Управління основними засобами на підприємствах

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях обумовлює потребу в удосконалюванні функцій управління процесом виробництва. При цьому однією з найважливіших функцій управління є чітко організована система аналізу.

На кожному підприємстві, особливо будівельної індустрії, важливу роль відіграють матеріальні ресурси, які покликані забезпечити безперервний виробничий процес. Ефективність їх використання залежить від правильності їх планування і розподілу, і впливає на фінансові результати діяльності підприємства. Саме тому на підприємствах потрібно застосовувати аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Протягом декількох останніх десятиріч велику роль у розвитку країни займає галузь будівництва. Значення і роль будівельної галузі визначаються її участю в розширеному відтворенні основних засобів усіх галузей національної економіки держави, удосконалюванні галузевої структури і розміщенні підприємств, залученні у виробництво заново відкритих природних ресурсів, комплексному розвитку економіки держави, економічних районів, реалізації програм у галузі містобудування, створенні бази для підвищення матеріального і культурного рівня життя населення.

До складу будівельної галузі національної економіки і будівельного комплексу України входять будівельно-монтажні, підрядні, проектно-конструкторські організації і фірми, науково-дослідні установи будівельного профілю, органи господарського управління будівництвом, а також різноманітне число дрібних і середніх приватних і колективних будівельних фірм[1].

У будь-якій будівельній організації важливе місце займають матеріальні ресурси, які є засобами виконання будівельних контрактів. Тому управління ефективністю використання матеріальних ресурсів будівельного підприємства є одним з головних завдань управління підприємством.


Однією з обов'язкових умов здійснення процесу вироб­ництва є забезпечення його предметами праці (матеріальними ресурсами) – сировиною, матеріалами, напівфабриката­ми, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Матеріальні ресурси підприємства складаються з матеріальних оборотних активів (виробничі запаси) та основних засобів (рис. 1).

 

 

 

 


Рис. 1. Структура матеріальних ресурсів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бух­галтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Під основними засобами розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)[2].

Важливою передумовою раціональної організації облі­ку основних засобів є економічно обґрунтована їх класи­фікація (рис. 2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Класифікація основних засобів згідно П(С)БО №7 “Основні засоби”

 

Характерними особливостями основних засобів є:

використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу;

схильність до зносу, який виявляється у поступовій витраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку із старінням, закінченням резерву потужності (матеріальний знос) або з втратою доцільності подальшої експлуатації у зв'язку з виникненням основних засобів, що мають якісніші характеристики (моральний знос).

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Аналіз є важливим знаряддям управління, що дозволяє виявляти недоліки в господарській діяльності підприємства; дозволяє розробити заходи, спрямовані на краще використання основних засобів, підвищення рентабельності, покращення організації всієї діяльності підприємства.

Аналіз стану основних засобів є необхідною умовою ефективного управління формуванням, розміщенням і використанням ресурсів підприємства. Стійкість будівельного підприємства, здатність його без перешкод здійснювати свою діяльність значною мірою залежать від того, як воно спромагається розпорядитися своїми основних засобів за весь час своєї діяльності. Йдеться про створення сприятливих умов праці, накопичення і впровадження високоефективних знарядь праці. Тому пошук резервів подальшого зростання ефективності роботи підприємства має базуватися на оцінці показників, що характеризують ці сторони діяльності будівельного підприємства.

Мета аналізу основних засобів - пошук шляхів і кількісне обчислення резервів; підвищення ефективності використання основних засобів; оптимізація структури основних засобів в умовах ринкової економіки, оцінка політики управління основних засобів на підприємстві.

Стратегічною метою управління основними засобами підприємства є забезпечення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на їх утримання та обслуговування.

Досягнення стратегічної мети управління визначається ефективністю наступних управлінських завдань (рис. 3)[3].

Загальний аналіз операцій з матеріальними ресурсами на будівельному підприємстві полягає в оцінці структури основних засобів за попередній і звітний період, динаміки основних засобів за абсолютним розміром, складом і структурою, а також у визначенні напрямів підвищення ефективності використання основних засобів.

При проведенні загального аналізу операцій з основними засобами використовують методи вертикального і горизонтального аналізу. Для цього використовують інформацію щодо залишків основних засобів, яка міститься у розділі 1 активу балансу.

З метою оцінки руху матеріальних ресурсів використовують балансове рівняння:

ОЗп + Н = В + ОЗк , де (1)

ОЗп – залишок основних засобів на початок періоду;

Н – надходження основних засобів протягом періоду;

В – вибуття основних засобів протягом періоду;

ОЗк – залишок основних засобів на кінець періоду.

Для аналізу основних засобів слід дати характеристику якісного стану та ефективності використання основних засобів будівельного підприємства.

Рух основних засобів характеризується наступними показниками:

Ко =[4] (2)

де Ко - коефіцієнт оновлення;

Вв - вартість введених основних засобів за аналізуємий період;

Вк - вартість основних засобів на кінець аналізуємого періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3. Завдання управління основними засобами підприємства

 

Квиб = (3)

де Квиб – коефіцієнт вибуття;

Ввиб – вартість вибувших основних засобів за аналізуємий період;

Вп – вартість основних засобів на початок періоду.

