Особливості аудиту в середовищі комп'ютерних інформаційних систем згідно до Міжнародних стандартів аудиту

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Відображення інформації щодо комп’ютеризованого аудиту в Міжнародних стандартах аудиту

2. Методика проведення аудиту із застосуванням комп’ютерних інформаційних систем

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

 

Значний прогрес в аудиторській роботі може бути досягнутий за рахунок використання комп'ютерної техніки. Під час аудиту використовуються портативні комп'ютери, які підвищують продуктивність праці аудиторів. Застосування цієї техніки забезпечує оперативність і більшу точність виконання аудиторських процедур. Комп'ютерні програми, наприклад, дають можливість швидко перевірити правильність нарахування заробітної плати залежно від складності та якості виконаних робіт і кваліфікації працівників. Використання комп'ютерних програм в аудиті вимагає розроблення спеціальних методик для визначення стану підприємства, де надаються аудиторські послуги.

Використання методів аудиту за сприяння комп'ютера необхідне тоді, коли відсутні вхідні документи і неможливо простежити повний хід операцій (контрольний слід), а також тоді, коли ефективність аудиту можна значно поліпшити використанням спеціальної комп'ютерної аудиторської програми. Зазначений норматив описує два найзагальніші методи -- програмне забезпечення комп'ютера (ПЗК) і тести, які можна використовувати для всіх типів методів аудиту за сприяння комп'ютера.


1. Відображення інформації щодо комп’ютеризованого аудиту в Міжнародних стандартах аудиту

 

У Міжнародному стандарті № 401 " Аудит в умовах комп'ютерних інформаційних систем" вказується, що мета і сфера діяльності аудитора не змінюються, коли йдеться про перевірку середовища електронної обробки даних (ЕОД). Цим же нормативом регулюються й інші питання використання комп'ютерів в аудиті. Однак прикладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Ці різні варіанти використання комп'ютера відомі як "Методи аудиту за сприяння комп'ютера (МАСК)". Їх можна використовувати із залученням усіх відомих типів і конфігурацій комп'ютерів.

ПЗК складається з комп'ютерних програм, які використовуються аудитором як частина процедур перевірки. ПЗК може являти собою пакет програм або окремі програми й утиліти. Незалежно від джерела ПЗК аудитор мусить довести можливість його використання для проведення перевірки. ПЗК може бути підготовлене безпосередньо аудитором, написане залученим до цієї роботи програмістом. Програми використовуються як високоефективний обліковий інструмент. До них можна вносити зміни відповідно до вимог, обумовлених особливостями обліку клієнта. Плануючи аудит, необхідно розглянути можливість комбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗК. Утиліти використовуються для того, щоб виконати загальні функції обробки даних, сортування, створення і виведення файлів на друкування.

Перевірка методом тестування даних використовується під час проведення процедур контролю. Отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють з її результатами. Якщо контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта.

Використання ПЗК може обмежуватися тестуванням окремих розділів, або простеженням шляху однієї суми, а може включати процедури, пов'язанні з побудовою бухгалтерського балансу клієнта. Методи аудиту за сприяння комп'ютера може використовуватися для виконання різноманітних процедур перевірки, включаючи:

- тестування подробиць обробки інформації в системі обліку клієнта;

- аналітичний огляд процедур для виявлення невизначених випадків;

- доступ до файлів даних і бібліотек;

- тести на відповідність програмних засобів і систем управління та обліку.

Ефективність аудиту має підвищитися за допомогою методів аудиту за сприяння комп'ютера з погляду отримання найкращих доказів.

Плануючи перевірку, аудитор мусить розглянути відповідну комбінацію організації і методів аудиту за допомогою комп'ютера. Необхідно врахувати фактори, що впливають на прийняття рішень у разі використання комп'ютера, а саме:

- знання комп'ютера, кваліфікація і досвід аудитора;

- сумісність методів аудиту за сприяння комп'ютера і технічних засобів, на котрих програмне забезпечення буде функціонувати;

- ефективність;

- синхронізація у часі.

