Застосування системи фінансового контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств

Досліджуючи проблему ефективності підприємницької діяльності в Україні можна дійти висновку, що однією з головних причин виникнення кризової ситуації на більшості підприємств є низький рівень організації внутрішньої системи управління. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва довели багатьох суб’єктів господарювання до межі банкруцтва. Станом на 1.01.2005р. в Україні із 981,054 діючих підприємств – 341,407 є збитковими. Істотним фактором, який зумовлює прийняття невірних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах саме розвиненої системи фінансового контролінгу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що проблемами ефективності підприємницької діяльності займаються багато науковців і практиків України, зокрема, таких як: Бланк І.О., Бутинець Ф.Ф., Гуляєва Н.М., Пушкар М.С., Терещенко О.А., Ушакова Н.М. та інші. Проте необхідно відмітити, що ні в Україні, ні в інших високорозвинених країнах немає чіткого та загальновизначеного уявлення про зміст і сутність фінансового контролю.

Метою статті є теоретичне обгрунтування можливостей впровадження системи контролінгу в практику наших підприємств на основі аналізу чинної системи управління з урахуванням досвіду зарубіжної практики, та надання практичних рекомендацій щодо створення ефективної програми системи контролінгу.

Більшість фахівців під фінансовим контролінгом розуміють функціональну систему планування, спостереження, аналізу відхилень фінансової діяльності підприємства, внутрішнього консалтингу та загального інформаційного забезпечення керівництва підприємством. Сутність фінансового контролінгу виявляється через його функції. Досі дослідники не виробили єдиних підходів щодо тлумачення та класифікації функцій фінансового контролінгу. Проте в теорії та практиці найчастіше виокремлюють наступні:

формування інформаційних каналів та інформаційного забезпечення для ефективної діяльності підприємства;

координація фінансової діяльності та фінансових планів;

стратегічне та оперативне планування;

контроль, ревізія та внутрішній аудит фінансової діяльності підприємства.

Зарубіжний досвід показує, що застосування фінансового контролінгу на підприємствах має сенс лише в тому випадку, коли менеджмент застосовує саме системний підхід до організації. Система фінансового контролінгу на вітчизняних підприємствах необхідна, насамперед, для прогнозування цін на продукцію і послуги та визначення вигідних умов їхньої реалізації, рівня знижок і націнок, для розрахунку очікуваних витрат і фінансових результатів, податкових платежів і створюваних резервів. Контролінг повинен реагувати навіть на самі слабкі сигнали, тобто отримувати завчасну інформацію, оперативно втручатися у процеси, які загрожують підприємству, виявляти та послаблювати вплив негативних тенденцій. Для такої ефективної діяльності служба контролінгу повинна інтегрувати свою систему з системою бухгалтерського обліку і звітності. Так, система фінансового контролінгу покликана забезпечувати керівництво підприємства об’єктивною, достовірною і своєчасною інформацією. Невиконання системою цього призначення може призвести до втрат на підприємстві, оскільки відсутність достовірної інформації спричиняє невірні управлінські рішення, що згодом відбиваються на роботі і загальному фінансовому стані підприємства.

В теоретичній літературі існують пропозиції щодо застосування у системі контролінгу організаційно-економічної моделі «дерева цілей». Але основним недоліком її функціонування є цільова спрямованість на виконання поставлених завдань. Більш доцільним є використання так званої діаграми «причин і результатів», що зосереджена на безпомилковому виконанні функцій контролінгу.