Державний аудит: проблеми та перспективи розвитку

Розвиток ринкових відносин в Україні потребує реорганізації системи контролю, а саме зміни його ідеології та мети, яка полягає не у тому, щоб знайти після закінчення бюджетного періоду якнайбільше порушень, коли збитки важко або і в загалі неможливо відшкодувати, а допомогти розпорядникам бюджетних коштів попередити їх або хоча б мінімізувати наслідки уже вчинених порушень. Тобото, сьогодні викникає необхідність запровадження у бюджетній сфері нової менш фіскальної, але більш оперативної та партнерської форми контролю – державного фінансового аудиту.

Запровадження державного аудиту як найновішої самостійної форми державного фінансового контролю, безумовно, пов’язане з численними проблемами. До основних з них належать наступні:

через новизну державного аудиту не визначено головні принципи, процедури та відсутні обґрунтування методів здійснення даної форми фінансового контролю;

не вирішене питання інформаційного та програмного забезпечення аудиторського процесу;

не визначені функції аудиторів, їх права, етині норми діяльності, обовязки та відповідальність;

чітко не визначені користувачі інформації, яка буде отримана у результаті державного аудиту;

не встановлено форму вихідних документів, які мають складатися за результатами державного аудиту;

не визначено місце державного аудиту у системі державному фінансовому контролі;

відсутність критеріїв та нерегульованість процедури вибору об'єктів аудиту;

неготовність кадрів ДКРС до сприйняття зміни філософії державного фінансового контролю;

відсутністю правових гарантій нефіскальності державного аудиту;

неврегульованість взаємовідносин між державними фінансовими органами з приводу призначення і проведення державного аудиту та використання його результатів.


В нашій базі є такі дипломні роботи з державних фінансів управління фінансами


Враховуючи сучасне розуміння аудиту і існуючу ситуацію, яка склалася в державі, нам потрібно концептуально по-іншому підійти до законодавства про фінансовий контроль, до його цілісного бачення, до глибинного розуміння аудиту.

Від жорсткого контролю у формі ревізій та перевірок держава переходить до нефіскальних форм контролю, метою яких є не стільки встановлення порушень, скільки запобігання їм та підвищення ефективності господарювання в державному секторі економіки. Отже, запровадження державного фінансового аудиту повинно спиратись на суттєве підвищення професійного рівня фахівців служби, її авторитету, а також на належне сприйняття суспільством.

Державний аудит суб'єктів господарювання державного сектора економіки, які не є бюджетними установами, органами ДКРС ще не здійснюється і запровадження цієї роботи є наступним пріоритетним напрямом вдосконалення роботи ДКРС.