Коли аудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навички і досвід роботи з технікою, яка виконує підрахунки, або залучити до роботи спеціаліста і делегувати йому частину своїх функцій. Аудитор мусить знати ЕОД, щоб спланувати і використати результати методів аудиту за сприяння комп'ютера. Рівень необхідних знань залежить від складності і конфігурації конкретного методу аудиту і програмного забезпечення контролю, а також системи обліку клієнта. Аудитор мусить розуміти, що використання методів аудиту за сприяння комп'ютера за конкретних обставин може вимагати значно вищого класу комп'ютера і навичок роботи на ньому.

Аудитору, проаналізувавши відповідність методам аудиту за сприяння комп'ютера засобам обслуговування комп'ютера і необхідним автоматизованим системам бухгалтерського обліку, а також картотекам, слід планувати використання обліку інших засобів в обслуговуванні комп'ютера в тому разі, коли виконання з використанням методів аудиту за сприяння комп'ютера на комп'ютерній техніці клієнта буде неефективним, надто дорогим і непрактичним, наприклад через несумісність з операційною системою.

Може виникнути необхідність допомоги персоналу клієнта для забезпечення роботи технічних засобів у найсприятливіші для аудитора години, завантаження і запуску пакетів програм методів аудиту за сприяння комп'ютера на комп'ютерах клієнта, забезпечення копій даних у формі, яка необхідна аудитору.

Деякі комп'ютерні файли зберігаються тільки протягом короткого часу. Тому аудитор повинен вжити необхідних заходів для збереження в пам'яті комп'ютера даних, які, можливо, знадобляться йому в майбутньому, або він повинен буде змінити час звернення до клієнта для отримання тієї чи іншої інформації.

У ситуаціях, коли час перевірки обмежений, аудитору доцільно планувати використання методів аудиту за сприяння комп'ютера, оскільки це скорочує тимчасові витрати порівняно зі звичайними методами огляду й аналізу.

 


2. Методика проведення аудиту із застосуванням комп’ютерних інформаційних систем

 

Основні дії аудитора у разі використання прикладної програми методів аудиту за сприяння комп'ютера:

а) визначення мети прикладної програми;

б) визначення змісту файлів об'єкта аудиту;

в) визначення типів операцій і способів, котрі необхідно перевірити;

г) визначення аудиторських процедур у системі програми;

д) розподіл обов'язків між комп'ютерним персоналом та керівництвом;

е) зіставлення вигідності від використання ПЗК з витратами на її впровадження;

є) оцінка рівня впевненості, що ПЗК будуть правильно оформлені і в необхідний спосіб зафіксовані і зареєстровані;

ж) визначення дефіциту в комп'ютерній техніці і вміння користуватися нею;

з) використання функцій програми й оцінка отриманих результатів.

Аудитор повинен керувати процесом використання програми методів аудиту за сприяння комп'ютера. Таке керівництво забезпечить правильне виконання процедур програми, допоможе виключити співробітників клієнта в управлінні методами аудиту за сприяння комп'ютера. Специфіка роботи з прикладними методами аудиту за сприяння комп'ютера залежатиме від параметрів і властивостей самої програми, тому аудитору необхідно: ухвалити технічні моменти і виконати огляд роботи з використанням методів аудиту за сприяння комп'ютера; зробити огляд засобів керування системою ЕОД підприємства, наприклад, з'ясувати можливість внесення виправлень у систему програми і доступ до бази даних. Якщо аудитора не задовольняє організація робочого місця під час використання комп'ютера клієнта, він має право обробляти інформацію за допомогою методів аудиту за сприяння комп'ютера на іншому, більш придатному для поставленої мети комп'ютері; слід гарантувати відповідну інтеграцію та імплементацію висновків аудитора в процесі контролю.

Процедури, які виконуються аудитором для управління контрольними прикладними програмами, можуть включати:

а) участь у проекті і тестуванні комп'ютерних програм;

б) отримання гарантії того, що програма працює відповідно до деталізованої спеціалізації;

в) перевірку відповідності конфігурації комп'ютера клієнта вимогам установки ПЗК;

г) перевірку програми на великих тестових файлах перед запуском в основну роботу;

д) перевірку можливості обробки ПЗК необхідного обсягу і кількості інформації;

е) перевірку правильності функціонування ПЗК - адекватність інформації вводу-виводу;

є) організацію відповідного контролю за доступом до ПЗК, який виключає несанкціонований доступ і маніпуляцію даними.

