Аудит системи внутрішнього контролю підприємства

Зміст

1. Сутність внутрішнього контролю підприємства

2. Організація аудиту внутрішнього контролю

3. Методика аудиту внутрішнього контролю

4. Узагальнення результатів аудиту внутрішнього контролю


Сутність внутрішнього контролю підприємства

Можна виділити три види внутрішнього контролю:

- попередній внутрішній контроль, який здійснюється до початку фінансово-господарської операції головним бухгалтером з ціллю попередження нераціональних видатків, незаконних дій та різних втрат;

- поточний внутрішній контроль, який здійснюється в процесі здійснення фінансово-господарської операції. Його основне завдання – виявлення відхилень в поточній фінансово-господарській діяльності з метою прийняття необхідних мір по їх усуненню

- послідуючий внутрішній контроль, який проводиться перевіряючим робітником відразу після здійснення фінансово-господарської операції. Основним його завданням є перевірка правильності здійснення фінансово-господарських операцій, виявлення недоліків, порушень та зловживань, а також розробка заходів по усуненню виявлених недоліків.

Попередній внутрішній контроль обов’язково здійснюється фінансовими управліннями та управляючими органами при здійсненні або рішенні питання з оплати розрахунково-платіжних документів. Нажаль, послідуючий внутрішній контроль майже не здійснюється на підприємствах робітниками, на яких покладені управлінські обов’язки.

Таблиця 1.1

Основні риси бюрократичної та децентралізованої систем внутрішнього контролю

Внутрішній контроль включає управлінські функції, які здійснюються керівником підприємства чи організації у відповідності з діючим законодавством.

Для забезпечення стійкого і ефективного функціонування системи управління організації велика роль приділяється формуванню внутрішнього контролю. Його роль полягає в оперативному інформуванні керівництва про зловживання, розкрадання цінностей, нецільове використання коштів та створенні умов, які унеможливили б крадіжки і зловживання, а також безгосподарство і марнотратство у зберіганні і витрачанні матеріальних і фінансових ресурсів.

Вимоги до системи внутрішнього контролю


Система внутрішнього контролю виконує наступні завдання:

• забезпечує ефективність використання всіх видів ресурсів (матеріальні, трудові, фінансові);

• допомагає приймати найбільш доцільні рішення із загальних і спеціальних питань розвитку підприємства;

• надає можливість судити про правильність прийнятих рішень, своєчасність і результативність їх виконання;

• дозволяє своєчасно виявити і усунути ті умови і фактори, які не сприяють ефективній діяльності і досягненню поставленої мети.

Класифікація суб'єктів внутрішнього контролю


Складовими внутрішнього контролю є:

1. Компетентний персонал.

2. Розподіл прав та обов'язків.

3. Дотримання встановлених правил.

4. Фізичний аудит за активами підприємства.

5. Аудит документації.

6. Незалежна перевірка виконання обов'язків.

Перевагою внутрішнього контролю є те, що він здійснюється як попередній, поточний і наступний, може бути документальним, фактичним і комбінованим.

Найважливішою формою внутрішнього контролю на підприємствах є інвентаризація основних засобів, МШП, матеріалів, сировини, грошових коштів, виробничих запасів, товарів, а також інших оборотним матеріальних активів.

Процедура проведення інвентаризації оборотних активів є загальною для всіх інвентаризацій матеріальних цінностей, тобто виявляється в присутності матеріально-відповідальної особи відповідність наявної кількості запасів з даними бухгалтерського обліку на момент проведення інвентаризації. За результатами переважування та перерахунку запасів оформляється інвентаризаційний опис та порівняльна відомість, дані до якої вносяться з документів на поточний день.

Обов'язковим кроком є інвентаризація, яка проводиться методом перерахунку та співставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, запасів у відділеннях підприємства.

Отже, система внутрішнього контролю спрямований на виконання оперативного управління з метою виявлення зловживань, розкрадання матеріальних цінностей, нецільового витрачання коштів та їх попередження.


Організація аудиту внутрішнього контролю

Аудит системи внутрішнього контролю передбачає відповідь на питання: чи ефективна вона? Ефективність функціонування внутрішнього контролю в досліджуваному підприємстві визначається рівнем його організації. Основними елементами організації є організація процесу аудиту, служби й праці внутрішніх контролерів, комунікаційних зв’язків та організація розвитку системи контролю.