Кпр = (4)

де Кпр - коефіцієнт приросту;

ПРабс - абсолютний приріст основних засобів за аналізуємий період;

Вп - вартість основних засобів на початок періоду.

Квідн = [5] (5)

де Квідн. - коефіцієнт відновлення основних засобів;

Кв - сума капітальних вкладень за період;

Ввв - вартість введених основних засобів за період.

Узагальнюючими показниками технічного стану є:

Кз = (6)

де Кз - коефіцієнт зносу основних засобів;

Зоф - сума зносу основних засобів за період;

ПВоф - первісна вартість основних засобів за період;

Кприд = (7)

де Кприд - коефіцієнт придатності основних засобів;

ЗВоф - залишкова вартість основних засобів;

ПВоф - первісну вартість основних засобів.

Забезпеченість основними засобами характеризується фондоозброєністю:

Фзаг = (8)

де Фзаг - Загальна фондоозброєність основними засобами;

СПВ - середня первісна вартість основних засобів за аналізуємий період;

Чроб - середньооблікова чисельність робітників.

Фтехн = (9)

де Фтехн - технічна фондоозброєність основними засобами;

Вобл - вартість виробничого обладнання за аналізуємий період;

Чроб - середньооблікова чисельність робітників за аналізуємий період.

Під раціональним використанням основних засобів розуміють максимально-економічних ефект, який отримує підприємство за той чи інший період часу у вигляді загального об’єму виробництва і отриманні максимального прибутку.

Для повної характеристики економічної ефективності використовують систему показників:

Фв = (10)

де Фв – фондовіддача;

ТП – обсяг реалізації за аналізуємий період;

Воф - вартість основних засобів за аналізуємий період.

Фм = (11)

де Фм – фондомісткість;

Воф - вартість основних засобів за аналізуємий період;

ТВ – обсяг реалізації.

При здійсненні аналізу основних засобів визначають вплив факторів на зміну основних засобів. Всі фактори поділяються на наступні групи: інтенсивні; екстенсивні; структурні; соціальні.

Для підвищення ефективності продуктивності виробництва важливим моментом являється загальне використання виробничого обладнання і його потужності. Тому при аналізі визначається коефіцієнт оборотності основних засобів:

Коб = (12)

де Коб - коефіцієнт оборотності основних засобів;

АВ - сума амортизаційних відрахувань за аналізуємий період;

Ввф - середня вартість виробничих засобів за аналізумий період.

Коефіцієнт оборотності основних засобів характеризує швидкість, з якою вартість основних засобів повертається в процесі реалізації.

Для характеристики ступеня використання обладнання у господарському процесі розраховують наступні показники:

К вик.обл. = (13)

де К вик. обл. - коефіцієнт використання існуючого обладнання;

ВО - кількість використовуваного обладнання за аналізуємий період;

ОІ - кількість існуючого обладнання за аналізуємий період.

К вст. обл. = (14)

де К вст. обл. - коефіцієнт використання встановленого обладнання;

ВО - кількість використовуваного обладнання за аналізуємий період;

ОВ - кількість встановленого обладнання за аналізуємий період.

Поліпшення використання діючих основних засобів будівельних підприємств, у тому числі знову впроваджених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:

1) підвищенню інтенсивності використання основних засобів;

2) підвищенню екстенсивності їх навантаження.

Більш інтенсивне використання основних засобів досягається насамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх[6].

а) Практика будівельних підприємств показує, що тут відбувається процес збільшення одиничної потужності устаткування:

- у машинах, агрегатах і верстатах зміцнюються найбільш відповідальні деталі і вузли;

- підвищуються основні параметри виробничих процесів (швидкість, тиск, температура);

- механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничі процеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідко стримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування; застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими.

Інтенсивність використання основних засобів підвищується також шляхом вдосконалювання технологічних процесів; вибору матеріалів, їх підготування до будівництва відповідно до вимог заданої технології і якості; ритмічної роботи підприємств, проведення сукупності інших заходів, що дозволяють підвищити швидкість обробки предметів праці і забезпечити збільшення обсягів будівництва за одиницю часу.

Отже, інтенсивний шлях використання основних засобів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів відновлення основних засобів.

б) Поліпшення екстенсивного використання основних засобів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці.

Отже, поліпшення використання основних засобів залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.



[1] Козак Р.В., Фабрика Ю.М. Економіка будівництва. — Л.: «Знання», 2007

[2] Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 “Основні засоби”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92

[3] Гуляєва Н.М. Управління формуванням та використанням основних фондів торговельного підприємства. -К., КНТЕУ, 2001

[4] Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. – Вінниця : ВНТУ, 2007

[5] Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. – Вінниця : ВНТУ, 2007

[6] Смиригинский В.В. Управління матеріальними ресурсами. -К., Вища школа,2003