Розробка та аналіз регіональної моделі міжгалузевого балансу

Актуальність теми та постановка проблеми. Сучасна структура економіки характеризується наявністю тісних взаємозв’язків між всіма секторами і сферами народногосподарського комплексу. З кожним роком підвищується значення, а, отже, і обсяг відповідальності органів місцевого самоврядування за проведення соціально-економічної політики. Не дивно, що при цьому зростають вимоги до використовуваних методів аналізу і прогнозування наслідків прийнятих рішень на регіональному рівні. У зв’язку з вищесказаним дуже перспективним виглядає широке застосування сучасних економіко-математичних методів для вибору пріоритетних напрямків стійкого розвитку регіональної соціально-економічної системи. Досвід провідних економічно-розвинутих держав світу (Японія, США, Канада, країни Євросоюзу) свідчить про досягнення значних успіхів у використанні моделей міжгалузевого балансу (МГБ) на регіональному рівні, зокрема в таких надзвичайно важливих аспектах, як визначення рівня тіньової діяльності суб’єктів господарювання на регіональному рівні, розрахунок податкового потенціалу регіону та перспектив його нарощування, складання структурних прогнозів розвитку системи виробництва і використання продукції регіону та в багатьох інших.

Таким чином, проблема розробки моделей ефективного прогнозування та управління розподілом валового продукту регіону в галузевому розрізі є дуже актуальною. Проте, на сьогоднішній день в нашій країні моделі регіонального МГБ практично не розробляються і не використовуються при управлінні соціально-економічним розвитком регіонів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На макроекономічному рівні Україною вже досягнуті значні успіхи у розробленні й використанні моделей МГБ. Щороку Міністерством економіки складаються звітні міжгалузеві баланси, в яких до 2000 року виділялися галузі економіки відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ), а починаючи з 2000 року – види економічної діяльності, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД). Розробкою макроекономічних моделей займаються також ряд провідних вітчизняних науково-дослідних інститутів, зокрема Інститут кібернетики АН України, Інститут економічного прогнозування АН України, Науково-дослідний економічний інститут, Києво-Могилянська академія, Міжнародний центр перспективних досліджень. Досить велика кількість практичних і теоретичних досліджень макромоделей МГБ представлена в публікаціях М.Скрипниченко, В.Олефіра, Т.Приходько, І.Ляшенко, В Попової та ін. Проте на мезоекономічному, регіональному рівні робляться лише перші спроби, перші кроки у розробленні та використанні моделей МГБ. Одним із таких кроків можна вважати працю Є.Сахно під назвою „Регіональна модель міжгалузевого балансу” [1].

Основи побудови моделей МГБ були закладені американським економістом російського походження В.Леонтьєвим. Детально теоретичні аспекти розробки і використання таких моделей викладені в [2, 3, 4, 5].

Головною метою цієї статті є розробка та оцінка моделі міжгалузевого балансу Кіровоградської області на основі офіційних статистичних даних за 2005 рік [6].

Виклад основного матеріалу. В найбільш спрощеному вигляді під балансовим методом можна розуміти метод взаємного співставлення наявних матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та потреб у них. Якщо описувати економічну систему в цілому, то під балансовою моделлю розуміють систему рівнянь, кожне з яких виражає вимогу балансу між виробленою окремими економічними об'єктами кількістю продукції і сукупною потребою в цій продукції. При такому підході економічна система складається з економічних об'єктів, кожний з яких випускає деякий продукт, частина якого споживається іншими об'єктами системи, а інша частина виводиться за межі системи в якості її кінцевого продукту [7]. Модель МГБ дозволяє визначати пропорції обміну між різними галузями економіки й охарактеризувати її галузеву структуру через склад продукції (робіт, послуг), що випускаються [8].

Для побудови моделі МГБ Кіровоградської області ми будемо використовувати наступні вихідні показники:

n – кількість галузей (видів економічної діяльності за КВЕД), за якими здійснюється аналіз;

– вектор обсягів випуску економічної системи, та – обсяги випуску продукції за галузями ();

– матриця проміжного споживання, – обсяги використання продукції продукції i–ї галузі при виробництві продукції j–ї галузі.

Розрахункові показники моделі:

– вектор кінцевої продукції, – обсяг кінцевого використання продукції i–ї галузі (включає витрати на кінцеве споживання та валове нагромадження капіталу);

– вектор умовно чистої продукції, – умовно чиста проукція j–ї галузі (включає суму амортизаційних витрат (cj), витрат на оплату праці (vj) та обясг чистої продукції (mj)).

При побудові моделі обмежимося лише наступними видами економічної діяльності:

А – сільське господарство, мисливство, лісове господарство;

B – рибне господарство;

С – добувна промисловість;

D – обробна промисловість;

E – виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;

F – будівництво;

I – транспорт та зв’язок.