Необов'язкова постійна присутність аудитора під час управління програмою методів аудиту за сприяння комп'ютера, однак необхідно мати гарантію виконання необхідних процедур аудиту. Щоправда, така присутність бажана, оскільки вона може забезпечити практичну вигоду, тобто можливість своєчасно зреагувати на несподіваний результат, змінити дані помилкового прикладу, виправити неправильний вхідний файл та ін. Процедури, які виконуються аудитором для управління прикладними програмами, можуть включати:

а) управління послідовністю подання тесту там, де це стосується обробки кількох циклів;

б) використання тесту спочатку для малої кількості даних, а потім запуск програми з повним набором даних;

г) підтвердження того, що для обробки даних використовувалася ефективна версія ПЗК;

д) забезпечення використання ПЗК для обробки даних у відповідний термін і в контрольних точках, які мають істотний розмір.

Використовуючи методи аудиту за сприяння комп'ютера, аудитор може визнати необхідним залучення співробітника клієнта, який працює за комп'ютерним фахом. У такому разі аудитор мусить впевнитися в тому, що не існує можливості втручання в роботу ПЗК з боку співробітника клієнта і, як наслідок, не буде впливу на результати тестування.

Практика аудиторської роботи вимагає застосування обчислювальної техніки, яка дозволяє звільнити час аудиторів для більш глибокого дослідження операцій, підвищити продуктивність праці, покращити якість аудиту, скоротити терміни їхнього проведення.

В тому випадку, коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта. Використання програмних засобів може обмежуватися тестуванням окремих розділів, або прослідкуванням шляху однієї суми, а може включати процедури, пов'язані з побудовою бухгалтерського балансу клієнта.

На рис. 1 представлена система комп’ютеризації аудиторського процесу, яка складається з восьми блоків.

Блок “Інформаційна база” містить набір файлів, які відображають первинні документи, облікові регістри та звітність. Вони вводяться перед початком функціонування системи за допомогою блока “Введення і коректування даних”.

Блоки “Локальний аналіз дій адміністрації і консультування” і “Комплексний аналіз дій адміністрації і консультування” об’єднують рішення задач з двох відповідних комплексів – “Адміністрація” і “Консультування”. Блок “Оцінка системи обліку і облікового персоналу” призначений для реалізації комплексу “Персонал” і може використовувати блок “База знань”, який застосовується для виявлення причин виникнення помилкових даних в первинних документах і в звітності. Блок “Оцінка звітності” призначений для реалізації задач “Звітність”. Блок “Інтерфейс перевіряючого” організований для діалогу аудитора і ПЕОМ.

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Система комп’ютеризації аудиту.

 

Коли аудитор починає перевірку, в середовищі електронної обробки даних, він повинен мати певні навички і досвід роботи з технікою, яка виконує підрахунки, або повинен залучити до роботи спеціаліста і делегувати йому частину своїх функцій. Аудитор повинен мати достатній рівень знань ЕОД для того щоб спланувати, виконати і використати результати контролю. Рівень необхідних знань залежить від складності і конфігурації конкретного методу контролю і програмного забезпечення контролю, а також системи обліку. Аудитор повинен розуміти, що використання автоматичних систем при конкретних обставинах може вимагати від нього значно більшого рівня знань комп’ютера і вміння роботи з автоматизованими системами.

Аудитору необхідно проаналізувати відповідність автоматичних методів контролю, засобам обслуговування комп'ютера і необхідним автоматизованим системам бухгалтерського обліку і картотекам. Аудитор може планувати використання інших засобів в обслуговуванні комп'ютера в тому випадку, коли виконання роботи з використанням автоматичних методів на комп'ютерній техніці клієнта буде неефективним, неекономним і непрактичним, наприклад, з причини несумісності з операційною системою.