Організація аудиту процесу контролю передбачає:

1. Виділення об’єктів аудиту: перевірка правильності виконання кошторису підприємства.

2. Визначення принципів організації процесу внутрішнього контролю.

3. Виділення етапів аудиту: підготовчий етап, контрольна обробка даних, підсумковий стан.

4. Виділення в кожному етапі стадій в залежності від мети внутрішнього контролю.

5. Визначення аудиторських процедур.

Як вже говорилося раніше, провідне місце в структурі організації внутрішнього контролю належить раціональній побудові апарату контролю та оптимальному застосуванню його організаційних форм.


Методика аудиту внутрішнього контролю

Одним з етапів аудиту на підприємствах є аудит стану внутрішнього контролю, яка проводиться спеціально сформованою з цією метою аудиторською групою. До складу групи залучаються досвідчені економісти та інші спеціалісти, обізнані з технологією і організацією роботи, що виконується на підприємстві, яке перевірятимуть. Очолює цю групу головний бухгалтер. Сформована група діє на підставі затвердженої керівником програми перевірки та плану-графіку аудиту.

Аудитору доцільно ознайомитись з внутрішніми розпорядчими документами підприємства (наказами, розпорядженнями, положеннями про відділи, посадовими інструкціями, правилами тощо) з метою встановлення:

• основних видів господарських операцій, що здійснюються даним підприємством;

• колом осіб, які мають право вирішувати питання, пов’язані із здійсненням таких операцій;

• колом осіб, на яких покладено функції аудиту за здійснення операцій кожного виду.

Контрольні функції бухгалтера підприємства


Перед аудитом керівник підприємства видає наказ (розпорядження) про надання права підписання бухгалтерських документів із зазначенням посад і прізвищ таких осіб, також конкретних видів господарських операцій, по яких працівники підприємства мають право першого та другого підпису. Наприклад, право підписання касових документів керівник делегує своєму заступнику, головному бухгалтеру та заступнику головного бухгалтера, а підписання казначейських документів, рахунків-фактур, які будуть слугувати підставою для переказу грошових коштів, залишає за собою.

Актуальним це питання буде у тому випадку, коли при проведенні аудиту (перевірки) встановлене незаконне або нецільове витрачання коштів, здійснене за розпорядчим підписом іншого працівника (не першого керівника) підприємства.

Основні принципи організації процесу внутрішнього контролю


Створення і функціонування системи внутрішнього контролю потребує вирішення ряду завдань щодо організації служби управлінського апарату:

- прийняти рішення щодо створення внутрішніх контрольних служб на різних рівнях ієрархії управління;

- визначити, на базі яких структурних підрозділів повинна створюватися служба внутрішнього контролю;

- розробити посадові інструкції;

- визначитися щодо кваліфікації внутрішніх контролерів і їх функцій.

Апарат праці внутрішніх контролерів (бухгалтерів) організований на наступних принципах, що робить його роботу ефективною:

1. Спеціалізація.

2. Кооперування.

3. Взаємодія.

4. Ритмічність.

5. Субординація.

6. Планування.

7. Наукова організація праці.

Організація внутрішнього контролю на підприємстві


Аудит визначив, що організація внутрішнього поточного контролю на підприємстві покладена на керівника і головного бухгалтера підприємства. Здійснюється він безперервно працівниками підприємства відповідно до плану, складеного головним бухгалтером і затвердженого керівником. До плану аудиту поточного внутрішнього контролю, складеного на рік, включаються:

- трудова дисципліна і використання робочого часу працівниками;

- документування господарських операцій (табельний облік, облік запасів, грошових коштів, касові операції);

- аудит за збереженням матеріальних запасів, дотримання встановлених правил оформлення їх прийняття, за проведенням інвентаризації.

Організаційна структура підприємства закріплює прийоми розподілу прав, обов'язків і відповідальності. Такий розподіл оформляється положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями. Основна роль у них відводиться бухгалтерії та головному бухгалтеру.

Для належної організації системи внутрішнього контролю неабияку роль відіграє кадрова політика.

