Організаційно-інформаційна модель контролю і ревізії основних засобів

Для проведення контролю і ревізії основних засобів прийнято розроблять організаційно-інформаційну модель контролю і ревізії відносно кожного напрямку. Це сприяє підвищенню ефективності використання коштів та посиленню фінансової дисципліни. Принциповий склад організаційно-інформаційної моделі може бути представлений наступними складовими: предмет, предмет, об’єкт, суб’єкт, завдання, інформаційне забезпечення контролю і ревізії основних засобів та методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів контролю і ревізії.


4.1. Предмет, об’єкт, суб’єкти та завдання контролю і ревізії основних засобів


На контроль як функцію управління соціально-економічною системою, накладається безперервне спостереження за процесами виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільно необхідного продукту та їх перевірка, встановлення причин порушення законності фінансово-господарських операцій.

Звідси предметом фінансово-господарського контролю є виробнича й фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання.

Отже предметом фінансово-господарського контролю і ревізії основних засобів у більш конкретному значенні, відповідно до теми курсової роботи, є господарські і фінансові операції з основними засобами, що розглядаються з погляду законності, достовірності, доцільності і економічної ефективності.

Об’єкти контролю і ревізії –це те, що підлягає вивченню або перевірці.

Об’єкти:

Основні засоби;

Операції з основними засобами, їх обсяг, правильність планування та повнота і своєчасність оприбуткування, а також ефективність, доцільність, законність та напрямки цільового використання основних засобів.

Документація (інвентарні картки обліку основних засобів ф.№ ОЗ-6, акти приймання-передачі ф.№ ОЗ-1, акти на списання основних засобів ф.№ ОЗ-3,4, описи інвентарних карток обліку основних засобів ф.№ ОЗ-7, відомість нарахування амортизації на основні засоби ф.№ ОЗ-14,15,16, регістри синтетичного і аналітичного обліку і т.д.).

В контрольному процесі суб’єктами виступають носії прав і обов’язків – особи та органи, що мають повноваження на здійснення контролю за виробничою та фінансовою діяльністю підприємства, а також право втручатися в його оперативну діяльність та самостійно притягувати винних до відповідальності.

Суб’єкти:

Керівники відповідних підрозділів підприємства, які несуть відповідальність за організацію і стан внутрішнього фінансового контролю та аудиту як у своєму підрозділі, так і в підвідомчих відділах.

Головне контрольно-ревізійне управління України - відповідно до його повноважень, визначених законом.

Аудиторські фірми –здійснюють контроль на договірних засадах..

Завданнями контролю і ревізії операцій з основними засобами є перевірка:

правильності віднесення матеріальних активів до основних засобів;

реальності оцінки і переоцінки основних засобів;

правильності відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку;

своєчасності й правильності документального оформлення й відображення у облікових регістрах надходження й вибуття основних засобів;

правильності нарахування амортизації, своєчасності й повноти включення її у витрати виробництва;

правильності нарахування й списання зносу основних засобів;

відповідності й правильності оформлення списання основних засобів та ін.


4.2. Інформаційне забезпечення контролю і ревізії основних засобів

 Інформаційне забезпечення – один з найважливіших елементів управлінського процесу. Це динамічна система отримання, оцінки, збереження, переробки даних, необхідних для створення управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення контролю основних засобів складається з зовнішньої та внутрішньої інформації.

Зовнішня інформація:

Правова (Конституція України, закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, закон України “Про оподаткування прибутку підприємства”, закон України “Про податок на додану вартість” та ін.)

Нормативно-довідкова (Інструкція з обліку основних засобів і інших необоротних активів №64, П(С)БО №7 “Основні засоби”, Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. №90, та ін.)

Внутрішня інформація:

Планова - плани, проекти, які розробляються виходячи з потенційних можливостей розвитку підприємства відповідно до умов зовнішнього середовища.

Фактографічна - поділяється на поточну та звітну інформацію бухгалтерського обліку, оперативну та звітну інформацію статистичного обліку; позаоблікову:

- поточна та звітна інформація бухгалтерського обліку є основним важливим джерелом при проведенні контролю основних засобів бюджетних установ, оскільки містить дані про фактичний стан основних засобів.

- позаоблікова інформація дозволяє доповнити, деталізувати та поглибити контроль. Вона включає матеріали нарад та зборів, протоколи засідань, матеріали попередніх ревізій та перевірок, звіти і доповіді працівників, протоколи засідань аналітичного підрозділу тощо.

Методичні прийоми обробки економічної інформації:

Загальнонаукові:

Аналіз,

Синтез

Індукція,

Дедукція,

Абстрагування,

Моделювання,

Конкретизація.

Емпіричні:

документальні (інформаційне моделювання, дослідження документів, нормативно – правове регулювання, камеральні перевірки),

розрахунково-аналітичні (економічний аналіз та статистичні розрахунки) методичні прийоми,

органолептичні - використовується в основному інвентаризація основних засобів.