Аудитор повинен керувати процесом використання програми контролю. Таке керівництво забезпечить правильне виконання процедур програми. Специфіка роботи з прикладною програмою контролю буде залежати від параметрів і властивостей самої програми, тому аудитору необхідно:

ухвалити технічні специфікації і виконати технічний огляд роботи, включаючи використання автоматичних систем;

зробити огляд засобів керування системою ЕОД підприємства, наприклад можливість внесення виправлень в дереві програми і доступ до бази даних;

гарантувати відповідну інтеграцію висновків в процес контролю.

Ефективність перевірки повинна підвищитися при допомозі автоматичних систем з точки зору отримання найкращих доказів. При плануванні перевірки, аудитор повинен розглянути відповідну комбінацію організації і методів контролю при сприянні комп'ютера. Необхідно врахувати фактори, які впливають на прийняття рішень при використанні комп'ютера, а саме:

знання комп'ютера, кваліфікація і досвід аудитора;

сумісність автоматичних систем і технічних засобів, на яких програмне забезпечення буде функціонувати;

ефективність;

синхронізація у часі.

Ефективність перевірки може бути покрашена при використанні автоматичних методів з точки зору отримання і оцінки контрольного доказу, наприклад:

деякі операції можуть бути перевірені більш детально і продуктивно при використанні комп'ютера;

під час аналітичних процедур можна проаналізувати більш ефективно, а ніж ручним методом результати операцій в звітах і незвичайні величини;

використання автоматичних систем дає можливість проведення додаткових незалежних процедур більш ефективно для отримання оцінки рівня впевненості в засобах управління і контролю.

Аудитор як користувач інформації повинен володіти методикою алгоритмізації і постановки задач для наступного програмування їх і розв’язання на ЕОМ спеціалістами іншої галузі.

Постановка задачі - це формулювання початкових посилань, необхідних для розв’язування задачі, і описання її математичного змісту. У постановці задачі відображаються її організаційно-економічна суть, зміст постановки, періодичність розв’язання, зв’язок задачі з іншими задачами, організація збирання початкових даних або використання наявних у базах даних, часові обмеження на видавання розв’язку задачі.

Аудитору необхідно володіти методичними прийомами постановки задач, для перевірки достовірності даних, що видає ЕОМ при автоматизованій обробці обліково-економічної інформації, а також для формулювання задач, розв’язання яких на ЕОМ зумовлено потребою ревізії. В зв’язку з цим аудитор повинен глибоко вивчити інформаційне забезпечення АСОІ - сукупність засобів і методів побудови інформаційного фонду.

Практика аудиторської роботи вимагає застосування електронно-обчислювальної техніки, яка дозволяє звільнити час аудитора для більш глибокого дослідження операцій, підвищити продуктивність праці, покращити якість перевірок, скоротити терміни їхнього проведення.

В умовах новітніх інформаційних технологій закладена в ЕОМ вхідна інформація може багаторазово використовуватись різними службами, в тому числі і контрольною. Аудитор повинен бути максимально звільнений від виконання розрахункових і технічних операцій і зосередити свою увагу на питаннях контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

При перевірці одних об'єктів аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформації можуть вживатися загальноприйняті методи аудиту, однак при перевірці інших об'єктів необхідні різні розрахунки і обчислення. У таких випадках розрахунково-обчислювальні операції згідно з завданням аудитор або інший член бригади виконує на обчислювальних машинах. Зустрічні перевірки операцій формалізуються на мову ЕОМ і повністю автоматизуються.

Необхідність переходу на машинну обробку контрольної інформації викликана насамперед збільшенням обсягу інформації, яка підлягає перевірці. По-друге, для складання звітності з контрольної роботи і обробки великої кількості даних для узагальнення вручну необхідні значні затрати часу. По-третє, несвоєчасне поступлення необхідної інформації ускладнює проведення оперативних і рішучих дій і прийняття необхідних заходів. Усунення такого недоліку допомагає застосування при розрахунках обчислювальної техніки. По-четверте, для розробки на основі наслідків контролю дійових та ефективних заходів з метою покращення роботи перевірених об'єктів, для запобігання фактів крадіжок, зловживань і порушень необхідно провести групування і узагальнення великого обсягу даних та їх глибокий аналіз. Таку роботу практично неможливо виконати без допомоги обчислювальної техніки. Застосування обчислювальної техніки в аудиторській роботі має ряд переваг: зростає терміновість, обсяг й глибина потрібної інформації, розширюється можливість проведення аналізу наслідків аудиту і контролю, підвищується ефективність контролю, що сприяє прийняттю своєчасних рішень не тільки для усунення виявлених недоліків, але і недопущення на інших підприємствах, а також для профілактики крадіжок, зловживань та порушень.

