Облік, аналіз та аудит фінансових результатів діяльності підприємства

Становлення і розвиток ринку в Україні багато в чому базується на удосконаленні форм і методів контролю. При цьому значно зростають практичне формування фінансових результатів, а також інтерес підприємців, бухгалтерів і аудиторів до аналізу особливостей їх функціонування і використання.

Розвиток національної економіки характеризується також наявністю різноманітних сфер, а рентабельність тієї або іншої галузі господарства обумовлена рівнем економічного потенціалу країни, чинною нормативно-правовою базою, наявною інвестиційною політикою. Це потребує розробки конкретних рекомендацій по організації і методиці аудиту і аналізу фінансових результатів.

Крім того, спостерігається тенденція функціонування на ринку збиткових підприємств. Цей факт можна пояснити тим, що законодавство України надзвичайно суперечливе. Підприємства використовують всі можливості в законодавстві аби не сплачувати податки або звести їх до мінімуму. Таким чином, згідно даних бухгалтерського обліку підприємства збиткові, хоча насправді більше половини з функціонуючих не сплачують податок на прибуток в повному обсязі. Основними причинами таких процесів є відсутність раціонального законодавства, а також належного контролю в самих підприємствах і в системі в цілому за формуванням і використанням фінансових результатів.

Проблема теоретичного аспекту контролю, аналізу і бухгалтерського обліку фінансових результатів значною мірою освітлена в періодичній літературі, монографіях і підручниках, насамперед у перекладених виданнях таких авторів, як Фрідман П., Рішар Ж., українських вчених-економістів Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Кузьминського В.Н., Мазаракі А.А., Мниха Є.В., Завгороднього О.П., Каленського М.М., Шевчука В.О., Романіва М.В. та ін. В періодичні пресі цю тему публікуються статті присвячені проблемам бухгалтерського обліку фінансових результатів таких авторів як Р. Грачова, Н. Харченко, І. Буфатіна.

Більшість зазначених публікацій, крім того, що дають загальне уявлення про проблеми контролю, аудиту, бухгалтерського обліку фінансових результатів, відображенні їх у звітності і автоматизації, ще й відбивають особливості української економіки в той чи інший період. Тому питання, пов’язані з розробкою рекомендацій по зростанню і раціональному використанню фінансових результатів підприємств на основі аналітичних даних, є актуальними.


В нашій базі є такі дипломні роботи з обліку і аудиту фінансових результатів підприємств


В ході опрацювання концепції відображення фінансового результату у фінансовій звітності не було знайдено теоретичних обґрунтувань у цьому напрямку як в нормативно-правових так і в літературних вітчизняних джерелах. Крім того, відсутність у цих джерелах чіткого визначення категорії “фінансовий результат” дає змогу розглядати її в декількох аспектах, а саме: економічному, бухгалтерському, юридичному, податковому.

Фінансовий результат як економічна категорія являє собою різницю між ці­ною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обся­гом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Його одержання є обов'язковою умовою розшире­ного відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансуван­ня і зміцнення конкурентоздатності на ринку.

В процесі управління прибутком підприємства ви­користовують різні класифікації:

Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано прибуток, виділяють:

- прибуток від реалізації товарів та платних торгівельних послуг (прибуток від торгівельної діяльності);

- прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності (виробничої, транспортної, посередницької та інше);

- прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства (основних фондів, нематеріальних активів);

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як саль­до доходів та витрат на її проведення.

Залежно від порядку визначення розрізняють:

- валовий прибуток, який характеризує кінцевий результат про­ведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків). Обсяг валового прибутку визначається за даними бухгалтерського об­ліку;

- оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства-платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань.

Розміри валових витрат та доходів з метою їх оподаткування визначаються шляхом організації спеціального податкового обліку на основі первинних облікових документів;

- чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що за­лишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов'язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку.

Залежно від методики оцінки визначають:.

- номінальний прибуток, який характеризує фактично одержану величи­ну прибутку;

- реальний прибуток - це номінальний прибуток, перера­хований з огляду на інфляцію. Він характеризує реальну купівельну спроможність чистого доходу, отриманого підприємством.

Залежно від розмірів прибуток підприємства характеризуєть­ся як мінімальний, цільовий або максимальний прибуток.

Такі види прибутку пов'язані з визначенням обсягів діяльності, досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні збитко­вості, беззбитковості або прибутковості.

Підприємство може мати обсяги діяльності, при яких доходи від реалізації менші за витрати. Але сума збитків може бути по розміру менша, ніж постійні витрати. В такому разі підприємству вигідніше функціонувати, ніж нести збитки в розмірі постійних затрат.

Беззбитковості підприємство досягає при таких обсягах діяльнос­ті, коли при інших рівних умовах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумі витрат обігу,

За точкою беззбитковості підприємство при умові зростання обся­гів діяльності входить в зону прибутковості.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стра­тегії. Вона може бути: мінімальною, нормальною, необхідною.

