Становлення аудиту в пострадянських країнах

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту. У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірмами) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і власне аудиторів у забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності. Аудит є обов’язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.

Наслідком розвитку ринкової економіки в СРСР, а згодом і в країнах СНД, у тому числі і в Україні, стало створення спільних та приватних підприємств, діяльність яких не підлягала відомчому контролю.

В Росії аудит пройшов тривалий розвиток починаючи з підготовчого етапу, який характеризується створенням госпрозрахункових ревізійних груп при Міністерстві фінансів СРСР, на які покладався обов’язок проведення фінансових перевірок діяльності кооперативів, приватних та спільних підприємств.

Наступні етапи:

1987-1989 рр., поява першої аудиторської фірми АТ «Інаудит» відповідно до постанови Союзу Міністрів СРСР «Про створення радянської аудиторської організації» від 8 вересня 1987р. №1033-245.

1989-1991 рр., прийняття Закону про аудиторську діяльність в СРСР, створення аудиторських фірм з одночасним формуванням громадських організацій бухгалтерів і аудиторів.

З 5 грудня 1991р. – з моменту прийняття Закону про аудит та затвердження «Тимчасових правил аудиторської діяльності» почався період стрімкого розвитку аудиторської діяльності в Росії.

В Білорусі останній етап був не таким бурхливим як в Росії, це пов’язано з менш розвинутим фондовим ринком, а також з тим, що навіть зараз регламентація аудиторської діяльності і її регулювання є компетенцією Кабінету Міністрів. В Казахстані Закон «Про аудиторську діяльність» було прийнято в жовтні 1993 р. Атестацій аудиторів у Казахстані здійснюється Кваліфікаційною комісією. при. Міністерстві фінансів Республіки Казахстан.

Яскравим прикладом того, що правильна організація роботи приносить гарні результати, - є сучасний стан Польщі. Ця країна подолала не легкий шлях, але зараз впевнено крокує вперед. Якраз її досвід варто було б перейняти для забезпечення аудиторської діяльності. Інститут аудиту в Польщі, створений на підставі Закону про перевірку і оприлюднення фінансових звітів, аудиторів і їх самоврядування, прийнятого 19 жовтня 1991р.

Аудит в Україні перебуває в стадії розвитку. Роботи вистачає, але якість роботи повинна відповідати її вартості, а результати – надійності аудиторських суджень. Основними напрямками розвитку аудиту в Україні можуть стати: розробка механізму практичного застосування МСА в Україні; внесення необхідних змін і доповнень

до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів, які впливають на регулювання аудиторської діяльності; збільшення ефективності щорічного підвищення кваліфікації аудиторів; сприяння науковим дослідженням у галузі аудиту; поглиблення співпраці з іноземними аудиторами та аудиторськими фірмами; розробка систем заходів для ліквідації монополії окремих аудиторських фірм.

Перехід до умов ринкової економіки не проходить безконфліктно і потребує від людей зміни свідомості та звичок. Сьогодні аудит не може обмежуватись лише перевіркою та констатацією відповідності фінансових звітів даними обліку. Аудитор як особа публічної довіри повинен сформулювати чітку виважену точку зору чи не має серйозних загроз для майбутньої діяльності суб’єкта господарювання і чи насправді існують об’єктивні передумови для надання позитивної оцінки фінансової звітності як правильного відображення реального стану справ фірми.