Аудит матеріальних необоротних активів

Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції в систему міжнародних економічних відносин, виникненням підприємств різних форм власності. До розвитку підприємства залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, надаються кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб’єктів господарювання, що може бути досягнуто в результаті аудиторської перевірки. Одним із найбільш важливих етапів аудиту господарської діяльності є перевірка операцій пов’язаних з необоротними матеріальними активами.

Складність цього процесу полягає в тому, що аудит основних засобів включає коло задач пов’язаних з оцінками правильності визначення необоротних та інших матеріальних активів. А також:

перевірка оцінки необоротних матеріальних активів;

аудит витрат, пов’язаних з експлуатацією необоротних матеріальних активів;

точність нарахування амортизації необоротних матеріальних активів;

правомірність проведення переоцінки та індексації необоротних матеріальних активів;

перевірка вибуття необоротних матеріальних активів;

розкриття інформації про необоротні матеріальні активи у примітках до фінансової звітності.

Найбільша увага приділяється питанню, в якому визначається особливості методології перевірки матеріальних необоротних активів. До основних етапів якої відносяться: визначення об’єктів та суб’єктів перевірки; визначення методів за допомогою яких здійснюється перевірка, визначення процедур, за допомогою яких визначають відхилення, а також аудитором визначається ступінь впливу відхилення на достовірність фінансової звітності.


Перевірка наявності основних засобів проводиться двома способами: або шляхом інвентаризації, або шляхом документальної перевірки. Другий спосіб полягає в тому, що об’єкт основних засобів вважається наявним, якщо існують: документ, який підтверджує його придбання, акт прийому передачі ОЗ-1; в регістрах обліку зроблений відповідний бухгалтерський запис.

Отже, підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку, класифікації та оцінки всіх видів активів доцільно починати з найбільш вагомих статей з точки зору їх питомої ваги в балансі. Найчастіше це статті необоротних активів. Крім того, структура і оцінка необоротних активів, які звичайно формуються за рахунок власного капіталу, дають можливість визначити ефективність використання коштів підприємства.