Тільки ці види економічної діяльності (галузі) представляють реальний сектор виробництва, всі інші (готелі і ресторани, освіта, охорона здоров’я, державне управління тощо) є просто надбудовою над економічною системою і фактично нічого не виробляють, а лише споживають.

Як видно з таблиці 1, основу балансу становить сукупність n галузей матеріального виробництва (n=7). З метою збереження збалансованості системи виробництва і споживання продукції регіону, крім шести вищеописаних галузей (А-І) в таблицю МГБ додано по одному додатковому рядку і стовпчику, в яких розміщені узагальнені дані по видах економічної діяльності G, H, J-O.

Кожна галузь фігурує в балансі одночасно і як виробляюча, і як споживаюча. Галузі-виробнику продукції відповідає визначений рядок, а галузі-споживачу – визначений стовпчик таблиці.

 

 

 

Таблиця 1

 

Міжгалузевий баланс Кіровоградської області у 2005 р., млн. грн.

 

Міжгалузеві потоки продукції

Галузі–споживачі продукції, j 

Сума

матер.

витрат

Кінцева продукція

(i)

Валовий випуск

()

А

B

C

D

E

F

I

Інші

Галузі–виробники продукції, i

кількість підприємств – 1411, в т.ч.

385

6

16

173

35

117

81

598

А

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

219,9

0,1

-

610,6

-

0,2

1,2

33,1

865,1

2773,9

3639

B

Рибне господарство

-

0,1

-

0,6

-

-

-

-

0,7

9,3

10

C

Добувна промисловість

3,3

0,6

5,0

16,5

1,1

9,5

0,3

1,0

37,3

251,7

289

D

Переробна промисловість

405,0

0,5

25,6

957,7

46,3

128,1

55,1

100,9

1719,2

2252,8

3972

E

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

23,2

0,1

6,3

108,5

81,1

2,4

9,1

26,2

256,9

119,1

376

F

Будівництво

1,9

-

0,2

21,5

6,9

24,6

1,8

9,4

66,3

707,7

774

I

Транспорт та зв’язок

6,6

-

0,3

8,7

0,3

1,7

1,8

3,2

22,6

1709,4

1732

G, H, J-O

Інші

0,5

-

1,2

0,4

0,8

-

-

0,2

3,1

3516,9

3520

Всього спожито

660,4

1,4

38,6

1724,5

136,5

166,5

69,3

174

2971,2

11340,8

 

Умовно чиста продукція (Zj)

2978,6

8,6

250,4

2247,5

239,5

607,5

1662,7

3346

11340,8

 

 

Валовий випуск (Q)

3639

10

289

3972

376

774

1732

3520

 

 

14312

 

Розглядаючи схему балансу по стовпчиках, можна зробити очевидний висновок, що підсумок матеріальних витрат будь-якої споживаючої галузі та її умовно чистої продукції дорівнює валовій продукції цієї галузі. Даний висновок можна записати у виді співвідношення:

 

. (1)

 

Розглядаючи схему МГБ по рядках для кожної виробляючої галузі, можна побачити, що валова продукція тієї чи іншої галузі дорівнює сумі матеріальних витрат споживаючих її продукцію галузей і кінцевої продукції даної галузі:

 

. (2)

Підсумовуючи по всіх галузях рівняння (1) одержимо:

 

. (3)

 

Аналогічне підсумовування рівнянь (2) дає:

 

. (4)

 

Для нашої моделі маємо:

(млн. грн.);

(млн. грн.).

Ліві частини обох рівностей рівні, тому що являють собою весь валовий продукт виробничо-економічної системи. Перші доданки правих частин цих рівностей також рівні, їхня величина дорівнює підсумку першого квадранта (в таблиці 1 цей квадрант позначений подвійною границею). Отже, повинне виконуватись співвідношення:

 

. (5)

 

В нашій моделі: млн. грн.; млн. грн.

У цілому останнє рівняння показує, що в міжгалузевому балансі дотримується найважливіший принцип єдності матеріального і вартісного складу національного (регіонального) доходу.

Проаналізуємо отримані результати. Як видно з таблиці 1, найбільші за абсолютним значенням міжгалузеві потоки відносяться до двох галузей: сільського господарства (код А) та обробної промисловості (код D). Що й не дивно, адже Кіровоградська область завжди вважалася аграрно-промисловим регіоном. 81,9% (2978,6 млн. грн.) валової продукції сільського господарства виводиться за межі виробничої системи в якості кінцевого продукту і лише 18,1% (660,4 млн. грн.) споживається всередині виробничої системи. З цих 660,4 млн. грн. 219,9 млн. грн. (або 33,3%) аграрії використовують для власних потреб, ще 405 млн. грн. їх продукції (61,3%) використовує переробна промисловість. Частка всі інші галузей Кіровоградської області у споживанні продукції сільського господарства є дуже низькою (сумарно менш як 5,5%).

