Аудит: законодавчо-нормативне регулювання, історичні аспекти та проблеми розвитку в Україні

Історична наука свідчить, що аудит виник у глибоку давнину. У стародавніх країнах і містах, таких як Єгипет, Стародавня Греція, Афіни, Стародавній Рим та інших, ще до нашої ери також були закладені перші паростки аудиту. Це проявлялось у тому, що проводилися переписи майна, складались і перевірялись кошториси витрат, контролювались надходження доходів у державну скарбницю, тощо.

Серед європейських країн перші згадки про аудит як вид професійної діяльності містяться в архівних даних Казначейства Англії та Шотландії 1130 р.

У міру розвитку аудиту поступово змінювались його цілі і методи. В еволюції аудиту з певною часткою умовності можна виділити такі етапи: у 1600 р. аудит був державним та незалежним, його основним завданням було викриття шахрайства. У 1850-1905 рр. аудиторські перевірки проводились з метою визначення правдивості та якості фінансової звітності й викриття шахрайства. У 1905-1940 рр. існував державний, незалежний та внутрішній аудит, основним завданням їх також було визначення достовірності фінансової звітності, розроблялися тести і вже давалася оцінка внутрішньому контролю на об'єктах, де надавались аудиторські послуги. З 1960 р. і донині основна мета аудиту - це визначення достовірності фінансової звітності, при цьому особлива увага приділяється ефективності внутрішнього контролю. Розвиток аудиту сприяв появі нових нормативно-правових документів.

В Україні аудиторська діяльність включає такі основні етапи розвитку:

ухвалення Закону України «Про аудиторську діяльність» у 1993 р., який визначив місце аудиту у правовому полі.

розроблення системи нормативно-правового регулювання аудиту, яка включає національні нормативи і кодекс професійної етики аудиторів України.

розроблення документів, які потрібні для реалізації нормативів і використання їх.

Основними напрямами розвитку аудиторської діяльності в Україні можуть стати:

Розробка механізму практичного застосування МСА в Україні, створення до них коментарів у повному обсязі.

Внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України.

Приведення у відповідність нової бухгалтерської та аудиторської термінології відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО.

Розробка системи заходів, які дадуть змогу ліквідувати монополію певних аудиторських фірм на ринку аудиторських послуг.

Збільшення ефективності щорічного підвищення кваліфікації аудиторів через удосконалення Програми підвищення кваліфікації аудиторів.

Подальший розвиток методології та технології аудиту на основі використання комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, статистичних та аналітичних методик.

Збільшення кількості публікацій, підвищення їх якості та змістовності щодо проблем гармонізації та інтеграції аудиту в періодичних фахових виданнях.

Таким чином, ми бачимо, що аудит - це перспективна область не тільки наукових досліджень, а і вдосконалень і досить прибуткова сфера діяльності.