Методи аудиту документів в умовах новітніх інформаційних технологій базуються на традиційних методах контролю (рис. 2). Всі ці методи в тій чи іншій мірі використовуються при контролі електронного відображення документів в ЕОМ. При перевірці операцій на підприємстві в першу чергу перевіряються повноваження на здійснення операції (підстава), законність її та методологія. Такий аудит, як правило здійснюється в діалоговому режимі спілкування з бухгалтерською програмою, коли інформація видається структуровано у відповідності із запитом аудитора, логічна схема якого показана нижче (рис. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Методи здійснення документального аудиту в умовах новітніх інформаційних технологій

 

Використання послуг обчислювальних машин особливо необхідно на ділянках, де проводиться суцільна перевірка масових господарських і фінансових операцій. По суті, при аудиті здійснюється аудит операцій (законності та підстави для їх проведення) і аудит документів (по формі та змісту).

Ці логічні операції плюс операції циклу використовуються при машинній обробці інформації і являються логічною основою кожної програми автоматизації аудиту.

 

 

 

 

 

 


Рис. 3. Логічна схема діалогового режиму спілкування аудитора з АРМБ

 

Вихідна інформація, як правило, контролюється:

по діапазону даних;

по списку діапазону значень;

з використанням довідників;

по виконанню логічних співвідношень;

по відхиленнях від нормальних умов.


Висновки

 

Узагальнюючи все вище вказане можна зробити висновки, що використання ЕОМ в аудиторському процесі суттєва впливає і на процес контролю. З’являється можливість майже повністю автоматизувати контрольні процедури, що суттєво зменшує їх трудомісткість. Окрім того виникає необхідність оперувати з даними в електронному вигляді і на електронних носіях, що в свою чергу вимагає конвертації інформації. Це є ще одною перевагою на користь автоматизації процесу контролю, аудиту. З’являється необхідність включення до контрольних бригад спеціалістів з автоматизації і програмування, а також необхідність підвищення кваліфікації стосовно роботи з ПЕОМ штатних працівників з контролю. Вирішення цих завдань підніме вітчизняний контроль на якісно новий рівень.

Використання нових комп’ютерних технологій аудиторами може слугувати також добрим засобом комунікації (електронна пошта, ICQ, телеконференція тощо), що полегшило би обмін досвідом між різними регіональними підрозділами, дало б можливість влаштовувати регіональні конференції (що значно дешевше традиційних) тощо.

Для того, щоб було можливим використання ПЕОМ в аудиторському процесі, необхідно щоб підприємства були оснащені комп’ютерною технікою.


Список використаної літератури

 

Беседовський О.М. Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті: Коспект лекцій для студ. спец. 7.050106 усіх форм навч. / Харківський національний економічний ун- т. — Х. : ХНЕУ, 2005

Друцкая М.В., Остроухов А.В., Остроухов В.И. Использование компьютерных технологий в бухгалтерском учете и аудите: Учеб. пособие для студ., обучающихся по спец. "Финансы и кредит", "Бухгалтерский учет и аудит", "Мировая экономика" / Российский заочный ин-т текстильной и легкой промышленности. — М., 2000

Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 травня 2004 р. / Львівська комерційна академія ; Львівський національний ун-т ім. І.Франка ; Мало польська вища школа економічна м. Тарнув (Польща) / Я.А. Гончарук (відп.ред.) — Л. : ПП "Компакт-ЛВ", 2004

Беседовський Олексій Миколайович. Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті: Підручник для студ. спец. 7.050106 усіх форм навч. / Харківський національний економічний ун- т. — Х. : ХНЕУ, 2005