Формування інформаційного суспільства і концептуальні засади моделювання системи бухгалтерського обліку

Перехід України від індустріального до постіндустріального суспільства, яке останнім часом починають трактувати як інформаційне, в принципі означає не лише зміну сприйняття світу, певну переоцінку моральних цінностей і життєвих орієнтирів, але й вихід на передній план методу аналізу в науковому пізнанні та ідеї безперервного прогресу в науці й техніці.

Індустріальне суспільство, побудоване на інформації, у свою чергу, вимагає нових підходів до її формування та визначення критеріїв якості. У цьому контексті об‘єктом особливої уваги стає бухгалтерський облік як основна інформаційна база, як центр інформаційного забезпечення виробничо-фінансової діяльності господарюючих суб‘єктів. Зафіксована в ньому з допомогою спеціальних методичних і технічних прийомів інформація після певного переформатування складає основу інформаційного забезпечення управління економікою як на мікро, так і на макрорівні.

Як справедливо зазначає відомий російський вчений-економіст проф. В.Ф. Палій “Інформаційна економіка змінює не лише характеристику виробництва й економічних відносин, але й самі інформаційні технології, що мають безпосередній вплив на бухгалтерський облік, а, відповідно, на концепції, які покладені в основу його теорії. Серед них:

• розвиток засобів зв‘язку, передавання даних та обчислювальної техніки;

• нові можливості документування фактів господарської діяльності, їх реєстрації та архівування. Очевидно, що історично існуючі форми бухгалтерського обліку себе вичерпали;

• нові об‘єкти (елементи) бухгалтерського обліку, насамперед інтелектуальні, такі як знання, інформація, інтелектуальна власність і т.п. , що породжують нові форми товару [1, с. 5-6].

Суть проблеми. Із запровадженням реальних ринкових відносин в економіці України цілком закономірно постала проблема формування для потреб управління інформаційної системи, яка б якнайповніше відповідала його цілям та основним завданням. Оскільки на рівні господарюючих суб’єктів головною інформаційною базою є бухгалтерський облік, то на перший план при цьому виходять питання удосконалення способів і прийомів збирання, узагальнення та сегментації в необхідних розрізах управлінської інформації. А зазначене у свою чергу вимагає зміни самої “філософії” бухгалтерського обліку.

Оскільки система обліку, яка існувала в часи адміністративно-командної системи управління, для задоволення інформаційних потреб практично непридатна, то закономірно, що більшість українських економістів почали активні дослідження щодо поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський і можливостей використання останнього на теренах держави.

Не дивлячись не незавершеність на даний час наукової дискусії, важливим у ній є необхідність обліку для управління, тобто системи збору та опрацювання інформації в розрізі, максимально придатному для прийняття рішень. Однак, це, що нове для української економічної науки, в принципі, має історичні корені. Зокрема, ще один з відомих італійських вчених ХУ11 ст. в галузі бухгалтерського обліку Бастіано Вентурі (1655) дав трактування обліку як галузі адміністративного права й описав предмет бухгалтерського обліку як практичну реалізацію адміністративних функцій будь-якого підприємства [2, с. 68]. Саме, починаючи з праць цього автора, на перше місце в обліку виходить його мета, пов’язана з управлінням господарськими процесами. Метою бухгалтерії – формування інформації насамперед для управління господарськими процесами вважають й більшість американських теоретиків бухгалтерського обліку. В США й одержали розвиток як теорія, так і практика управлінського обліку.

Таким чином, завдяки зусиллям науковців в даний час під егідою управлінського обліку завершується формування унікальної інформаційної системи, призначеної для обслуговування потреб управління господарюючих суб’єктів, свого роду специфічної інформаційної моделі.

Підхід до бухгалтерського обліку як особливої інформаційної моделі досліджувався в літературі ще у Х1Х столітті. Зокрема, на його початку Мартін Батайль спробував тлумачити основні облікові категорії як моделі. Наприкінці Х1Х ст. відомий швейцарський бухгалтер Й.Ф. Шер висунув балансову теорію обліку, основу якої становила функціональна модель чотирьох типів господарських операцій; Дж. Чербоні запропонував логісмографічну модель обліку, за якою синтетичні й аналітичні рахунки було приведено до стрункої ієрархічної системи. Уже на початку ХХ ст. Є.Є. Сіверс став широко застосовувати в процесі навчання моделі рахунків; М.О. Блатов сконструював комплексну модель обліку господарських операцій. Саме в роботах останніх авторів простежується підхід до бухгалтерського обліку як до інформаційної моделі господарського процесу [3, с. 57].

У подальшому проблемами моделювання бухгалтерського обліку для напрацювання варіантів інформаційних систем управління виробничо-господарськими процесами займались Е.К. Гільде, А.А. Шапошніков та Р.С. Рашитов. З українських вчених проблеми моделювання в системі бухгалтерського обліку вивчав проф. А.С. Бородкин [4].