4.3. Планування контролю і ревізії основних засобів


Метою планування контролю і ревізії є звернення уваги ревізора на всі важливі аспекти перевірки.

При плануванні ревізій слід вирішити низку організаційних питань. У зв'язку з цим плануванню ревізій повинно передувати глибоке вивчення підприємства, яке необхідно перевірити, що дасть змогу правильно встановити послідовність і порядок проведення ревізій.

Вивчення об’єкта ревізії включає:

1)дослідження підприємства (види діяльності, стан у галузі та економіці в яких працює підприємство, стан законодавства яке регулює його діяльність);

2дослідження стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

3)визначення необхідних ревізійних процедур, складання плану та програми ревізії;

Основним джерелом планування є:

1)статутні документи та фінансова звітність клієнта за попередні роки та інші документи надані клієнтом;

2)публікації у пресі (статистика, екон. огляди, аналітичні статті, а також публікація фін. звітності інших підприємств, які працюють у тій же галузі, регіоні що і клієнт);

3)опитування працівників клієнта, фін. та юридичного консультантів;

4)письмові пояснення керівництва клієнта.

Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Крім того, проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, фінансових, банківських та інших органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, що підлягає ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами фінансової звітності, акти попередніх ревізій тощо.

Ревізори ознайомлюються із Законами України з питань оподаткування, розрахунково-платіжної та фінансової дисципліни, праці та заробітної плати, з іншими нормативними актами, з'ясовують, як виконано пропозиції за результатами попередньої ревізії. Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору заздалегідь визначити найбільш неблагополучні ділянки в роботі цього підприємства, а отже, окреслити основний напрям роботи під час ревізії.

Перед виїздом на об'єкт керівник підприємства від імені якого проводиться ревізія, видає ревізору (керівнику бригади) розпорядження на право проведення ревізії, у якому вказуються назва підприємства, що підлягає ревізії, дата початку і закінчення ревізії. Розпорядження реєструється в журналі обліку ревізій, який містить майже всі ті самі реквізити, що і розпорядження.

На підставі вивчення даних про минулу фінансово-господарську діяльність підприємства і з врахуванням поставлених у розпорядженні завдань, керівник ревізійної групи (ревізор) складає програму ревізії. Програма включає перелік конкретних питань, що підлягають перевірці, період, за який має бути проведена ревізія, а також опис процедури її здійснення.

Програма ревізії затверджується керівником контрольно-ревізійного апарату організації, яка призначила ревізію. Один примірник програми вручають керівнику ревізійної групи (ревізору), а другий залишається у справах організації й служить для контролю виконання.

Керівник ревізійної бригади повинен ознайомити всіх членів бригади зі змістом програми і розподілити завдання між ними. Відтак члени бригади (ревізор) складають робочі плани проведення ревізії, які затверджуються керівником ревізійної групи (бригадиром).

Робочий план включає перелік робіт, які підлягають виконанню під час ревізії, строки їх виконання та спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), термін закінчення ревізії. Прибувши на об'єкт, ревізор (керівник ревізійної групи) разом із керівництвом підприємства організовують проведення раптових інвентаризацій каси, матеріальних цінностей. Керівник ревізійної групи (ревізор) встановлює зв'язок з місцевими органами (державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом, антимонопольним комітетом, інспекцією у справах захисту прав споживачів, прокуратурою тощо). Після закінчення організаційної роботи на підприємстві ревізор розпочинає документальну і фактичну перевірки. Протягом ревізії на окремих аркушах паперу (або в робочому зошиті чи журналі) ревізор систематизує матеріали ревізії, реєструє факти порушень, зловживань, групуючи їх за однорідними ознаками і відповідно до структури основного акта ревізії, тобто за його розділами.

Наслідки ревізії оформляються актом. Акти ревізії поділяються на основні й проміжні.

Основний акт ревізії — це документ, де в узагальненому вигляді фіксуються виявлені порушення й недоліки в діяльності підприємства, що ревізується. Підставою для включення фактів виявлених порушень чи недоліків в основний акт ревізії є відомості порушень, довідки, проміжні акти тощо. Проміжні акти — це разові документи, які відображають результати перевірки окремих ділянок або об'єктів перевірки. За виявленими фактами порушень від посадових осіб необхідно взяти письмові пояснення.

Останній етап ревізії — контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії. Виконання прийнятих рішень за результатами ревізії контролюється шляхом одержання інформації від перевіреного підприємства про усунення виявлених недоліків і порушень під час проведення наступної планової ревізії.


< Назад Зміст Вперед >

Готові роботи:

- Контроль і ревізія ефективності використання основних засобів підприємств
- Контроль основних засобів підприємства та ефективності їх використання
- Контроль основних засобів та їх ефективного використання
- Контроль і ревізія основних засобів бюджетних установ

Всі курсові з контролю основних засобів

Вишліть номер телефону або e-mail і ми з Вами зв'яжимось




Клікніть, щоб відкрити форму зв'язку