На другому місці за обсягами міжгалузевих потоків та чистою виробленою продукцією знаходиться переробна промисловість, що, в першу чергу, представлена такими стратегічно важливими галузями як машинобудування, легка і харчова промисловість. Незважаючи на більший валовий випуск (3972 млн. грн. проти 3639 млн. грн. у сільському господарстві), обсяг чистої продукції переробної промисловості виявився на 24,5% (або 731,1 млн. грн.) меншим. Причина цього явища криється у значно більшому споживанні продукції даної галузі для власних потреб виробничої системи: сумарне внутрішнє споживання складає 1724,5 млн. грн. (43,4%), з яких 957,7 млн. грн. продукції споживає сама переробна промисловість, 610,6 млн. грн. – сільське господарство, 108,5 млн. грн. – підприємства по виробництву й розподіленні електроенергії, газу та води, і 47,7 млн. грн. – усі інші галузі.

Високий показник як валового випуску, так і умовно чистої продукції інших галузей (коди Класифікатора G, H, J-O) взагалі не можна пов’язати з виробництвом продукції, і швидше за все є недоліком вихідних статистичних даних. З економічної точки зору пояснити факт випуску підприємствами оптової і роздрібної торгівлі (код G) валової продукції на суму 1123 млн. грн., державного управління (L) – на суму 567 млн. грн., освіти (M) – на суму 565 млн. грн. чи охорони здоров’я (N) – на суму 375 млн. грн., досить і досить складно. Особливо, якщо поглянути на третій справа стовпчик. Тут знаходиться загальна сума матеріальних витрат галузей: сільським господарством для досягнення валового випуску обсягом 3639 млн. грн. витрачається продукції інших галузей на загальну суму 865 млн. грн., переробною промисловістю – відповідно 3972 і 1719 млн. грн., добувною промисловістю – відповідно 289 і 37 млн. грн. Галузі G, H, J-O даючи валовий випуск загальним обсягом 3520 млн. грн. витрачають для його досягнення продукції інших галузей лише на 3,1 млн. грн.

Взагалі переважна більшість вітчизняних економістів вважає, що діюча в Україні система національних рахунків не дає можливостей для точної побудови МГБ як регіону, так і країни. Необхідно вдосконалити цю систему та додати до показників обсягів випуску, реалізації та кінцевого попиту продукції показники проміжного споживання.

Висновки і перспективи подальших розвідок. Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що наукова новизна статті полягає в розробленні та оцінці моделі МГБ, пристосованій до регіонального рівня. Така модель відображає виробництво та розподіл валового продукту в галузевому розрізі, міжгалузеві виробничі зв’язки та міжгалузеві потоки продукції, створення та розподіл валового випуску виробничою системою регіону.

Дуже перспективним виглядає складання та аналіз матриць коефіцієнтів витрат ресурсів по конкретних напрямках їхнього використання. У моделі МГБ таку роль грає так звана технологічна матриця – таблиця міжгалузевого балансу, складена з коефіцієнтів (нормативів) прямих витрат на виробництво одиниці продукції. Вважається, що вищеназвані коефіцієнти є досить стабільною величиною в часі та не залежать від обсягу виробництва в галузі. Для підтвердження (чи спростування) цієї гіпотези у випадку вітчизняної регіональної економіки, необхідно скласти матриці коефіцієнтів матеріальних витрат за кілька останніх років та порівняти отримані результати, що і буде завданням авторам цієї статті при подальших наукових дослідженнях.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Сахно Є. та ін. Регіональна модель міжгалузевого балансу // Регіональна економіка. – 2005. – №2. – С.114-122.

Леонтьев В.В. Межотраслевая экономика: пер. с англ. / автор предисл. и науч. ред. А.Г.Гранберг. – М.: Экономика, 1997. – 479с.

Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 495с.

Сучасний економічний аналіз: У 2 ч. Ч.2 Макроекономіка: Навч. посіб. / Пономаренко О.І., Перестюк М.О., Бурим В.М. – К.: Вища школа, 2004. – 207с.

Методичні рекомендації з прогнозування показників таблиць „витрати-випуск” (міжгалузевого балансу). – К.: Мінекономіки України, 2005. – 80с.

Статистичний щорічник Кіровоградської області за 2006 рік / За ред.. Л.Б.Дівель. – Кіровоград: Головне управління статистики у Кіровоградській області, 2007. – 480с.

Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Економічна кібернетика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 231с.

Тимків В. Нові підходи до економіко-математичного аналізу моделей МГБ // Вісник Київського нац. торг.-екон. ун-ту. – 2004.– №3. – С.104-116.