Бухгалтерський облік, як справедливо відмічає К.Е. Каллас, є складною системою, в якій вирішуються багатоцільові завдання. Систему бухгалтерського обліку формують факти господарської діяльності, котрі узагальнюються на рахунках. Цим визначена межа бухгалтерського обліку [5, с.11] .

Очевидно, що у будь-якій економічній системі управління базується на основі економіко-організаційних моделей, які, по суті, формують образ об‘єкта. Іншими словами: модель – це макет, який у певних завданнях заміняє оригінал. Ще одна особливість полягає в тому, що при формуванні моделей використовують економіко-математичні методи, головне призначення яких полягає в математичному описі досліджуваного процесу факту чи явища.

Виходячи з наведеного, окремі економісти вважають облік своєрідним моделюванням господарських процесів. Наприклад, проф. В.Ф. Палий і проф. Я.В. Соколов переконані, що “...сам бухгалтерський облік є не чимось іншим, як кількісною моделлю господарської діяльності” [6, с. 111]. В принципі з цим можна погодитись, “...оскільки бухгалтерський облік як система оперує великим числом взаємозв‘язаних змінних величин, він може бути представлений у вигляді певної моделі, а процес формування цієї моделі підпорядковується закономірностям моделювання. Основою облікової науки довгий час був дедуктивний принцип організації знання, що є найпростішим з методів побудови науки. Дедуктивна система – завжди система однопорядкових елементів, а рух всередині її зводиться до комбінаторних перетворювань елементів. Моделювання – складніший метод наукового пізнання, роль його в сучасних умовах зростає насамперед внаслідок виникнення все нових галузей знань, галузей наукової і практичної діяльності...” [7, с. 9-10].

Ми не ставили собі за мету провести у даній публікації повну класифікацію існуючих економіко-організаційних моделей, оскільки, по-перше, вона досить громіздка і, по-друге, об‘єктом нашого дослідження є проблеми моделювання лише в бухгалтерському обліку. Однак, в цьому контексті не можна оминути увагою питання існування так званих інформаційних моделей, призначений для формування інформаційної бази й управління. Насамперед, слід зазначити, що більшість економістів абсолютно справедливо заперечують доцільність використання терміну “інформаційна модель”, оскільки будь-яка модель є інформаційною. Очевидно, що основою моделі як результату і моделювання як процесу є інформація, яка виконує роль абстрактного зображення (відображення) реальних фактів господарської діяльності господарюючих суб‘єктів.

В свою чергу, формування моделей бухгалтерського обліку безпосередньо залежить від організації останнього. На думку А.А. Шапошнікова “Організація бухгалтерського обліку підпорядкована головному завданню – системному перетворенню обліково-економічної інформації про господарські явища і процеси з метою ефективного впливу на них через систему управління...Методологічною ж основою організації обліку є моделювання, оскільки у відповідності з визначенням дає можливість виділити оптимальне співвідношення елементів організації, впорядкувати їх у відповідності з вирішуваними завданнями” [7, с. 45-47].

Таким чином, перефразовуючи наведене вище, можна стверджувати, що у загальному вигляді моделювання в бухгалтерському обліку є завершеною формою його організації. Виходячи з теорії систем, існування самостійної інформаційної бухгалтерської системи сумніву не викликає. У свою чергу, вона поділяється на окремі підсистеми за функціональними ознаками: облік основних засобів та нематеріальних активів, матеріальних ресурсів, праці і заробітної плати, витрат на виробництво і т.д.

Як на наш погляд, між моделями, системою і підсистемами існує безпосередній зв‘язок. Для роз‘яснення цього насамперед наведемо ряд постулатів.

По-перше, моделювання в бухгалтерському обліку не є ані новим явищем у бухгалтерському обліку, ані якимось новим елементом його методу - реальні господарські процеси з допомогою системи інформації моделювались, починаючи з часу виникнення обліку як виду практичної діяльності.

По-друге, бухгалтерський облік як інформаційна система, яка всесторонньо характеризує виробничо-фінансову діяльність господарюючих суб‘єктів, може бути представлений у виді певної моделі.

По-третє, інформаційні моделі в бухгалтерському обліку логічно розглядати як засіб удосконалення діючих методик бухгалтерського обліку.

Таким чином, виходячи з наведеного, моделювання в бухгалтерському обліку є системним способом узагальнення його діючої регламентації на різних ієрархічних рівнях управління. Обґрунтовуючи взаємозв‘язок моделювання з інформаційною системою бухгалтерського обліку, вже згадувані нами проф. В.Ф. Палій і Я.В. Соколов відзначають, що “Разом з тим, незалежно від ступеня ізоформізму, бухгалтерський облік як модель господарської діяльності представляє собою систему первинної документації (повідомлень) та облікових регістрів (вихідна інформація), яка виступає як перший ступінь бухгалтерського моделювання. Однак на рівні цього ступеня вирішальне значення з точки зору самого бухгалтерського обліку, його практичної реалізації і науки мають не самі первинні документи і не регістри, а моделі вхідної та вихідної інформації.

