Аудит адміністративної діяльності в бюджетній сфері

Нові реалії суспільного буття в ринкових умовах, глибока еволюція соціально-економічних відносин на основі ринкової парадигми мотивації й стимулювання прогресу породжують необхідність переосмислення і перебудови аудиту адміністративної діяльності, він же - операційний, управлінський аудит, чи аудит ефективності, завданням якого є визначення рівня ефективності, економічності й результативності державних програм, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначенного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обгрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Основні засади проведення аудиту адміністративної діяльності в бюджетній сфері регламентовані постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004р., №1017 «Про затвердження Порядку проведення органами Державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм», та Постановою Колегії ГоловКРУ України від 8 жовтня 2004р., №11 «Про Концепцію запровадження у роботу органів Державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ». Слід зазначити, що останнім часом в економічній періодиці почали з’являтися певні пропозиції у цьому напрямку. Зокрема, можна назвати праці Є.М Романіва, І.Р. Волянського, І.Б. Стефаника, Н.І.Рубан.

Основною метою написання статті є нагальне проведення аудиторської перевірки процесів накопичення, збору та споживання фінансових ресурсів державними органами.

Аудит адміністративної діяльності, крім ревізійних дій, використовує такі інструменти, як статистичні порівняння й аналітичні гіпотези і висновки. Завдяки чому визначається ефективність та економічність державних програм, фінансових вкладень, результативність господарування підконтрольних суб’єктів. За такого аудиту здійснюється порівняння наявного методу освоєння фінансових ресурсів із гіпотетично змодельованим методом їхнього використання.

У чому ж полягає нагальність застосування адміністративного аудиту саме нині? Спробуємо відповісти на це. Щорічний приріст обсягу дохідної частини бюджету занадто малий для того, щоб у екстенсивний спосіб шляхом збільшення бюджетного фінансування державних програм, особливо соціального спрямування, досягти суттєвого поліпшення кінцевого результату. Проте цього можна досягти за умови використання розпорядником бюджетних коштів рекомендацій з усунення недосконалих методів у реалізації державних програм, підвищення ефективності використання наданих ресурсів, що міститимуться у висновках аудиту адміністративної діяльності підконтрольного суб’єкта. Саме це і є головною метою проведення аудиту.

Підсумовуючи сказане, спробуємо окреслити коло найважливіших питань адміністративної діяльності, які обов'язково треба піддавати аудиту. Це:

аналіз вихідних техніко-економічних умов цільової бюджетної програми, механізму реалізації програмних вимог;

наявність альтернативних шляхів реалізації державної програми та можливість їхнього використання;

вибір оптимальних методів досягнення мети при виконанні програми;

раціональне використання чинної нормативно-правової й адміністративної бази для забезпечення максимального ефекту;

наявність чи відсутність зайвих елементів виконавчої структури програми, що не впливають на якість виконаної роботи і, в кінцевому підсумку, не несуть суттєвого навантаження при досягненні очікуваного результату;

оцінка якості (після завершення програми) отриманих результатів (товарів, робіт, послуг).