Облік товарних запасів підприємства торгівлі

1. Економічна сутність та значення товарів і тари в діяльності підприємств роздрібної торгівлі

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури

3. Коротка організаційно-економічна характеристика базового підприємства

4. Ціни та ціноутворення на товари в торгівлі

5. Документальне оформлення надходження та реалізації товарів і тари

6. Синтетичний та аналітичний облік товарообороту

7. Шляхи удосконалення обліку товарів і тари

Економічна сутність та значення товарів і тари в діяльності підприємств роздрібної торгівлі

Торгівля являється однією з основних галузей народного господарства, оскільки вона забезпечує обіг товарів, їх рух із сфери виробництва у сферу споживання. В цю сферу залучено майже все населення країни або у якості продавців, або у якості покупців. Під торгівлею ми розуміємо господарську діяльність з обороту, купівлі і продажу товарів.

Закінчення процесу обігу товарів здійснюється у роздрібній торговій мережі. Вона являє собою сукупність великої кількості підприємств, що різняться по ряду ознак (асортименту товарів, які реалізуються; розміру торговельної площі; величині товарообігу та іншим).

Згідно з П(С)БО придбані (отримані) товари, які утримуються з метою подальшого продажу, відносяться до запасів підприємства. Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про товари і розкриття її у фінансовій звітності встановлені П(С)БО 9 “Запаси”. У відповідності до цього стандарту товари визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Товаром називається річ, яка призначена для продажу або обміну на інші цінності.

 Для характеристики стану, процесів утворення та розробки стратегії управління товари торговельних підприємств необхідно класифікувати (рис.1.1).

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид), яка обирається торговельною організацією самостійно. Цей вибір закріплюється в обліковій політиці.

Види оцінки товарів

Рис1.1 Класифікація товарів торговельних підприємств

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних товарів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку товарів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку, щомісяця розподіляється між сумою залишку товарів на кінець місяця і сумою товарів, що вибули за звітний місяць. Розподіл транспортно-заготівельних витрат здійснюється за їх середнім відсотком.

Підприємства роздрібної торгівлі для визначення собівартості реалізованих товарів використовують метод ціни продажу. За П(С)БО 9 “Запаси” його використовують підприємства роздрібної торгівлі, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Облік товарів протягом місяця ведеться за цінами продажу, які включають торгову націнку і податок на додану вартість. Наприкінці місяця визначається собівартість реалізованих товарів.

Реалізація більшості товарів неможлива без упаковки. Упаковка – це засіб або комплекс засобів, які забезпечують захист товарів від пошкоджень і втрат, а навколишнє середовище – від забруднення. Основним елементом упаковки є тара.

Тара – основний елемент упаковки, готовий виріб, призначений для розміщення товарно-матеріальних цінностей і збереження їх якості в процесі транспортування і зберігання.

Процес роздрібної торгівлі значно прискорюється, якщо товари, які пропонуються покупцям, упаковані в компактну, таку, що відповідає вимогам покупців, тару.

Тара, яка застосовується в торгівлі, повинна відповідати економічним, технічним, санітарно-гігієнічним, естетичним вимогам.

Конструкція тари повинна бути надійною і служити гарантією збереження товарів при перевезенні і зберіганні.

Тару можна класифікувати за такими ознаками (рис.1.2).

Рис.1.2 Класифікація тари.

На підприємствах обов’язково повинна здійснюватись оцінка тари (рис.1.3).

Рис.1.3 Оцінка тари.

У випадку продажу товарів, затарених у багатооборотну тару, її вартість може як включатись, так і не включатись в договірну ціну товару.

Всі види тари, крім тари, що використовується як господарський інвентар, зараховуються на баланс покупця за первісною вартістю, яка відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” для придбаних за плату товарів визначається на рівні собівартості, що складається в даному випадку їз суми, сплаченої відповідно до договору постачальнику (продавцю).

У синтетичному обліку та в бухгалтерському балансі тара відображається за фактичною собівартістю.

Підводячи підсумок, зазначимо, що товари і тара є однією з основних складових оборотних запасів торговельних підприємств. Для характеристики стану, процесів утворення і розробки стратегії управління, товари на підприємствах торгівлі класифікують в залежності від місця їх формування, асортиментної структури товарів, попиту на споживчі товари, залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства та від характеру оцінки, а класифікація тари здійснюється за функціями, залежно від матеріалу, з якого вона зроблена та за строком служби. Таким чином, товарні запаси являють собою об’єкт обліку з багатоваріантністю класифікаційних ознак і складним зв’язком між ними, що необхідно враховувати при формуванні облікової політики торговельного підприємства. Для ефективного управління рухом товарів необхідно здійснити правильну їх оцінку на дату придбання, при вибутті та на дату балансу. Ця оцінка здійснюється за вимогами П(С)БО 9 “Запаси”.