Під мінімальним розуміється прибуток, розмір якого після уплати податків задовольняє уявлення власників підприємства про міні­мальний рівень рентабельності на вкладений капітал. Кількісно міні­мальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої процентної ставки банків по депозитам, що склалася в теперішній період часу. Це обумовлюється тим, що власник підприємства не зацікавлений ін­вестувати кошти в створення (функціонування) підприємства, якщо чистий прибуток за результатами діяльності підприємства менший за суми процентів, які б він міг одержати від зберігання своїх грошових коштів у банку чи придбання на них цінних паперів інших підпри­ємств.

Залежно від мети визначення розрізняють: економічний та бухгалтерський прибуток.

Економічний прибуток являє собою різницю між виручкою від реалі­зації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втра­чених можливостей. Витратами втрачених можливостей (або альтер­нативними) в мікроекономіці прийнято називати втрати на споживання якогось ресурсу, які виміряні з точки зору вигоди, що "втрачена" через невикористання цього ресурсу найкращим альтер­нативним шляхом.

Економічний прибуток менший від бухгалтерського на величину неявних витрат підприємства.

Наказом міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року затверджено положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 “Звіт про фінансові результати”. Згідно із затвердженим стандартом прибуток в бухгалтерському обліку - це сума на, яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати. Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати затверджені П(С)БО 15 “Доход” та П(С)БО 16 “Витрати”.

Згідно із П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” прибутки (доходи) та витрати поділяються за видами діяльності, функціями та елементами витрат.

Визначаються фінансові результати шляхом визначення доходів та відповідних витрат підприємства.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Збиток – це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

В торгівлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особли­востей формування доходів та витрат, фінансовий результат визначається як різниця між доходом підприємства і його поточними витратами.

Юридичне тлумачення поняття господарської діяльності визначено Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”[1]. Згідно статті 1 Закону під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність, у тому числі і підприємницьку, суб’єктів підприємницької діяльності пов’язану з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт. Результат від господарської діяльності визначений на основі інформації системи обліку прийнято вважати як фінансовий результат.

Поняття фінансового результату в податковому обліку не застосовується, замість цього вводяться поняття валових доходів і валових витрат.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Розбіжності між даними фінансової і податкової звітності на підприємствах і в організаціях України досить істотні: виникають розбіжності в термінології, істотних моментах визнання доходів (валових доходів) і витрат (валових витрат). Цього уникнути неможливо, проте необхідно вирішити проблему усунення недоречних відмінностей, максимального використання даних бухгалтерського обліку для визначення податкових зобов'язань, розробити методику взаємоузгоджуваності бухгалтерського і податкового обліку.

Важливим елементом взаємоузгоджуваності є розробка розрахунку визначення оподатковуємого прибутку і податкових зобов'язань по податку з прибутку за даними бухгалтерського обліку. В даний час підприємства й організації України не мають стандартної форми розрахунку податкових зобов'язань за даними бухгалтерського обліку, що розроблені і застосовуються в інших країнах і заміняють декларацію про прибуток підприємств. Причина складається у виникненні методологічного вакууму між вимогами Міністерства фінансів України по веденню бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БО і вимог Державної податкової адміністрації по визначенню податкових зобов'язань і веденню податкового обліку відповідно до нормативної бази по оподатковуванню.

Взагалі, слід відмітити, що мінливість нормативної бази з обліку фінансових результатів. В діючому на сьогодні законодавстві порушено основні вимоги до нормативних документів: точність, лаконічність, однозначність трактування.

Важливим моментом є податкова орієнтованість чинного законодавства, тому при неузгодженості нормативних актів між собою, їх протиріччі, бухгалтер вважає доцільним орієнтуватися на нормативи податківців, їх тлумаченню законодавства (за принципом найменшого опору).

У фінансовому контролі об’єкт дослідження може бути визначений як “достовірний” або “недостовірний”. Такий підхід відповідає меті бухгалтерського обліку щодо вимог надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів господарюючого суб’єкта, визначеній Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ”[2] та адекватно реагує на реалії сьогодення, які склалися у вітчизняній практиці фінансового контролю.

Таким чином, розглянувши сутність фінансових результатів як економічної категорії, їх правовий аспект, поняття в контролі, в фінансовому та податковому обліку, види, склад та послідовність процесу розрахунку, можна з впевненістю зробити висновок, що прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства, одержання якого є обов'язковою умовою розшире­ного відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансуван­ня і зміцнення конкурентоздатності на ринку. Тому важливим елементом взаємоузгоджуваності є розробка розрахунку визначення оподатковуємого прибутку і податкових зобов'язань по податку з прибутку за даними бухгалтерського обліку. В даний час підприємства й організації України не мають стандартної форми розрахунку податкових зобов'язань за даними бухгалтерського обліку, що розроблені і застосовуються в інших країнах і заміняють декларацію про прибуток підприємств. Причина складається у виникненні методологічного вакууму між вимогами Міністерства фінансів України по веденню бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БО і вимог Державної податкової адміністрації по визначенню податкових зобов'язань і веденню податкового обліку відповідно до нормативної бази по оподатковуванню.

 

Список використаних джерел:

 

Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, від 1.06.2000 р. № 1775-111 ВР

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” від 16.07.1999 р. №996-ХІV ВР