Проблема незалежності в аудиторській діяльності

З розвитком нових економічних відносин в Україні аудиторська діяльність здобуває все більшого розвитку. Поява у нашій країні незалежного фінансового контролю явище відносно нове. Він забезпечує потреби користувачів у фінансовій інформації, щодо економічних суб'єктів шляхом підтвердження її достовірності.

При формуванні думки аудитора про фінансову звітність економічного суб'єкта необхідно додержуватися принципу незалежності, який полягає у відсутності у аудитора будь-якої (фінансової, родинної та майнової) зацікавленості до перевіряємого суб'єкту. Вимоги і критерії незалежності аудитора встановлюються стандартами аудиторської діяльності, а також кодексом професійної етики.

Отримавши замовлення на проведення аудиту та уклавши договір, аудиторська фірма бере на себе певні зобов'язання, які аудитор повинен виконувати, незалежно від його волі та думки.

Крім того, аудиторська фірма повністю залежить від керівника підприємства, який оплачує її послуги. Аудит - це платна послуга, отже незалежність аудитора підлягає сумніву, оскільки аудитор має певні обов'язки перед замовником аудиту, який може чинити на аудитора тиск. Тобто матеріальне забезпечення аудитора залежить від фінансування, яке здійснюється замовником.

Значну роль для фактора незалежності має повний і вільний доступ аудитора до всіх документів та його право отримати необхідну інформацію від осіб або організацій, що мають такі документі. Крім того, згідно зі статтею 22 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитор не має права без погодження із замовником отримувати необхідну йому інформацію від сторонніх осіб без погодження із замовником.

Аудитор незалежний тоді, коли він вільний від контролю або впливу з будь-якого боку. Для досягнення повної незалежності аудиторська організація повинна володіти таким статутним капіталом, який би свідчив про її певну фінансову забезпеченість. Але в законодавстві України не передбачається обов'язкового створення мінімального розміру статутного капіталу для аудиторських фірм. Приватно практикуючі аудитори мають право не створювати статутний капітал.

З метою удосконалення та вирішення проблеми незалежності аудиторів передбачити:

Обговорення в законодавстві України обов’язкового формування мінімального розміру статутного капіталу при державній реєстрації аудиторських фірм;

Розширення форм та видів відповідальності аудитора за надання неправдивого висновку;

Подальше удосконалення нормативної і методологічної бази аудиту.

На підставі вище сказаного, необхідно удосконалити систему національних нормативів аудиту стосовно принципу незалежності аудита. Вихід в світ Національних нормативів аудиту є значною подією в житті аудиторського руху в Україні. Однак практичне використання нормативів показує, що деякі з них мають значні недоліки, тому подальша розробка національних нормативів аудиту має велике значення. Крім того, удосконалення національних нормативів аудиту сприятиме переходу аудита до міжнародних стандартів, а також у майбутньому приведе до інтеграції вітчизняного аудиту в європейську аудиторську професійну спільноту.