Договір на проведення аудиту: економіко-правовий аспект

Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником (ст. 20). Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Основним нормативно-правовим документом, який регулює укладання аудиторського договору, є Цивільний кодекс (ЦК) України, глави 16,52, 53, 63.

Слід зазначити, що правовідносини, які виникають між сторонами при наданні аудиторських послуг, суттєво відрізняються від правовідносин з приводу інших цивільно-правових договорів, наприклад, договорів підряду та ін. Дія норм ЦК відіграє рішучу роль при розробці форми та змісту договору про надання аудиторських послуг та визначенні відповідальності аудиторських фірм та аудиторів перед клієнтом. При цьому слід пам’ятати, що окремі статті ЦК носять імперативний характер, а інші – диспозитивний. Економічні суб’єкти не можуть не дотримуватись імперативних норм, тобто ними слід керуватися в точності і тільки так, як про це сказано у ЦК, і ні як інакше. Норми, які носять диспозитивний характер, діють тоді, коли інше не встановлено договором. Це означає, що якщо в договорі встановлена певна відповідальність, то наступає тільки та відповідальність, яка встановлена договором. У цьому розділі необхідно визначити види і ступінь відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов’язань за договором; обставини, що знімають відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов’язань за договором; можливість і необхідність вирішення спорів і суперечностей шляхом переговорів між сторонами договору чи в судовому порядку.

У ЦК України до системи договірних зобов’язань включений договір на надання послуг, і в тому числі платних, якому присвячена гл. 63. Вона встановлює правила надання таких послуг (нажаль їх зміст не розкривається), які не охоплюються іншими главами Цивільного кодексу. У п.1 ст. 901 ЦК під послугами розуміється вчинення певних дій або здійснення діяльності. Тобто предметом послуг є, як правило, відповідні дії, а не їх матеріалізований результат. У деяких випадках послуга, наприклад, аудит фінансової звітності, може привести до певного матеріалізованого результату – аудиторському висновку. Якщо економічний суб’єкт підлягає обов’язковому аудиту, то цей матеріалізований результат є метою послуги, оскільки, наприклад, зареєструвати проспект емісії акцій відкритого акціонерного товариства без аудиторського висновку неможливо. Але ж досягнення матеріалізованого результату нерозривно пов’язане зі здійсненням досліджень, виконанням контрольних дій тощо і складає з ним певну єдність. Саме за цією ознакою послуги можна відділити від підрядних відносин. Часто договори між аудиторськими фірмами і замовниками називають договорами підряду. Тому важливо визначити правовий статус договору про проведення аудиторської перевірки. Це договір про надання послуг, оскільки предметом договору є саме послуги як такі.