Модель інтеграції корпоративних структур та консолідації підприємств

З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції Антимонопольний комітет України здійснює державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання. Питання концентрації підприємств України регламентуються Законом України про захист економічної конкуренції [1]. Можливі варіанти концентрації суб'єктів господарювання наведені на рис.1.1. Слід відзначити, що процеси концентрації суб'єктів господарювання призводять до утворення не тільки юридичних, але й економічних об’єднань, тобто, до формування консолідованих груп підприємств.

Процеси концентрації підприємств нерозривно пов’язані з утворенням холдингових структур. У країнах з перехідною економікою найважливішою процедурою, пов’язаною з формуванням холдингів слід вважати процедуру перетворення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис.1.1. Варіанти концентрації суб'єктів господарювання

 

Розрізняють два варіанти такої процедури. Перший варіант: перетворення підприємства на АТ та наступна реорганізація, що супроводжується відокремленням дочірніх підприємств. Другий варіант: спочатку засновуються дочірні фірми, а потім держава передає холдингу свої акції цих підприємств. Але є відмінний від способу заснування компаній у ході перетворення підприємств спосіб: формування холдингу шляхом купівлі акцій на фондовому ринку. Слід підкреслити, що в разі суттєвого впливу держави на діяльність холдингу, процес передачі акцій на етапі реструктуризації підприємства супроводжується процесом приватизації, яка розпочинається у той момент, коли акції холдингу продаються третім особам. З огляду на приватизаційні процедури доцільно конкретизувати, хто і в який спосіб може приймати рішення про продаж акцій і випуск нових акцій холдингу.

Ринок цінних паперів в Україні розвивався із самого початку як ринок корпоративного контролю, і в цей час інтенсивний процес обігу акцій суттєво змінює склад власників підприємств, активізуючи переділ власності між учасниками фондового ринку - власниками акцій.

На ринку корпоративного контролю проводяться злиття, поглинання й викупи борговим фінансуванням. У світовій практиці прийнято визначати поглинання як оплачену угоду, у результаті якої відбувається перехід права власності на корпорацію. Поглинання у світовій практиці є класичним прикладом об'єднання компаній.

Процедури поглинання найбільш повно дозволяють розкрити методологію системи консолідованого обліку й фінансової звітності, тому зупинимось детальніше на його характеристиці.

В угоді про спосіб поглинання беруть участь дві сторони: корпорація-покупець і корпорація-ціль (продавець). Можливі наступні форми поглинання:

компанія-покупець робить тендерні пропозиції (пропозиції викупити більше 50% акцій компанії-цілі) менеджменту корпорації - цілі. Таку пропозицію називають "дружнім" поглинанням.

корпорація-покупець робить тендерну пропозицію акціонерам корпорації-цілі, минаючи при цьому її менеджмент. Таке поглинання називають "твердим" поглинанням.

Термін «злиття» буде використовуватись при визначенні угоди у випадку дружнього поглинання, у результаті якого відбувається об'єднання компаній, що супроводжується конвертацією акцій фірм, які зливаються, зі збереженням складу власників і їхніх прав.

Тендерні пропозиції можуть бути двох типів: умовні й безумовні. Умовна тендерна пропозиція фірми-покупця набуває чинності (виконується) тільки тоді, коли на ринку можна викупити точно вказану кількість акцій. Безумовна тендерна пропозиція діє незалежно від кількості акцій, доступних для покупки корпорацією-покупцем. У свою чергу, умовні й безумовні тендерні пропозиції можуть бути обмеженими й необмеженими. Здійснюючи необмежену тендерну пропозицію, організація-покупець апріорі зобов'язується викупити будь-яку кількість акцій організації-цілі.

В обмеженій тендерній пропозиції корпорація-покупець установлює певне граничне значення кількості акцій в абсолютному або процентному вимірі, які вона зобов'язується викупити у відповідності зі зробленою тендерною пропозицією. (рис. 1.2.)

У вітчизняній практиці широке поширення одержав новий вид угоди ринку корпоративного контролю - викуп борговим фінансуванням. Останній постає як сукупність фінансових операцій, сутність яких полягає у тому, що група інвесторів викуповує більшість боргових зобов'язань корпорації–цілі, набуваючи статусу її основного кредитора. Потім або конвертує боргові зобов'язання у звичайні акції організації-цілі, або довівши підприємство - ціль до критичної крапки банкрутства стає першим претендентом на поглинання, як основний кредитор.

 

 

 

 


 

 

 

 


Рис 1.2. Об'єднання підприємств способом поглинання

 

МСФЗ 3 "Об'єднання компаній" у такий спосіб визначає консолідацію підприємств: "Структурно об'єднання компаній може бути здійснено самими різними способами, які визначаються юридичними, податковими й іншими причинами. Це може бути придбання підприємством капіталу іншого підприємства або придбання чистих активів підприємства. Воно може здійснюватися шляхом емісії акцій або передачі грошових коштів, еквівалентів грошових коштів або інших активів. Також операції можуть здійснюватися між акціонерами компаній, що поєднуються, або між однією компанією й акціонерами іншої компанії. Результатом об'єднання компаній може стати: створення нової компанії, що здійснює контроль над компаніями, які поєднуються, передача чистих активів однієї або більше компаній, що об’єднуються, іншій або ліквідація однієї або більше компаній, що об’єднуються. У випадку, якщо характер операції відповідає визначенню об'єднання компаній, що міститься в цьому Стандарті, то його вимоги по обліку й розкриттю інформації застосовуються незалежно від конкретної структури, прийнятої для цього об'єднання" [2, с.543].

Отже, формування консолідованих груп підприємств може відбуватися шляхом придбання, об’єднання інтересів, злиття (приєднання, поділу, перетворення), виділу, участі у капіталі підприємств. [3, с.34].

 

ЛІТЕРАТУРА :

 

Закон України “Про захист економічної конкуренції” із змінами від 31.05.2005 N 2596-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. - № 12. С.64.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000: Перекл. з англ. / За ред. С.Ф. Голова: - К. : Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2000.- 1272 с.

Лучко М.Р. Консолідована фінансова звітність : теоретична концептуалізація побудови: Монографія. – К.: Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 2007. – 263 с.