Його другій ступінь представлений планом рахунків, подвійний запис здійснює інформаційні зв‘язки між ними... Перший й другий ступені тісно пов‘язані між собою: система рахунків задає логічний і змістовний бік бухгалтерським регістрам.

Третій ступінь включає дві групи дидактичних моделей: балансові рівності і моделі відображення господарських операцій в бухгалтерських рахунках. ... Четвертий ступінь передбачає перелік , які дозволяють знаходити принципово нові методологічні рішення... І, нарешті, п‘ятий ступінь складається з моделей, досліджуваних в економічному аналізі ” [6, с. 112].

При цьому практичними задачами економіко-математичного моделювання, окрім аналізу динаміки розвитку економічних об‘єктів і процесів, економічного прогнозування та передбачення найбільш ефективних напрямків розвитку економічних процесів, є вироблення управлінських рішень, що забезпечують раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів системи на всіх рівнях господарської ієрархії [8, с. 8]. Р.С. Рашитов також пропонує конкретну модель системи обліку, яка складається з чотирьох взаємозв‘язаних підмоделей: первинної облікової інформації, системи рахунків, звітності й аксіоматичної структури. В результаті логіко-математичної формалізації ним побудована єдина логіко-математична модель на основі виділення і явного формулювання тих вихідних принципів, які лежать в основі системи обліку [9, с. 62].

Що стосується ієрархічних рівнів економіки, то розгляд моделей бухгалтерського обліку насамперед слід розглядати на міжнародному рівні. Очевидно, що система бухгалтерського обліку формується з врахуванням особливостей суспільного укладу, підприємницького середовища, та, навіть, ментальності й інших національних особливостей. Виходячи з цього, як не дивно, але навіть принцип подвійного запису в окремих державах має певні нюанси інтерпретації.

Як справедливо відмічають Н.С. Гуляєв і Л.Н. Вєтрова, у світі не існує двох країн з ідентичними системами обліку. На їх думку, “Можна виділити чотири групи країн, кожна з яких об‘єднана за деякими загальними підходами. Це насамперед англомовні країни, далі – континентальні, потім латиноамериканські і, на кінець, окремі країни Східної Європи.

У відповідності з цим за рубежем були сформовані три основні моделі бухгалтерського обліку:

англо-американська;

континентальна;

південноамериканська (латиноамериканська).

Крім того, створюються нові моделі [10, с. 7-8].

В свою чергу, кожна країна, як правило, формує в ранках тої чи іншої світової моделі, й власну національну модель бухгалтерського обліку. Остання також поділяється на окремі галузеві моделі (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв‘язок тощо). Однак, і в середині окремих галузей виникає потреба в розробці окремих моделей, які мають враховувати технологічні й організаційні особливості виробничих процесів. Зазначене в повній мірі відноситься і до окремих господарюючих суб‘єктів, їх виробничих підрозділів тощо.

Усе це є, як на наш погляд, закономірним явищем і повністю відповідає загальній теорії систем.

Висновки. Таким чином, викладене вище дозволяє констатувати, що проблема моделювання явищ і процесів в системі бухгалтерського обліку, не дивлячись ряд фундаментальних публікацій в літературі радянського періоду, стосовно умов ринкового середовища практично не досліджена. На нашу думку, основною аксіомою, яку необхідно при цьому засвоїти і, виходячи з якої слід проводити вивчення зазначеної проблеми, є те, що модель – це завжди система. Але не кожна система є завершеною моделлю, оскільки система бухгалтерського обліку фіксує реальний стан регламентації облікових операцій, а облікова модель окрім того ще й показує напрями її удосконалення.

Очевидно, що дослідження питань моделювання в бухгалтерському обліку важливе у сьогоднішніх умовах формування повноцінних ринкових відносин і, одночасно, системи бухгалтерського обліку, яка насамперед найкраще відповідала вимогам користувачів інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.

 

Використана література

Палий В.Ф. Теория бухгалтерского учета: современные проблемы. – М.: Бухгалтерский учет, 2007. – 86 с.

Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учеб.пособие для вузов. – М.: Аудит: ЮНИТИ, 1996. – 638 с.

Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. – К.: Знання-Прес, 2003. – 349 с.

Бородкин А.С. Учет издержек производства в системе хозяйственного расчета. –К.: Вища школа, 1975. – 233 с.

Каллас К.Э. Организация автоматизированной информационной системы бухгалтерского учета. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 176 с.

Палий В.Ф., Соколов Я.В. АСУ и проблемы теории бухгалтерского учета. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 224 с.

Шапошников А.А. Классификационные модели в бухгалтерском учете. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 144 с.

Жебка В.В., Левченко В.В., Лещинський О.Л. Математичні методи моделювання економічних систем і процесів. – К.: Дельта, 2006. – 272 с.

Рашитов Р.С. Логико-математическое моделирование в бухгалтерском учете. – М.: Финансы,1979. – 244 c.

Гуляев Н.С., Ветрова Л.Н. Основные модели бухгалтерского учета и анализа в зарубежных странах. - М.: КНОРУС, 2004. – 144 с.