформаційних потреб управління підприємством.

Основними особливостями сучасного фінансового аналізу та контролю є використання системного підходу до дослідження фінансових ресурсів, виявлення фінансових резервів і можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб’єкта на основі раціональної фінансової політики та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо подальшого розвитку.

Ефективність фінансового аналізу і контролю як важливих функцій управління фінансово – господарською діяльністю підприємства залежить від дотримання принципів організації контрольно – аналітичного процесу та принципів бухгалтерського обліку, спрямованих на забезпечення якості первинної облікової інформації, яка надходить з підсистеми обліку у підсистеми аналізу та контролю.

Трансформація вітчизняної економіки, спрямована на розвиток ринкових відносин, вимагає принципово нових підходів до управління підприємством, а економічний аналіз і контроль формують необхідну інформаційну базу для такого управління. Інформаційні потоки, що виражають оборот капіталу, повинні відповідати всім вимогам прозорості, достовірності, своєчасності та іншим характеристикам, достатнім для якісного управління капіталом у середовищі ринкових відносин.

 

Список використаних джерел:

 

Є.В. Мних Економічнй аналіз у системі антикризового управління підприєством- Науково – практичний журнал Бухгалтерський облік і аудит №6 2007р. 33-37с.

Контроль і ревізія діяльності підприємств промисловості України: Навчальний посібник за редакцією Я.І.Бедрія, В.М. Мурашко К:ЦУЛ, 2003р. – 317с.

Методика і методологія економічного аналізу: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І.Ф. Прокопенко К: Центр учбової літератури 2008р. 429с. – Бібліографія: с.393-396.

Економічний аналіз фінансово – господарської діяльності підприємства

Ж.К. Нестеренко: Навчальний посібник для студентів К: ЦНЛ, 2005р. – 122с.

Теорія економічного аналізу: Підручник В.М. Серединська, О.М. Загородна, Р.В. Федорович; За ред.. Р.В. Федоровича – Тернопіль, 2002р.

Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підручник – Тернопіль, 2001р.