Призначення компетентних посадових осіб, постійне підвищення їх кваліфікації сприяє незалежному здійсненню ними обов'язків, знижує можливість порушень і помилок. Крім кваліфікації, слід враховувати дотримання певних етичних вимог. На матеріально відповідальні посади не призначаються особи, що порушили кримінальне законодавство.

До складу забезпечення інформацією керівництво, відносять облікову політику, форму обліку та спосіб обробки облікової інформації.

В підприємстві інвентаризація матеріальних запасів та грошових коштів проводиться один раз в квартал постійно діючою інвентаризаційною комісією, до складу якої входять керівник, головний бухгалтер та керівники відділень.

Взагалі рівень внутрішнього контролю на підприємстві досить середній через:

* застарілість посадових інструкцій та положень щодо роботи внутрішнього контролю;

* несистематичне порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку;

* недотримання процедури документування і запису у встановленому порядку;

* відсутність чіткого розподілу обов'язків.

Після проведення аудиту про систему внутрішнього контролю, що діє в підприємстві можна сказати, що вона не є достатньо ефективною, оскільки кожний бухгалтер контролює лише ту діяльну за яку він відповідає. Наприклад, головний бухгалтер складає фінансову та статистичну звітність. Він же і перевіряє цей процес. Бухгалтер з обліку оплати праці складає проводки і також без допомоги з боку інших бухгалтерів перевіряє процес розрахунків з оплати праці. Такий розподіл обов’язків між бухгалтерами, які також є контролерами створює додаткові можливості для помилок в бухгалтерському обліку. Крім того, система внутрішнього контролю є централізованою, на чолі її стоїть керівник, а він не має можливості розбиратися з бухгалтерськими нюансами.

Отже, аудитом визначено, що система внутрішнього контролю в підприємстві не виявляє помилки у веденні бухгалтерського обліку. Таким чином, систему внутрішнього контролю на підприємстві не можна вважати ефективною на сто відсотків. Вона потребує часткового вдосконалення.


Узагальнення результатів аудиту внутрішнього контролю

Результати аудиту стан внутрішнього контролю повинні мати показову силу для юридичного підтвердження, що потребує документального відображення результатів аудиту. Всі випадки і кожний зокрема фіксують, використовуючи для цього таблиці різних форм. Носієм підсумкового аудиту є акт, форма якого не регламентована і залежить від характеру перевірки та змісту її наслідків.

Оформлений у встановленому порядку висновок аудиту на стадії реалізації результатів аудиторського процесу, тобто його зміст, доводиться до відповідальних осіб перевіряємого підприємства і організації, що сприяє усуненню недоліків та недопущенню їх у майбутньому. Керівник підприємства, що призначив аудит, не пізніше ніж через два тижні повинен розглянути її результати та прийняти рішення по усуненню недоліків, відшкодування матеріального збитку та нестач, притягненню до відповідальності винних осіб, усуненню причин та умов, що сприяють порушенням, а також забезпечити контроль за виконанням рішень, прийнятих за наслідками аудиту.

Дотримання такої методології проведення аудиту системи внутрішнього контролю та перевірки його стану дозволяє зробити цей процес найбільш дійовим та ефективним, що дозволить керівництву швидше приймати управлінські рішення по усуненню тих чи інших відхилень від встановлених планів.

В ході аудиту системи внутрішнього контролю підприємства з’ясовано, що внутрішній контроль присутній, це означає, що керівництвом та фінансово-бухгалтерською службою питанням організації бухгалтерського обліку приділяється належна увага. На підприємстві розробляються плани внутрішнього контролю; інвентаризаційна комісія складена з незацікавлених осіб. Систематично проводяться раптові інвентаризації каси, якісно проводяться річні інвентаризації, про, що свідчать встановлення результатів. На підприємстві правильно визначено склад постійно діючої інвентаризаційної комісії, яка затверджена наказом керівника підприємства.

Готові роботи:

- Аудит системи внутрішнього контролю підприємства
- Організація і методика аудиту системи внутрішнього контролю підприємства
- Внутрішній аудит основних засобів
- Аудит стану внутрішнього контролю підприємства

Всі курсові з аудиту системи внутрішнього контролю

Вишліть номер телефону або e-mail і ми з Вами зв'яжимось




Клікніть, щоб відкрити форму зв'язку